Один із ефірів французької радіостанції Sud Radio 10 травня був присвячений Україні. Гість студії Адріан Боке впродовж години розповідав ведучим Андре Беркоффу та Огюстену Моріо про те, що злочини у Бучі були зовсім не справою рук російських окупантів, а «воєнними злочинами полку «Азов». Іще він розповідав про те, що американські журналісти, які перебували в Бучі разом із ним, знімали постановочні відео, а самі українські військові використали мертві тіла мирних громадян для інсценування «різанини у Бучі». Звучить як фантазії російських пропагандистів? Так і є.

Адріан Боке, колишній стрілець французької армії та автор книги «Вставай і йди завдяки науці», за його словами, побував у Львові, Бучі та Києві у квітні цього року. Він зазначив, що повернувся з України наприкінці квітня, після того, як провів там 16 днів. Тобто, в Україну Адріан Боке потрапив у середині квітня. Це важливий момент оцінки правдоподібності його свідчень. З його слів, в Україну він приїхав із гуманітарною місією, щоб допомогти жінкам, дітям і українським біженцям (15:28).

Даних, що підтверджують його перебування в Бучі, поки що немає на його офіційних сторінках у Twitter, Facebook, Instagram, хоча до цього він активно їх використовував. Незважаючи на це, під час ефірів, у яких він бере участь, Адріан Боке заявляє, що має «сотні відео військових злочинів українських військових». Водночас жодне відео чи фото досі не було опубліковано або ж передано до правоохоронних органів Франції, яка бере безпосередню участь у розслідуванні.

Ми звернулися до Адріана Боке за коментарем – через його обліковий запис у Instagram, але так і не отримали відповіді на час публікації цього матеріалу.

В ефірі французького BFM.TV було показано кілька світлин, які нібито підтверджують перебування Адріана Боке в Україні у складі гуманітарної місії. Ці фото було зроблено на фоні фургона, на якому є позначення благодійного фонду «Шпиталь Шептицького», що справді розташований у Львові. Щоб розібратися в тому, як довго Адріан працював із Фондом і чим конкретно займався, ми звернулися за коментарем до директора благодійного фонду «Шпиталь Шептицького» Андрія Логіна.

Андрій Логін повідомив StopFake, що Адріан Боке приїжджав у відділення Фонду в Львові лише двічі й систематично ніколи з ними не працював. Під час обох візитів Адріан приїхав без попередження на приватному транспорті та привіз пакети з гуманітарною допомогою. Приватні візити з кількома людьми, які його супроводжували, Адріан здійснив в обід 4 квітня й опівночі 6 квітня. При цьому, зі слів Андрія Логіна, поговорити з Адріаном та його супутниками не вдалося: всі вони говорили лише французькою мовою (хоча у своїх інтерв’ю Адріан Боке стверджує, що трохи розуміє російську та українську, завдяки чому дізнався, про що говорили між собою «українські нацисти полку «Азов» у Бучі»).

У його розповіді, яка щоразу озвучується у студіях французьких медіа, містяться явні ознаки російських пропагандистських кліше. Деталі розповіді також плутані й суперечать об’єктивній хронології того, що відбувалося в українському місті Буча протягом квітня. Це помітить кожен, хто хоч поверхово стежив за подіями війни в Україні. Але ведучі ефірів, не ставлячи детальних запитань, з цікавістю слухають його розповідь. Так, в ефірі радіостанції Sud Radio 10 травня Адріан Боке запевняє, що за час свого перебування в Україні він допомагав українським військовим (яких потім сам і назвав «нацистами») медикаментами, а також надавав їм першу медичну допомогу (попри те, що спочатку заявленою метою його візиту була нібито допомога біженцям і мирному населенню України). Надалі, встановивши дружні контакти з полком «Азов», Адріан нібито зміг стати свідком численних злочинів українських військових.

Із середини до кінця квітня 2022 року, коли він міг відвідувати Україну, в Бучі вже не велися воєнні дії, там не було ані поранених, ані, тим більше, взятих у полон російських військових. Буча була окупована російськими військами з кінця лютого до 1 квітня. Вже 1 квітня увечері було опубліковано перше відео із мертвими тілами на вулицях міста. Тобто Адріан Боке жодним чином не міг перебувати в Бучі й спостерігати за «неонацистами, які чинили військові злочини».

Про «злочини» українських військових Адріан Боке розповідає кілька історій. По-перше, він стверджує, що бійці батальйону «Азов» перебувають в Україні буквально всюди, навіть на Західній Україні (де, як відомо, не ведуться бойові дії) (19:00). З його слів, військові «Азови» носять «неонацистські нашивки, які нікого не бентежать». «Я працював із цими хлопцями, давав їм ліки. Знаєте, якими були їхні розмови? Бо я розумію трохи українську та російську — вони сміялися, що у випадку, якщо їм зустрінуться євреї чи чорні, вони їх уб’ють». На репліку ведучого про те, що батальйон «Азов» все ж таки є невеликою частиною ЗСУ (полк «Азов» насправді є підрозділом Національної гвардії України – прим. ред), Адріан Боке відповідає, що «їх 5000 офіційно, але є волонтери, які до них приєдналися, тому цю цифру треба помножити на 4 або 5. Їх мінімум 20 000. 20 000 для України — це величезний батальйон» (27:00).

Чисельність населення України оцінюється в 42 млн осіб, тому 20 000 таких солдатів на всю країну навіть гіпотетично не було б великою кількістю. Станом на початок 2022 року ЗСУ налічували понад 246 000 осіб, серед яких 195 000 військовослужбовців. За умови, що чисельність батальйону «Азов» може становити до 5000 осіб, із чим погоджується і сам Адріан Боке, це 2,5% від усієї чисельності ЗСУ. Тому твердження, що бійці «Азова» були «повсюди», де міг бути присутнім Андріан Боке, не може бути правдою. У полку «Азов» також діє серйозна система рекрутингу, тому інформація про кількість добровольців, яка в 4 рази може перевищувати кількість «азовців», не може відповідати дійсності.

«То чому ж Європа допомагає їм зброєю? Нацистам, які мають нашивки СС?» – неодноразово запитує Адріан у всіх ефірах, присвячених Україні (27:00). Командування полку «Азов» вже не раз говорило про те, що не поділяє нацистську ідеологію. «Немає жодного слова про запрошення будь-яких ультраправих організацій чи людей, які підтримують цей світогляд (нацистський, — прим. ред.), до наших лав», – пояснював командир полку Денис Прокопенко.

Андрій Білецький, засновник і перший командир полку «Азов» у недавньому інтерв’ю також наголошував, що «для того, щоб називати щось фашистським, потрібно насамперед дивитися не на картинки, а на реальні факти. Фашизм – це геноцид, вбивства мирного населення, знищення слідів таких убивств, агресивні війни проти третіх держав. Під усі ці критерії підпадає лише Росія». Символ полку «Азов» також не має відношення до нацистської символіки, він називається «Ідея нації» й був придуманий у 1991 році. Докладніше про думки та переконання «Азова» можна дізнатися з відеостриму, який було організовано 8 травня для іноземних журналістів із підвалів заводу «Азовсталь», де бійці «Азова» борються зараз за свою країну. Але для російської пропаганди полк «Азов» – це саме той доказ нацизму, що спонукав Росію розпочати повномасштабну війну з Україною, яка спричинила тисячі жертв. Наразі, коли бійці «Азова» є останнім оплотом опору в зруйнованому російськими військами Маріуполі, Росії важливо переконати весь світ у тому, що для вторгнення в Україну існувала реальна причина, а ЗСУ так само, як і російські військові, є воєнними злочинцями.

Далі Адріан Боке переходить до своєї головної розповіді про те, як бійці полку «Азов» у нього на очах нібито знищували полонених російських військових. «Я бачив російських військовополонених, які були зв’язані й побиті. Ми були в ангарі, й вони прибували в маленьких фургонах по 3-4 особи. Азовці питали в них: хто тут офіцер? Кожен із тих, хто виходив з цього фургона, отримував кулю з автомата Калашникова в коліно. А ті, хто говорив: «Я офіцер», отримували кулю в голову. Ось що відбувається у Бучі. Я все це бачив. Я маю відео, які це доводять». (21:00)

Цю історію в іншому своєму інтерв’ю на ютюб-каналі VA Plus Адріан Боке доповнює новим епізодом, розповідаючи про те, що бачив, як «азовці» нібито заборонили надавати допомогу пораненим російським військовим, які лежали вздовж дороги у Бучі, й добивали їх із автомата Калашникова. «Тим, ​​кого не вдавалося добити, стріляли в голову», – розповідає Адріан (14:00).

Вся абсурдність цієї заяви полягає в тому, що в Бучі в період із середини до кінця квітня вже не проходило ніяких бойових дій між українськими і російськими військами. Відповідно, надання медичної допомоги ні військовим, ні цивільним теж не було можливим. Отже, «цінні відомості», якими ділиться Адріан Боке в ефірах французьких медіа, є брехнею. Француз, мабуть, також вигадав історію про вбивства в його присутності російських військових, оскільки її сюжет повністю збігається із сюжетом відео, яке наприкінці березня активно поширювалося на російських каналах з метою дискредитації ЗСУ. На ньому показано групу військових, які стріляють по ногах полонених, яких виводять із фургону. На відео військові запитують у полонених, хто з них офіцер. Із розмови між ними можна зрозуміти, що події відбуваються під Харковом. Тобто Адріан Боке просто переказує зміст відео, а не описує реальну сцену, яку він міг спостерігати у Бучі. До того ж, 11 квітня в Україну прибув загін технічних і наукових жандармів із Франції для розслідування військових злочинів, скоєних довкола Києва. Про це повідомляв посол Франції в Україні Етьєн де Понсен. Ніхто з опитаних свідків не надавав свідчень, які хоч би віддалено були нагадували ті історії, якими ділиться Адріан Боке.

У Бучі Адріан нібито також спостерігав, як американські журналісти знімали фейкові відео та фото, видаючи їх за свідчення російського обстрілу. «Я також бачив американських журналістів, які спостерігали за бомбами, які падали в невеликий парк біля Бучі, на сході Бучі. Американці знімали відео і говорили, що це росіяни бомбардують. Вони говорили, що «буде красива картинка» (22:00). Чи варто говорити, що у середині квітня у Бучі такі сцени спостерігати було просто неможливо. Ніяких снарядів, які випускали б російські чи українські військові, там бути вже не могло. При цьому Адріан Боке стверджує, що масові вбивства в Бучі – це постановка. Його версія «різанини у Бучі» повністю збігається з однією із версій російської пропаганди, яка, серед іншого, транслюється для іноземних ЗМІ, – нібито трупи в Бучі були справжніми, але туди їх перенесли українські військові (25:00). 

Але навіть після всього побаченого Адріану Боке все ж таки вдалося повернутися до Франції, хоча, з його слів, бійці «Азова» нібито протримали його у себе 10 годин, перевіривши при цьому його телефон (і, мабуть, не помітивши там сотні відео і фото воєнних злочинів, які, за твердженнями француза, він досі має) (28:23). Адріан, швидше за все, погано поінформований про те, як проходять «справжні» перевірки – наприклад, ті, що здійснюються російськими військовими у «фільтраційних таборах» Донецької та Луганської областей, де люди змушені перебувати упродовж кількох днів чи тижнів, перш ніж їх відведуть на допит і повністю перевірять вміст їхніх телефонів і соцмереж.

Адріан Боке своєю розповіддю намагається переконати французів у тому, що Росія змушена була розпочати війну виключно через реальну загрозу для Донбасу з боку українських нацистів та української влади, яка нібито «всі 8 років знищувала проросійське населення регіону». Ця версія подій дуже знайома всім, хто хоч раз стикався із російською пропагандою. Наприкінці радіоефіру Адріан Боке підводить слухачів Sud Radio до висновку, що «якби перед Макроном була ситуація, коли за межами Франції було б убито 14 000 французів, можливо, він зробив би те саме (здійснив воєнне вторгнення в сусідню державу, – прим. ред.)». (42:00). Як з’ясувалося, Адріан Боке також поділяє думку про те, що Росія превентивно розпочала війну, оскільки Україна «збирала велику кількість українських військових на кордонах Донбасу, й вони готові були розпочати вторгнення» (44:00).

Нагадаємо, що одним із аргументів для початку повномасштабної війни з Україною Путін називав «геноцид на Донбасі», у процесі якого нібито гинули мирні жителі й порушувалися права російськомовного населення. Цей наратив уже неодноразово спростовували міжнародні організації, такі як ООН і ОБСЄ, що не виявили фактів, подібних до описаних. За даними ООН,  за час воєнних дій Росії проти України в 2014–2021 роках на Донбасі справді загинули близько 14 500 людей. Серед них 3500 – загиблі серед мирного населення, 4500 – військовослужбовці ЗСУ і 6500 – члени російських збройних бандформувань. Тобто цифра, якою оперує Путін, – це загальна кількість загиблих військових і цивільних осіб з обох боків, про що StopFake неодноразово писав у своїх матеріалах.

Ефіри за участю Адріана Боке стають зброєю російської пропаганди на Заході. Але цитати із них також широко розходяться в російських ЗМІ. Так, заяви, зроблені в ефірі французького Sud Radio, розмістила у своїх соцмережах офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова. Вигадані «свідчення» Адріана Боке також стали основою публікацій російських пропагандистських медіа Газета.ру, Известия, Лента.ру, «Комсомольская Правда» та інших російських ЗМІ. У сюжеті Першого каналу для демонстрації «відео, що свідчать про воєнні злочини українських військових», було використано все те ж анонімне відео, зняте під Харковом, яке вперше з’явилося в мережі наприкінці березня і яке не має стосунку до Адріана Бока. На сьогодні жодний відеодоказ із тих, які нібито має Адріан Боке, не було опубліковано або передано до правоохоронних органів ЄС.

Адріан Боке через своє вигадану розповідь нав’язує громадській думці Франції аргументи, які Росія використовує для виправдання агресії проти України. Його «свідчення» про те, що Україна нібито теж вчиняє злочини проти мирного населення, що вона є нацистською державою, яка здійснює «геноцид на Донбасі», мають привести до розуміння, що «не все так однозначно», адже Росія нібито мала причини розпочати повномасштабну. війну проти України.

StopFake закликає редакції європейських ЗМІ вивчати бекграунд експертів, яких запрошують до студії для обговорення ходу російсько-української війни. Надання слова проросійським пропагандистам, які дають досить плутану інформацію про деталі свого перебування в Україні та роблять заяви, основані виключно на «кремлівських методичках», є неприпустимим.

UPD. Ми внесли зміни до цього матеріалу після того, як отримали додаткову інформацію про контакти Адріана Боке з благодійним фондом «Шпиталь Шептицького».