Джерело: The Insider

На спільній прес-конференції з очільником МЗС Єгипту Самехом Шукрі міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив:

«… Про ті довгі роки саботажу Мінських домовленостей, які передували нинішній ситуації та які активно використовувалися українським режимом і західними країнами, які вигодовували цей режим для того, щоб готувати війну проти РФ, у чому зараз відверто зізналися підписанти Мінських домовленостей – президент колишній України Порошенко, керівники Франції та Німеччини пані Меркель і пан Олланд».

Ось що насправді говорили про Мінські угоди їх підписанти. Ангела Меркель 7 грудня в інтерв’ю Die Zeit розповіла:

«Мінські угоди 2014 року були спробою дати час Україні. Вона також використала цей час, щоб стати сильнішою, як ви можете бачити сьогодні. Україна 2014-15 – це не Україна сьогоднішня. І я дуже сумніваюся, що тоді країни НАТО могли зробити стільки, скільки роблять зараз для допомоги Україні».

Франсуа Олланд 28 грудня в інтерв’ю The Kyiv Independent заявив, що успішний опір України російській агресії 2022 року – частково результат його власних дипломатичних зусиль у 2014–2015 роках:

«На той час Володимир Путін шукав негайної вигоди. Він просувався (на Донбасі) за допомогою проросійських сепаратистів, а не безпосередньо через власну армію, хоча були явні докази того, що росіяни перебували на Донбасі і що російська зброя поширювалася серед сепаратистів.

Проте страх перед міжнародною ізоляцією означав, що Путін не шукав остаточного воєнного рішення, а прагнув закріпити те, що вже одержав силою. Тому ми змусили його ухвалити «нормандський формат», а потім вирушили до Мінська на переговори.

Отже, тієї ночі метою Путіна було відкласти припинення вогню на якомога довше, щоб отримати якнайбільше територіальної вигоди. Він також хотів отримати більше «автономії» для (так званих) російськомовних регіонів, які, на його думку, він міг би якось підготувати до анексії.

Мінські угоди на певний час зупинили російський наступ. Дуже важливо було знати, як Захід скористається цим перепочинком, щоб запобігти подальшим спробам Росії. <…>

Путін вирішив, що час працює на його користь і що він може переступити поріг, вторгнувшись в Україну. Звідси й агресія, яку він вчинив.

Із 2014 року Україна зміцнила свої воєнні позиції. Дійсно, українська армія була зовсім іншою, ніж у 2014 році. Вона була краще навченою та оснащеною. Заслуга Мінських угод у тому, що вони надали українській армії таку можливість. Крім того, Європа не розділилася і одразу підтримала Україну, а Сполучені Штати надали значну допомогу.

Таким чином, час, який Путін вважав перевагою для себе, насправді виявився можливістю для українців. Найкращий приклад цього добре видно на полі бою. Його армія виявилася значно менш вражаючою, ніж він припускав, а український опір – набагато більш завзятим, ніж він припускав. <…>

Метою Путіна у 2015 році було відсунути лінію фронту якнайдалі. Маріуполь уже був у нього на прицілі. Мінські угоди і припинення вогню, що послідувало за ними, не дали змоги розширити територію, контрольовану сепаратистами. Це одна з їхніх переваг».

І нарешті, Петро Порошенко у фільмі Бі-Бі-Сі «Путін проти Заходу» стверджував:

«Знаєте, в чому полягає успіх Мінських угод, незважаючи на те, що Росія не виконала жодного з їхніх пунктів? Цей документ дав Україні вісім років для будівництва армії, економіки та глобальної проукраїнської антипутінської коаліції».

Ніхто з державних лідерів, які підписали угоди, не сказав жодного слова про те, що нібито готувалася війна проти Росії. Метою угод, як випливає з усіх трьох заяв, було зупинення війни, яка вже йшла, і зміцнення обороноздатності України на випадок її поновлення. Як стверджують усі троє, цієї мети вдалося досягти.

Джерело: The Insider