Дані в статті The Economist відображають лише число зафіксованих сигналів мобільних телефонів довкола російських оборонних заводів, а не кількість виробленої техніки. Це, в свою чергу, є непрямим показником підвищеної активності на російських заводах, але не дає повної картини щодо обсягу виготовленого обладнання, його стану і якості роботи. У матеріалі публікації не наведено жодних цифр виробленої в Росії військової техніки, боєприпасів чи вибухівки, про які пишуть у соцмережах.
У соціальних мережах і в російських пабліках поширюють дописи про те, що згідно з інформацією видання The Economist Росія нібито різко наростила виробництво військової техніки до кількох сотень одиниць. «Найпомітніший стрибок — біля Казанського вертолітного заводу: обсяги виробництва сягнули 950 одиниць. Також виділяються Пермський та Казанський порохові заводи, де показники зросли до 598 та 329 відповідно», — пишуть у соцмережах і демонструють скриншоти графіків, які нібито це засвідчують.
Насправді ця інформація є маніпуляцією. Статтю на сайті видання The Economist під назвою «Погляд на секретну імперію зброї Путіна» було опубліковано 8 травня 2025 року. У ній йдеться про те, що висновки про масштаби нарощування військової техніки в РФ були зроблені не на основі отриманих кількісних даних, а на підставі відстеження активності мобільних телефонів на російських військових заводах.
Щоб зрозуміти масштаби російської оборонно-промислової експансії, The Economist звернувся до західної компанії, яка використовує штучний інтелект для просіювання даних з різних, переважно комерційно доступних джерел. Це показує, як змінювалася кількість електронних пристроїв, на кшталт мобільних телефонів, на промислових об’єктах з часом. Дані відображають лише частину загальної кількості пристроїв — можливо, від 2 до 10 % від загального числа, —але вони є непрямим показником рівня активності», — йдеться в матеріалі.
Тобто саме видання підкреслює, що надає лише непрямі ознаки людської активності навколо військових заводів. Відповідно, представлені на сайті графіки також показують кількість зафіксованих мобільних пристроїв у тому чи іншому місці, а не кількість виробленої техніки, як про це пишуть користувачі соцмереж. Ба більше, видання не називає жодної цифри виробленої в РФ військової техніки, боєприпасів чи кількості вибухівки. Далі у тексті The Economist також орієнтується на непрямі показники активності навколо заводів російського ВПК.
«The Economist спостерігав і низку інших показників. Наприклад, у Бійську, де знаходиться важливий завод із виробництва олеуму, що використовується у вибухових речовинах, а також центр військових досліджень, середньодобовий трафік між спальними районами та районами з хімічними заводами у 2023 році зріс на 19 %. “Час перебування” — тривалість перебування людей на одному місці — збільшилася на 32% у періоди, пов’язані з другою і третьою робочою зміною», — уточнює видання.
Крім того, The Economist підкреслює, що незважаючи на зростання активності довкола виробництв, російська промисловість, як і раніше, зазнає труднощів. «Минулого року значну частину артилерійських боєприпасів, що використовуються в Україні, було поставлено Північною Кореєю, і ці запаси не безмежні. Згідно з дослідженнями Центру відкритих джерел та лондонського Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI), ключові компоненти ланцюжка поставок артилерії — хроміт для гармат і бавовняна целюлоза для ракетного палива — як і раніше, доводиться імпортувати», — йдеться у матеріалі.
Отже, у соцмережах і пабліках вкотре виривають із контексту інформацію в іноземних джерелах, презентуючи недостовірні дані та цифри для створення маніпулятивних наративів про війну Росії проти України. StopFake продовжує викривати схожі фейки у матеріалах «Фейк: Фрідріх Мерц приїде до Росії на парад перемоги – Berliner Zeitung», «Фейк: Фільм “Росія. Кремль. Путін. 25 років” подивилося 74% українців», «Фейк: На білбордах у Берліні з’явилася реклама акції “Безсмертний полк”».
