Пропагандисти суттєво спотворили публікацію Welt, вирвавши з контексту окремі формулювання про «виклики» і перетворивши їх на тезу про те, ніби Альянсу «нічого протиставити» російській зброї. Насправді документ НАТО, на який посилається Welt, описує потенціал нових систем лише як один із чинників ризику, підкреслює неповноту даних, скромні результати випробувань і те, що заяви Москви про боєздатність цих розробок не є доказом їхньої реальної ефективності.
Пропагандистські Telegram-канали та новинні сайти поширюють публікації про те, що аналітики НАТО, вивчивши можливості російських «Бурєвєстника», «Орєшніка» та «Посейдона», нібито зрозуміли, що «протиставити їм нічого». У публікаціях йдеться про те, що Захід нібито фактично визнав повну військову перевагу Росії та безпорадність НАТО перед новим російським ядерним арсеналом.
Йдеться про три типи озброєнь, які Росія активно використовує в пропаганді: експериментальну крилату ракету з ядерною енергетичною установкою «Бурєвєстник», нову мобільну ракету середньої дальності «Орєшнік» та підводну систему «Посейдон» – безпілотний апарат з ядерною боєголовкою, призначену для ураження прибережних цілей.
Як «доказ» пропагандисти посилаються на статтю в німецькому виданні Welt, в якій аналізується секретний документ НАТО, що потрапив у розпорядження редакції. Цей документ – конфіденційний аналітичний звіт розвідувального управління НАТО, присвячений найновішим зразкам озброєнь у складі російських стратегічних ядерних сил. У ньому експерти оцінюють стан розробки цих систем, можливі технічні характеристики, терміни їх готовності та потенційні наслідки для оборони Альянсу.
Насправді заяви про те, що в НАТО нібито визнали, що їм «нічим відповісти» російському арсеналу, є маніпуляцією. Стаття Welt описує аналіз нового російського озброєння, спираючись на секретний документ НАТО, але не містить висновків про те, що Альянс «безсилий» або що йому «нічого протиставити» цим системам. Журналісти цитують документ як тверезу оцінку ризиків, при цьому наголошують на невисоких результатах ранніх випробувань, неповноті даних та сумнівності заяв російської сторони. Пропагандисти ж виривають окремі формулювання про «виклики» та «проблеми» з контексту, додаючи від себе драматичні висновки та підміняючи стриманий експертний аналіз картинкою «паніки в НАТО».
По-перше, пропагандисти акцентують увагу на крилатій ракеті з ядерною установкою «Бурєвєстник», стверджуючи, що «через два-три роки ця крилата ракета буде готова до застосування» і що її «екстремальна дальність та маневреність» нібито створюють для НАТО «серйозну проблему». Однак у статті Welt дається набагато обережніша картина: зазначається, що Росія розпочала розробку понад десять років тому, а випробування 2018-2019 років дали скромні результати; заява Володимира Путіна про завершення розробки та «14 000 кілометрів» наводиться як слова російського президента, а не як підтверджений факт. Документ НАТО, на який посилається видання, дійсно фіксує, що дальність і маневреність ракети, якщо її буде доведено до боєздатного стану, ускладнять завдання ППО. Але ніде не сказано, що НАТО «не має можливостей для оборони» – йдеться про новий технічний виклик, а не про визнання повної безпорадності.
По-друге, пропагандисти наголошують, що нова мобільна ракета середньої дальності «Орєшнік» нібито вже зараз становить для НАТО майже невирішувану проблему, оскільки її дальність досягає 5500 км, а боєголовка може бути як звичайною, так і ядерною. Однак Welt прямо пише, що технічні характеристики ракети багато в чому невідомі та викликають питання у західних експертів. У документі НАТО також йдеться про те, що поєднання можливої дальності та мобільності пускової установки створює додаткові завдання для планування оборони, але аж ніяк не є «нездійсненним завданням».
По-третє, до «доказів безпорадності НАТО» пропагандисти відносять і російські підводні системи «Посейдон», про які в їхній версії тексту йдеться як про майже невразливий і майже готовий інструмент знищення військово-морських баз і прибережних міст у США, Великій Британії та Франції. Хоча у статті Welt наголошується, що, згідно з документом НАТО, тільки очікується, що підводні апарати класу «Посейдон» будуть введені в дію до 2030 року. Велика дальність ходу та складність їх виявлення на великій глибині називаються саме як потенційний виклик. Аналітики фіксують дефіцит протичовнових торпед з потрібними характеристиками, але не роблять висновків про принципову неможливість захисту. Пропагандисти перетворюють цей технічний аналіз недоліків у сфері протичовнової оборони на емоційне «НАТО не має чим відповісти «Посейдону».
Крім того, Welt вміщує обговорення нових російських систем у ширший контекст. Німецькі військові та експерти застерігають від переоцінки ролі безпілотників і звертають увагу на те, що стратегічні ядерні сили та питання стримування набагато важливіші для довгострокової безпеки, ніж модна тема дронів. Пропагандистський текст повністю ігнорує цей контекст, висмикуючи лише ті фрази, які можна подати як «захоплення» російською зброєю та «страх» НАТО. При цьому в самій статті є ключове уточнення: «твердження про те, що зброя боєздатна, не означають, що вона придатна чи надійна у військових цілях» – тобто навіть автори матеріалу наголошують, що пропагандистські заяви Москви про готовність нових систем не дорівнюють реальній бойовій ефективності.
Раніше StopFake аналізував схожий пропагандистський наратив у матеріалі «Маніпуляція: У Франції «визнали» військову перевагу Росії над країнами ЄС».
