- Вступ та ключові висновки
Цей звіт узагальнює результати моніторингу, проведеного з 1 жовтня 2025 року до 31 грудня 2025 року в межах проєкту ATAFIMI, який має на меті виявлення та аналіз випадків маніпулювання інформацією та втручання в інформаційний простір (FIMI), що походять з Росії, у різних країнах і мовах. Моніторинг охоплював такі країни-учасниці: Іспанія, Україна, Литва, Грузія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Аргентина, Колумбія, Мексика та Венесуела.
Основні тези:
- Найпомітнішим дезінформаційним наративом у цей період були атаки на українську армію та іноземних військових, які воюють за Україну — пости з неправдивими твердженнями зібрали понад 2 мільйони переглядів.
- Безпідставні звинувачення на адресу Володимира Зеленського та корупційні наративи знову набрали обертів і були зафіксовані у 9 із 10 досліджених країн. Наприклад, дописи про нібито російський паспорт або купівлю будинку Білла Косбі переглянули понад 3 і 1 млн разів відповідно.
- Широко використовувався контент, створений за допомогою ШІ, для підтримки дезінформаційних тверджень. Більшість вірусних постів отримували спростування від незалежних фактчекерів у Facebook, іноді — попередження TikTok про AI-контент. Натомість у X з’явилася лише одна Community Note, а в Telegram попередження взагалі були відсутні.
- Частина користувачів, які поширювали дезінформацію в X, мала сині галочки — тепер вони означають платну підписку і часто дають більше видимості контенту
- Транскордонні наративи
Останній квартал 2025 року характеризувався використанням уже наявних наративів, підкріплених дезінформаційними твердженнями, спрямованими проти української влади, а також появою нових наративів, які мали більший вплив у країнах Латинської Америки.
Нові наративи
У період моніторингу з’явилися помітні наративи, зосереджені на темі рекрутингу до української армії та людських втрат війни.
З одного боку, поширюється дезінформація про мобілізацію та призов, а також про нібито масові втрати України у складі Збройних сил. Ці наративи підсилюються фейками про нібито викрадення молоді або людей похилого віку, емоційними зображеннями солдатів, що плачуть, а також вигаданими внутрішніми конфліктами чи актами насильства. Деякі такі пости набирали понад 3 мільйони переглядів.
Приклади дезінформаційних тверджень, виявлених у межах цих наративів:
| Спростоване твердження: | Твердження поширювалось у таких країнах: |
| Український солдат записує відео, на якому плаче після того, як його примусово призвали на війну: «Я не хочу вмирати» | Іспанія, Литва, Сербія, Венесуела, Україна, Грузія, Мексика та Аргентина |
| Україна відправляє 17-річних захищати Покровськ | Україна, Мексика та Іспанія |
| Українські солдати вбили двох цивільних осіб, які несли білий прапор і собаку, за допомогою дрона | Литва та Мексика |
Ці наративи з’являються разом із ще одним напрямом, який безпосередньо спрямований проти іноземних військових або потенційних добровольців, що воюють у складі української армії. Дезінформаційні твердження про нібито жорстоке поводження з іноземними добровольцями широко поширювалися як у Європі, так і в Латинській Америці з очевидною метою — стримати нові вступи до лав війська.
Цю тенденцію дезінформаційних наративів було задокументовано в межах спільного розслідування, проведеного в рамках цього проєкту. Особливо показово, що частина такого контенту цілеспрямовано фокусується на добровольцях із Латинської Америки та активно поширюється саме в цьому регіоні.
| Спростоване твердження: | Твердження поширювалось у таких країнах: |
| Бразильський солдат, який воює в Україні: «Заради Бога, я не повинен був приїжджати сюди» | Іспанія та Мексика |
| Сирійський найманець, якого побачили, як він молився в українському продуктовому магазині | Україна та Грузія |
| В результаті російського нападу на аеродром у Старокостянтинові «загинув американський військовослужбовець» | Україна |
Крім того, партнери зафіксували багаторазове використання медіа, створених за допомогою ШІ, для підтримки наративів про людські втрати та нібито жорстоке поводження. Зокрема, йдеться про відео з «військовими», які нібито заявляють про примусову мобілізацію або висловлюють жаль через участь у війні.
Це є важливим аспектом у контексті тактик, технік і процедур (TTP), які були визначені як ключові інструменти для просування цих наративів.
Повторювані наративи
У цей період активно використовувалися вже наявні наративи, спрямовані на підрив довіри до президента Зеленського та його лідерства, зокрема твердження про нібито нецільове використання ресурсів воєнного часу та корупцію серед політичних еліт і органів влади. Їхній вплив, імовірно, є сильнішим у європейських країнах, які надають Україні фінансову допомогу.
Також у різних країнах були зафіксовані нові твердження, подібні до тих, що вже раніше виявлялися в межах цього проєкту. Наприклад:
| Спростоване твердження: | Твердження поширювалось у таких країнах: |
| Зеленський щомісяця переказує 50 мільйонів доларів до банку в ОАЕ | Литва, Мексика, Іспанія, Венесуела, Грузія, Україна |
| Зеленський придбав ранчо вартістю 79 мільйонів доларів і став одним з 10 найбільших землевласників у Сполучених Штатах | Іспанія, Литва та Сербія |
| Олена Зеленська витратила понад мільйон євро на дизайнерський одяг, заявляє її стиліст | Україна, Литва та Грузія |
Тенденції за країнами
Європа
Боснія і Герцеговина
Частина виявлених дезінформаційних тверджень була явно адаптована під аудиторію Боснії і Герцеговини через використання місцевої історії, інституцій та етнічної чутливості. Серед них — фейкові попередження про нібито плани Путіна відправити війська для «об’єднання Сербії та Республіки Сербської» (однієї з двох політичних складових Боснії і Герцеговини разом із Федерацією Боснії і Герцеговини), а також твердження, що Сербія і Хорватія є «справжніми гарантами» Дейтонської мирної угоди (1995).
Окремо адаптованою була історія, де нібито інциденти з дронами в Польщі та Естонії подавалися як «операції під чужим прапором» — із порівняннями до маніпулятивних тверджень щодо трагедій на ринку Маркале та вулиці Васе Міскіна під час війни в Боснії 1990-х років. Значну частину такого контенту публікувало російське державне агентство Sputnik, яке має сильну присутність у Боснії. Найбільш вірусні дезінформаційні матеріали поширювалися у Facebook і пізніше отримували маркування від незалежних фактчекінгових організацій.
Сербія
Найбільш вірусні дезінформаційні твердження в регіоні поширювалися у Facebook та Instagram. Понад 6 600 користувачів вподобали пост із фейковою інформацією про нібито захоплення російськими військовими офіцерів НАТО (цей фейк був спростований фактчекерами у серпні та отримав маркування на платформі).
Інші вірусні дописи були спрямовані проти президента Зеленського — наприклад, неправдиві твердження про нібито ізраїльський паспорт, квартиру в Росії або ранчо у США, які зібрали сотні вподобань.
Відео, створене за допомогою ШІ, з «українкою», яка нібито закликає продовжувати війну, тоді як її діти живуть у Польщі та Німеччині, набрало 98 000 переглядів. Це відео також було зафіксоване в Грузії.
Грузія
Вірусні пости у Facebook, які переглянули майже 2 мільйони разів, містили створені ШІ відео, де українські військові, а також чоловіки — працівники поліції та територіальних центрів комплектування — зображувалися у провокативному контексті.
Цей контент відповідає тому ж ідентично орієнтованому наративу, що й інший спростований фейк — коли грузинсько- та російськомовні акаунти у Facebook поширювали «опитування», яке нібито ставило українців на перше місце у світі за рівнем гомосексуальності.
ШІ також використовували для створення фейкового контенту на підтримку тверджень про нібито втечу українських командирів із поля бою.
Литва
У Facebook поширювався пост із понад 980 реакціями та 189 репостами, в якому стверджувалося, що «Литва запускає метеорологічні кулі над власною територією, щоб обмежити транзит до Калінінграда». Водночас національні органи влади підтвердили, що ці кулі потрапляють на територію Литви з Білорусі.
Інша конспірологічна теорія, поширена у Facebook (понад 60 000 переглядів), намагалася переконати, що євреї нібито «взяли під контроль» уряд президента України Володимира Зеленського з метою відновлення середньовічної держави Хазарії.
Також у Facebook пост із 465 реакціями поширював фейкові твердження про нібито використання українськими військовими нацистської символіки на формі — це один із наративів, який Росія системно просуває протягом тривалого часу.
Україна
Найбільш помітні дезінформаційні матеріали в Україні поширювалися через Telegram. Прокремлівські канали ставили під сумнів візит президента Володимира Зеленського до Куп’янська (Харківська область) 12 грудня 2025 року (понад 430 000 переглядів), а також маніпулювали темою його виступу на Генеральній асамблеї ООН наприкінці 2025 року, безпідставно заявляючи про нібито цифрову маніпуляцію відео українськими мовниками. Загалом ці наративи звинувачували Україну в інформаційних маніпуляціях.
На тій же платформі було виявлено постановочне відео, де нібито українські військові погрожують Еріці Кірк — вдові американського активіста Чарлі Кірка — після її заяв щодо України. Також широко поширювалися дезінформаційні твердження щодо правового статусу українських біженців.
Окремо історична пропаганда набрала понад 11 000 переглядів у VK — найпопулярнішій соцмережі в Росії. У відео міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявляв, що Одесу та Миколаїв «створили російські люди», підсилюючи усталені історичні дезінформаційні наративи. Також стверджувалося, що обидва регіони України нібито прагнуть приєднатися до Росії.
Іспанія
В Іспанії найбільш вірусні дезінформаційні пости поширювалися через X, при цьому лише один із них був позначений через Community Note. Два дописи з фейковими твердженнями про те, що Зеленський нібито купив таунхаус Білла Косбі в Нью-Йорку за 29 млн доларів і ранчо на 79 млн доларів, разом набрали близько 2 мільйонів переглядів.
Подібний рівень охоплення мало відео, створене за допомогою ШІ (без маркування), де нібито бразильський військовий плаче та висловлює жаль через вступ до української армії.
Латинська Америка
Аргентина
У TikTok в Аргентині поширювалося відео, створене за допомогою ШІ, яке набрало понад 170 000 переглядів і стверджувало, що війна в Україні нібито завершилася, показуючи святкування цивільних і військових. Дуже схоже відео українською мовою набрало 373 700 переглядів. Перше відео платформа автоматично позначила як створене ШІ, тоді як друге було позначене самим користувачем.
Колумбія
Найбільш вірусний контент у регіоні був зосереджений навколо наративу про нібито велику кількість колумбійських найманців і добровольців, які воюють у складі української армії. Різні дезінформаційні твердження будувалися навколо цього наративу та іноді збігалися з політичними меседжами і проросійською риторикою — наприклад, один із твітів на цю тему набрав понад 153 000 переглядів.
Крім того, відео, створене за допомогою генеративного ШІ (зокрема сервісів для створення гіперреалістичних відео й аудіо), яке опублікував уже видалений TikTok-акаунт «Ukraine is Death», неправдиво показувало нібито захоплення колумбійських військових Росією та набрало близько 1,6 млн переглядів.
Окремо дуже вірусним став пост від верифікованого фан-акаунта, присвяченого президенту Колумбії, де стверджувалося, що Путін нібито підтримує Колумбію та Венесуелу й «зупинить вторгнення США в Карибському регіоні». Цей пост зібрав понад 82 000 лайків і не був промодерований платформою.
Мексика
Два відео TikTok зі ШІ-контентом — одне з «українським військовим», який плаче після мобілізації, інше з «добровольцем», який шкодує про участь у війні — перевищили 3 млн переглядів без будь-яких попереджень.
Ще два вірусні пости у Facebook просували наративи про нібито масову здачу українських військових, і лише один із них мав позначку зі спростуванням.
У X також не було попереджень біля дезінформаційних тверджень про нібито російський паспорт Зеленського або постановочні візити до міст, які він нібито не відвідував.
Венесуела
Телеграм-канал Venezuela News, що належить венесуельському веб-сайту, який регулярно поширює проросійську дезінформацію і має понад 56 000 підписників, опублікував статтю, в якій стверджувалося, що 23-річний український солдат плакав після примусового призову. Ця ж стаття була опублікована на X декількома акаунтами з синьою позначкою X Premium і поширювалася в різних країнах.
Інформація про проєкт
Цей звіт є частиною проєкту ATAFIMI. Через створення інноваційного технологічного інструменту для дослідження FIMI (іноземного маніпулювання інформацією та втручання) і транскордонних кампаній дезінформації система централізує та працює як сховище контенту з дезінформацією, виявленого в країнах-учасницях. Використання спільної методології дозволяє виявляти транскордонні дезінформаційні кампанії, а також наративи, які одночасно поширюються в Європі та Латинській Америці.
Проєкт спрямований на виявлення та аналіз випадків інформаційних маніпуляцій і втручання, що походять, зокрема, з Росії, у різних країнах і мовних середовищах.
Фактично він працює як централізована система збору та аналізу дезінформації: партнери передають виявлений контент у спільне сховище, що дозволяє відстежувати, як одна й та сама дезінформація поширюється між країнами.
До проєкту входять такі організації:
Fundación Maldita.es (Іспанія), StopFake (Україна), Delfi (Литва), Myth Detector (Грузія), Zašto ne (Боснія і Герцеговина), RasKRIKavanje та FakeNews Tragač (Сербія), Chequeado (Аргентина), La Silla Vacía (Колумбія), Verificado.mx (Мексика) та Cazadores de Fake News (Венесуела).
