Джерело: The Insider
РІА «Новости» у матеріалі під заголовком «Україну не хочуть приймати в ЄС через її корумпованість, пишуть ЗМІ» повідомляє:
«Країни ЄС мають сумніви щодо можливості приєднання України до союзу через її корумпованість, пише журнал Economist. В Україні регулярно спалахують скандали, пов’язані з корупцією, зокрема й в оточенні Володимира Зеленського. Як зазначає журнал, країни ЄС не зможуть більше ховатися за спиною прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово блокував початок переговорів про вступ України до Євросоюзу, бо він йде з посади. „Певні побоювання (європейських країн — ред.) зрозумілі… Україна залишається корумпованою”, — йдеться у публікації. Economist наголошує, що такі значимі країни Євросоюзу, як Франція та Німеччина, не поспішають із вирішенням питання про членство України. Зеленський раніше зажадав від ЄС прийняти Україну до складу об’єднання у 2027 році. Проте низка європейських країн виступає проти приєднання Києва до блоку. Очільниця євродипломатії Кая Каллас визнавала, що країни-члени Євросоюзу не готові озвучити Україні дату її вступу до союзу».
The Economist справді наголошує на корупції в Україні як проблемі для Європи, але зміст публікації майже прямо протилежний тому, про що пише РІА. Стаття називається «Щоб боротися з Росією, Європі потрібна Україна»; її підзаголовок «Впустити Україну до ЄС ризиковано. Не впускати її до ЄС ще небезпечніше». У ній йдеться:
«Чи вважають європейські лідери, що їхні країни незабаром можуть опинитися у стані війни? На словах – так. На саміті Європейського союзу на Кіпрі 23–24 квітня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив побоювання, що Росія може атакувати східний фланг Європи „протягом місяців”. Враховуючи сумніви щодо прихильності Америки до своїх трансатлантичних союзників, Європа має поставитися до цього серйозно і зміцнити свою спільну оборону в рамках НАТО та ЄС, заявив польський лідер.
Дії європейських лідерів не такі однозначні. Суперечності особливо очевидні, коли йдеться про їхні стосунки з Україною. Цього місяця уряди країн ЄС схвалили кредит Україні в розмірі €90 млрд ($105 млрд), який був заблокований деструктивним фактором у їхніх лавах — правовим популістським, дружнім Путіну урядом Віктора Орбана в Угорщині. На жаль для України, усунення Орбана від влади виборцями в середині квітня зробило очевиднішими сумніви інших, коли лідери більше не зможуть ховатися за угорським вето. Багато країн-членів ЄС, включно із впливовим дуетом Франції та Німеччини, не поспішають надавати Україні повноправне членство в союзі, якого вона прагне, не кажучи вже про прискорені терміни, що їх вимагає президент України Володимир Зеленський, який хоче, щоб його країна приєдналася до ЄС до січня 2027 року. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц публічно виключив можливість швидкого вступу, заявивши, що Україна не може приєднатися до блоку під час війни і має відповідати суворим стандартам щодо верховенства права, боротьби з корупцією та іншими основними принципами.
Певні побоювання зрозумілі. Незважаючи на весь свій героїзм, Україна — корумпована, тендітна демократія, яка може вийти з цього конфлікту з неясними кордонами та пекельним сусідом — Росією. Інші страхи єврозони менш обґрунтовані. Наприклад, фермери ЄС побоюються конкуренції з боку великої першокласної сільськогосподарської галузі України. Якщо країна будь-коли приєднається, кажуть у Брюсселі, єдина сільськогосподарська політика не зможе вижити у своїй нинішній, насиченій субсидіями формі.
На такі сумніви прихильники України наводять переконливий контраргумент. Будь-який ефективний захист Європи повинен включати 800 тисяч українських військовослужбовців і розроблені ними самими безпілотники та протидронові системи зі штучним інтелектом, що перетворили лінію фронту на футуристичні зони смерті для російських загарбників. Ситуація змінилася, відповів нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб на питання про гарантії безпеки для України. „Ми, європейці, маємо розуміти, що Україна нам потрібна більше, ніж ми їй”, — порадив він.
Україна тривалий час покладала надії на членство в НАТО та зобов’язання щодо взаємної оборони, закріплені у статті 5 договору цього альянсу. На жаль, для України її амбіції щодо НАТО „мертві” в найближчому майбутньому, кажуть західні чиновники. Як президент, Джо Байден скептично ставився до вступу країни до НАТО. Її надії були зруйновані ворожим ставленням президента Дональда Трампа до цієї ідеї та власне до України.
Відповідно, вступ до ЄС залишається єдиним способом для України закріпитися в Європі та ширшому демократичному світі. До повного членства ще далеко, і Франція та Німеччина наполягають на асоційованому членстві для України, можливо, із наданням місць спостерігачів в інститутах і радах ЄС без права голосу. Можливо, найбільш важливим є обговорення розповсюдження на Україну положення про взаємну оборону блоку, закладеного у статті 42.7 договорів ЄС у рамках тимчасового режиму.
На саміті на Кіпрі представникам ЄС було доручено вивчити, як стаття 42.7 може працювати у разі конфлікту. За словами канцлера Німеччини, лідери також загалом підтримали ідею тимчасового членства для України, розуміючи, що Європа не може безпечно зачинити свої двері для цієї країни. Українським виборцям, можливо, колись доведеться схвалити мирний договір, який передбачає передачу території, продовжив Мерц. Щоб виграти такий референдум, пану Зеленському необхідно надати шлях, який зрештою приведе до „повноправного членства у Європейському союзі”.
На цьому етапі європейським та українським громадянам можна пробачити певну розгубленість щодо сигналів, які надсилають європейські лідери. З одного боку лідери побоюються, що Україна порушить існуючу систему сільськогосподарських субсидій ЄС. З іншого боку, вони, схоже, раді протягнути Україні урочисті обіцянки в галузі оборони та безпеки, а це значно важливіше зобов’язання.
Ключ до розгадки криється у поглядах на війну та її неминучість. Якщо Європа справді зіткнеться з нападом з боку Росії, ніщо не буде важливішим, ніж закріплення України як партнера. Справді, у неофіційних бесідах із високопоставленими європейськими та українськими джерелами найсильніші аргументи на користь членства України стосуються загроз безпеки. Крім оптимістичних заяв про доступ до українських оборонних технологій, деякі аргументи звучать дуже похмуро. Зазначається, що після закінчення війни з Росією Україна стане домівкою для сотень тисяч загартованих у боях ветеранів. Якщо ЄС відкине українську пропозицію, немає жодної гарантії, що впливові фракції в Україні не відвернуться від Заходу. Виникне небезпека громадянських конфліктів та боротьби за ресурси в Україні, а також зближення з Росією.
Поки це ще можливо, потрібне зміцнення позицій України в Європі. Цей момент передбачав Генрі Кіссінджер. В інтерв’ю журналу The Economist у 2023 році колишній держсекретар США, змінивши свою попередню точку зору, заявив, що Україна має вступити до НАТО. Європа робить щось „шалено небезпечне”, переймався він: вона називає прийом України до НАТО надто ризикованим, водночас „озброюючи її до зубів”. На жаль, розмови про небезпеки і ризики відштовхують тих європейських лідерів та виборців, які не вважають війну з Росією неминучою. Якщо є спокуса умиротворення Путіна, то будь-який аргумент про політичну нестабільність України чи її невдоволення у разі відмови у приєднанні до ЄС стає приводом, щоб не пускати її до цього клубу. Європа цілком має право поставити запитання: чи готова Україна до членства в ЄС? Але доля України може залежати від чогось набагато простішого: чи готові європейці боротися».
Джерело: The Insider
