Джерело: The Insider
«Вести» у матеріалі під заголовком «Святенко назвала міфом скаргу про „мільйони вивезених з України дітей”» (рос. – «Святенко назвала мифом жалобу о „миллионах вывезенных с Украины детей”») повідомляють:
«Заступниця голови Ради Федерації Інна Святенко спростувала в інтерв’ю ІС „Вести” інформацію про „мільйони вивезених з України дітей”.
Вона звернула увагу на те, що на різних міжнародних зустрічах українська делегація неодноразово висловлювала стурбованість тим, що російська сторона нібито вивезла з України мільйони дітей, яких розшукують батьки.
“Зазначу, що була створена також робоча група, яка є нейтральною і вислуховує обидві сторони: як України, так і російську. І ми чуємо ці претензії, але коли я позначила тему: “Ви нам дайте конкретні прізвища вивезених дітей, і ми по кожній дитині будемо відпрацьовувати”, замість мільйонів прізвищ прозвучало чотири прізвища. Ми дійсно знайшли цих дітей, які перебувають у Росії, й ці діти не мають законних представників”, – повідомила Святенко».
Твердження, нібито Росія вивезла з України мільйони дітей без відома їхніх батьків, дійсно неправдиве. Більше того, воно абсолютно абсурдне. За оцінкою МВФ, населення України на початку 2022 року без урахування неконтрольованих урядом районів становило близько 34,84 млн осіб. Неповнолітніх серед них близько 15%, тобто приблизно 5,15 млн. Тобто заява, яку спростовує Святенко, означає, що Росія викрала та вивезла близько ⅕ всіх дітей України, якщо порахувати і регіони, яких не зачепила війна. Якщо ж взяти до уваги, що в районах, які будь-коли з лютого 2022 року побували під російською окупацією (без урахування Криму та частини Донбасу, фактично відторгнутої у 2014 році), проживало близько 13% населення країни, то виходить, що до Росії примусово вивезли більше дітей, ніж там взагалі було.
Але річ у тому, що українська сторона таких заяв не робила; мабуть, свідомо перебільшені цифри вигадала сама Святенко. В Україні створено Реєстр відомостей про депортованих чи примусово переміщених українських дітей. Ці дані на користь безпеки дітей не публікують, але відомо, що їх там близько 20 000. На основі реєстру формуються списки, які передаються російській стороні під час переговорів. Реєстр містить лише підтверджені випадки, тож дійсна кількість депортованих дітей, мабуть, суттєво більша, але це аж ніяк не мільйони.
Про яку робочу групу говорила Святенко, невідомо. Існує Незалежна міжнародна комісія із розслідування питань щодо України, яка в опублікованій 12 березня 2026 року доповіді визнала, що російська влада вчинила злочини проти людяності у вигляді депортації та насильницького переміщення дітей, а також їх насильницького зникнення (саме за звинуваченням у цих злочинах Міжнародний кримінальний суд у березні 2023 року видав ордери на арешт Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової). Комісія підтвердила понад 1200 таких випадків і зазначила, що російська влада масово проводила переселення, які вона обґрунтовувала як «евакуацію», посилаючись на міркування безпеки в умовах збройного конфлікту. Проте комісія з’ясувала, що через чотири роки через 80% дітей із задокументованих випадків не повернулися. Це суперечить міжнародному гуманітарному праву, згідно з яким евакуація має бути тимчасовою і допускається лише з міркувань здоров’я, медичного лікування чи безпеки. У доповідь комісії імена дітей, зрозуміло, не були включені — знову ж таки, з міркувань безпеки.
Існує спеціальна робоча група Міжпарламентської спілки з питань України; 26 березня Святенко брала участь у її засіданні в Женеві, де виступила зі звинуваченнями на адресу України та країн Заходу, які нібито «активно піарять „дитячу тему” на міжнародних майданчиках, озвучуючи абсолютно вигадані й такі, що не відповідають реальності, сюжети», щоб «відвернути увагу від кричущих порушень міжнародного гуманітарного права з боку нацистського режиму в Україні, які з кожним днем все важче не помічати». Робоча група створена для сприяння діалогу, зокрема, в контексті захисту мирного населення, але про рівень цього діалогу можна судити з виступу Святенко.
Повернення дітей із Росії в Україну справді відбувається, але таких випадків мало; так, у лютому 2026 року повернули п’ятьох дітей, троє з яких були вихованцями херсонського будинку дитини. Ще один перебував у Росії з мамою, але вона померла; його повернули родичам в Україні. Повідомлень про п’яту дитину із цієї групи не було. Можливо, Святенко, говорячи про 4 дітей, мала на увазі цей випадок. «Українська правда» у лютому писала, що загалом у рамках ініціативи Президента України Bring Kids Back UA за роки війни вдалося повернути 1990 дітей.
Джерело: The Insider
