Анне Леппяярві: “Медіаграмотність – це як повітря: її цінність усвідомлюєш лише тоді, коли починаєш її втрачати”
Інформаційні загрози розвиваються швидше, ніж традиційні підходи до медіаграмотності, що спонукає освітян шукати нові способи взаємодії з аудиторією.
У пошуках нової моделі журналістики: Кайялеена Рунстен про проєкт JEMILE
Молоді аудиторії дедалі частіше отримують новини із соціальних мереж, де межа між професійною журналістикою та іншим контентом стає менш помітною.
«Деконструктори правди»: Інтерв’ю з Наталією Стеблиною про російські опозиційні медіа та їхню справжню роль
Західна спільнота звикла сприймати російські опозиційні медіа як союзників у боротьбі з кремлівською пропагандою. Вони отримують міжнародні премії, грантову підтримку та доступ до західних платформ.
Юлія Дукач: Головна небезпека ШІ – не дипфейки, а точковий інформаційний вплив
Наприкінці 2024 року дослідники Колумбійського університету підрахували, що під час виборів в багатьох країнах світу було поширено мало відвертих дипфейків, створених штучним інтелектом (ШІ).
Переглянь перед кліком: інструменти для перевірки вебсайтів
Станом на січень 2025 року в інтернеті налічувалося приблизно 1,1 мільярда вебсайтів, з яких лише 17% (близько 195 мільйонів) є активними та регулярно оновлюються.
Сміх крізь пропаганду: як Росія поширює власні наративи через меми
Російська пісня «Сігма бой», випущена в жовтні 2024, здобула вірусну популярність в соцмережах TikTok та Instagram — користувачі з усього світу використовували її як жартівливий саундтрек до своїх роликів.
Михайло Макарук: «InformNapalm найдет тебя, русский»
Ідентифікувати військового злочинця? Виявити місце розташування ворожого підрозділу чи виробництва військової техніки? Дізнатися плани противника?
Фактчекінг в Telegram: як перевіряти дезінформацію та маніпуляції
Telegram став одним із ключових джерел інформації для українців, особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як говорити з людьми, які вірять у фейки: поради від StopFake
Ми багато говоримо про те, як розпізнавати та спростовувати недостовірну інформацію, а також протидіяти дезінформації та її впливу на наші думки.
Лілія Захарія-Кравченко: «Російська пропаганда лякає жителів Молдови тим, що проєвропейська політика призведе до...
Досвід фактчекерів із країн Східної Європи свідчить, що Росія у своїй інформаційній політиці діє за сталими схемами, поширюючи подібні наративи, аби зробити населення цих країн вразливим до своїх геополітичних цілей.









