Значний відсоток інформації про резонансні події, в нашому випадку — про протистояння в Україні — не відповідає дійсності. Головною причиною цього є застосування її з метою державної пропаганди: в такому випадку новинні повідомлення використовуються не для інформування людей, а для нав’язування їм думки, вигідної тим чи іншим силам. У цьому матеріалі ми спробуємо виділити основні методи розпізнавання неправди в ЗМІ.

Відразу обмовимося, що ми намагаємося працювати з доведеними фактами, а не з твердженнями тих або інших сторін. Тобто, якщо, наприклад, російське МЗС заявляє про якусь подію в Україні, а українське МЗС або Міноборони цю заяву спростовує без надання доказів своєї позиції, ми потрапляємо в ситуацію «слово проти слова» — дві зацікавлені сторони кажуть те, що їм вигідно. Тому на нашому ресурсі так мало словесних спростувань — вони можливі лише тоді, коли хтось спростовує вигідну йому інформацію (наприклад, коли донецькі ополченці спростували захоплення установок «Град», про яке повідомив лояльний до них російський телеканал LifeNews). Тому постараємося говорити про факти.

Фотофейк

Найпоширеніший і водночас найлегший для спростування тип фейку. Зазвичай визначити правдивість того чи іншого зображення в Інтернеті можна протягом декількох секунд, але, як виявляється, величезна кількість користувачів не вміють цього робити й відразу вірять кожному «кричущому» фото.

Для розпізнання фотофейка є кілька способів. Якщо ви використовуєте браузер Google Chrome, вам досить лише клікнути по підозрілому зображенню правою кнопкою миші й вибрати пункт «Знайти це зображення в Google».

 

foto1

Якщо ви користуєтеся іншим браузером, в якому типово немає функції пошуку по зображеннях, можна встановити для цього спеціальний плагін, таких багато. Наприклад, дуже добре працює плагін Who stole my pictures (в українському варіанті «Хто вкрав мої зображення»). Плюс цього плагіна в тому, що він уміє шукати не тільки по Google, а й по Яндексу, Tineye або по всіх трьох одночасно.

foto2

Якщо у вас не Chrome і немає можливості встановити плагін, можна без нього обійтися. Для цього (в будь-якому браузері) потрібно поруч зі вкладкою, де відкрито сайт із підозрілим зображенням, відкрити ще одну, в якій відкрити розділ зображень Google. Після цього потрібно повернутися на попередню вкладку, схопити мишкою потрібне зображення, перетягнути його у вкладку з Google і відпустити в рядку пошуку.

foto3

Так само можна шукати і зображення, збережені на жорсткому диску вашого комп’ютера – досить лише перетягнути мишкою файл зображення в рядок пошуку зображень у Google.

Завдяки цьому методу ви перевіряєте відразу два дуже важливих аспекти. Перше: чи є зображення оригінальним, або ж піддавалося обробці у фоторедакторі. У нашому випадку ми бачимо, що на зображенні було домальовано полум’я з метою використовувати його як ілюстрацію «розбомбленого» Донецька.

 

foto4

Інший важливий момент, який можна перевірити таким способом – дата публікування зображення, а також те, що на ньому насправді зображено. Наприклад, чи не вирішив хтось укотре видати наслідки бойових дій у Сирії за українські.

Відеофейк

Працювати з таким фейком складніше, ніж із зображеннями, оскільки простого способу пошуку по відео немає. Якщо ви запідозрили, що знайдене вами відео неправдиве, спробуйте такі способи.

По-перше, якщо ви переглядаєте вбудоване вікно YouTube на якомусь сайті, перейдіть на сам YouTube, щоб отримати про ролик більше інформації (для цього клікніть на логотип відеосервісу в правому нижньому кутку).

video1

Зняток сайту «Комсомольска правда»

Наприклад, таким ось чином ми можемо дізнатися, що новина російської «Комсомольской правды» про те, що кияни освистали Яценюка і Турчинова на День перемоги в 2014 році є брехливою, оскільки відео було залито на YouTube ще рік тому — тоді Яценюк і Турчинов, будучи ще в опозиції, потрапили в немилість до прихильників Комуністичної партії.

 

video2

Звичайно, настільки простих проколів дуже мало. Якщо найочевидніших ознак відеофейка немає, радимо звернути увагу на таке. Якщо в самій назві відео вказана свіжа дата і, до того ж, цей ролик багаторазово заливається на YouTube протягом короткого періоду часу, є висока ймовірність того, що це фейк. Виберіть ролик із найбільшою кількістю переглядів і почитайте під ним коментарі – високою є ймовірність того, що серед тих, хто переглянув відео, є люди, які бачили оригінал і навіть розмістили на нього посилання.

Крім того, звертайте увагу на деталі на відео – назви об’єктів, автомобільні номери, вуличні таблички. За ними часто можна визначити, про що насправді йдеться. Наприклад, таким чином ми з’ясували, що яхта Video Azimut 46, яку, відповідно до сюжету російського НТВ, одеським ополченцям нібито подарував місцевий бізнесмен для захисту узбережжя, насправді є прокатною і була орендована співробітниками телеканалу для створення брехливого сюжету.

Ще один спосіб — опишіть ключовими словами те, що бачите на відео, і введіть це в пошук YouTube або Google. Наприклад, масово поширюється фрагмент відео під назвою «Звернення до київської хунти від матері вбитого військовика 14.05.2014». Але при пошуку в YouTube за словами «звернення матері вбитого військовика» ви легко знайдете повний запис звернення, з якого стане зрозуміло, що мати насправді звертається до президента Росії Владіміра Путіна з проханням припинити військові дії в Україні.

 

video3

І ще спосіб – зробіть зняток (скріншот) найбільш показового або яскравого кадру з відео і залийте його в пошук зображень у Google за описаним вище способом. Є ймовірність того, що колись хтось писав новину з цим відео і використовував яскравий зняток як ілюстрацію. Саме так іноді можна знайти першоджерело.

Свідчення очевидців

Часто свідчення очевидців перевірити важко або неможливо, але бувають винятки.

Вслухайтеся в свідчення очевидців – чи є в їхньому мовленні підтвердження тих тез, які намагаються вам донести журналісти, або ж вони кажуть про загальні речі, які ЗМІ потім використовують зі своєю метою. Наприклад, у вже згаданому нами сюжеті з яхтою співробітники НТВ також розповідають, що інший бізнесмен – донецький авіаінструктор – подарував ополченцям літак. При цьому, як пізніше з’ясувалося, інструктор відповідав на загальні запитання журналістів про літаки і стрибки з парашутом і нікому нічого не дарував. Пізніше він навіть записав про це відеозвернення.

Ще один такий приклад перекручування слів — сюжет телеканалу Russia Today, який розповів про втечу євреїв з Києва через антисемітизм нової української влади. Співробітники каналу навіть показали, як рабин Міша Капустін збирає речі й розповідає, що змушений бігти від небезпеки, що насувається. Але якщо ви вслухайтеся в його слова, то виявите, що він чомусь не говорить, небезпеки з якого саме боку він побоюється. А якщо ви пошукаєте інформацію про Капустіна, то з’ясуєте, що він є рабином не київської, а сімферопольської синагоги, і раніше виступав із публічним проханням захистити Україну і Крим від Росії, а зараз утікає з Криму саме від нової російської влади.

 

Також звертайте увагу на самого очевидця – чи не бачили ви його раніше. Як, наприклад, відому «гастролерку» Марію Ципко, яка регулярно дає коментарі ЗМІ в образі мешканки то Одеси, то Донбасу, то майже будь-якої іншої гарячої точки.

Повідомлення західних ЗМІ

Цей прийом часто використовується для посилення правдоподібності або авторитетності того чи іншого повідомлення. Проте серед таких повідомлень безліч вигадок маргінальних сайтів, які слід перевіряти. Наприклад, російське видання «Взгляд», яке називає себе діловою газетою, написало про те, що США відмовилися приймати тіла 13 співробітників ЦРУ, нібито убитих в Україні. При цьому видання послалося на західний сайт із гарною назвою The European Union Times. Але якщо ми підемо на це сайт, то побачимо, що посилання веде далі – на сайт WhatDoesItMean.com – вельми відомий украй маргінальний ресурс, який регулярно публікує творчість вигаданого персонажа під ім’ям Сорча Фаал. Почитавши про цього автора, ми дізнаємося, що він регулярно повідомляє читачів про громадянську війну» в США, про втечу найбільших американських корпорацій до Росії через страх перед Обамою тощо. Крім того, ми можемо з’ясувати, що The European Union Times також афілійований з WhatDoesItMean.com і звинувачується в «божевільній пропаганді ідіотизму».

Інший варіант — перекручування реальних повідомлень авторитетних ЗМІ. Наприклад, ряд сайтів повідомив про те, що 27 членів екіпажу американського есмінця Donald Cook злякалися і подали рапорт про відставку після того, як під час патрулювання в Чорному морі в безпосередній близькості біля їх судна 12 разів пролетів російський винищувач Су-24. При цьому вони послалися на представника Пентагону, полковника Стівена Уоррена, який нібито розповів про це агентству Reuters. Насправді Уоррен і справді говорив про інцидент агентству, але ні про який переляк або рапорт не йшлося – про це можна переконатися, зайшовши на сайт агентства.

Тому завжди намагайтеся знайти оригінал новини або новинного приводу.

Та найголовнішою умовою для того, щоб розпізнати фейк, є критичне ставлення до інформації, яку ви споживаєте. Інформаційна війна є вкрай важливим елементом протистояння між країнами, тому намагайтеся не йняти віри якимсь повідомленням, не переконавшись у їхній правдивості остаточно.

Автор: Олег Шанковський, для Stopfake.org.