Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
Представниця російського МЗС Марія Захарова, коментуючи затримання в Атлантичному океані танкера російського «тіньового флоту» Tagor (IMO: 9282481) заявила, що французька влада «безпідставно виправдовує свої дії [огляд та затримання] посиланням на статтю 110 Конвенції ООН з морського права 1982 року». Захарову цитує РІА «Новости».
«У понеділок влада Франції повідомила, що їхні військові затримали в Атлантичному океані танкер Tagor. Як заявили РІА “Новости” у посольстві РФ у Парижі, Франція не повідомляла російську сторону про свої дії. У дипмісії зазначили, що капітаном танкера, попередньо, є громадянин РФ. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков назвав дії Франції незаконними і такими, що межують з піратством.
“Французи безпідставно виправдовують свої дії посиланням на статтю 110 Конвенції ООН з морського права 1982 року, яка передбачає можливість проведення огляду судна у відкритому морі, якщо воно “не має національності”, — зазначила Захарова».
Повний коментар на сайті МЗС від 2 червня 2026 року містить ще жорсткіші формулювання на адресу Парижа:
«31 травня французькі військові за підтримки британців зупинили у відкритому морі, більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані, судно „Тагор”, яке йшло з російського порту Мурманськ до Камеруну практично без вантажу, за те, що судно нібито мало „хибний” прапор.
Посольство Росії у Франції вимагало від Парижа надати повну інформацію про обставини затримання і вживає вичерпних заходів для захисту російських громадян із числа членів екіпажу.
Французи безпідставно виправдовують свої дії посиланням на статтю 110 Конвенції ООН з морського права 1982 року, яка передбачає можливість проведення огляду судна у відкритому морі, якщо воно „не має національності”.
Заяви французької влади про те, що їхні дії нібито здійснені відповідно до норм міжнародного права, є черговим прикладом європейського правового нігілізму та переписування норм під себе. Міжнародне морське право дозволяє військовому кораблю зупинити і у суворо обмежених випадках оглянути судно у відкритому морі. Однак можливість примусової зміни маршруту судна та його конвоювання з відкритого моря — морського простору, в якому діє необмежена свобода судноплавства, — до порту держави військового корабля міжнародними договорами не передбачено.
Не кажучи вже про посилання Президента Франції Е. Макрона на так звані „міжнародні” санкції, за порушення яких це судно було перенаправлено до французького порту. Нагадуємо, що міжнародними є ті санкції, які затверджені Радою Безпеки ООН, а незаконні односторонні обмежувальні заходи, вжиті європейцями, можуть стати міжнародними лише в уяві франко-британського піратського тандему. Протиріччя таких „санкцій” міжнародному праву неодноразово констатовано Генеральною Асамблеєю ООН.
Звертаємо увагу наших європейських колег на те, що судна, які працюють у їхніх інтересах, нерідко ходять під „зручними” прапорами. Перенесення французами боротьби з такими суднами у простори відкритого моря, де діє свобода судноплавства, може дорого обійтися всьому світовому торговельному судноплавству».
Насправді ж Франція мала всі підстави, щоб зупинити та супроводити танкер, і ось чому:
ВМС Франції затримали Tagor 31 травня за 400 морських миль (понад 700 км) на захід від французького півострова Бретань — за підозрою у використанні хибного прапора. Морська префектура заявила: «Вивчення документів підтвердило сумніви щодо порушень, пов’язаних із використанням прапора». Операцію проводили за підтримки Великої Британії.
Відсутність реєстрації у судна підтверджують дані сервісів для глобального моніторингу морських суден. Так, згідно з базою Equasis, Tagor неодноразово змінював прапори: судно ходило під прапором острова Мен, Маршаллових островів та Панами. З вересня 2025 року воно змінило прапор на гвінейський, який у базі позначений як «хибний», тобто підтверджень його реєстрації в юрисдикції заявленої держави немає в інших базах. Із березня 2026-го — мадагаскарський, поряд з яким у базі Equasis також значиться: False.
Аналітики сервісу Starboard Maritime Intelligence теж підтверджують, що прапор Tagor — хибний:
«Судно передає дані про свій прапор через систему AIS, однак відповідний запис у глобальній базі даних IMO виявити не вдалося. Хоча тип судна та характер його діяльності передбачають, що воно має бути зареєстроване, відсутність підтвердженого зв’язку не дозволяє компанії Starboard підтвердити дійсність заявленого прапора».
Усе це якраз і дає Франції законне право на дії за статтею 110 Конвенції ООН з морського права (UNCLOS), у безпідставності застосування якої Захарова звинувачує французьку владу, — військовий корабель будь-якої країни має право визначати фактичну державу прапора та статус судна, яке підозрюється у відсутності національності.
Стаття 110
ПРАВО НА ОГЛЯД
1. За винятком випадків, коли акти втручання засновані на правах, що встановлюються міжнародними договорами, військовий корабель, який зустрів у відкритому морі іноземне судно, інше, ніж судно, що користується повним імунітетом відповідно до статей 95 і 96, не має права піддавати його огляду, якщо немає розумних підстав підозрювати, що:
a) це судно займається піратством;
b) це судно займається работоргівлею;
c) судно займається несанкціонованим мовленням, а держава прапора військового корабля має юрисдикцію відповідно до статті 109;
d) це судно не має національності;
e) хоча на ньому піднято іноземний прапор або воно відмовляється підняти прапор, це судно насправді має ту ж національність, що й цей військовий корабель.
2. У випадках, передбачених у пункті 1, військовий корабель може провести перевірку права судна на його прапор. Із цією метою він може надіслати шлюпку під командою офіцера до підозрюваного судна. Якщо після перевірки документів підозри залишаються, він може здійснити подальший огляд на борту цього судна з усією можливою обачністю.
Що ж до обурення Захарової з приводу «примусової зміни маршруту» та «конвоювання в порт», то й тут МЗС ігнорує ключовий факт. Зокрема, Захарова замовчує, що, згідно з повідомленням французької прокуратури, яке наводить BFMTV, Tagor не зміг підтвердити свою національність, що автоматично перетворює його на stateless vessel — судно, яке не користується захистом принципу виняткової юрисдикції держави прапора нарівні зі звичайними суднами. Це прямо регулюється статтею 92 Конвенції ООН з морського права (UNCLOS):
Стаття 92
СТАТУС СУДЕН
1. Судно повинне плавати під прапором тільки однієї держави і, крім виняткових випадків, що прямо передбачаються в міжнародних договорах або в цій Конвенції, підпорядковується її винятковій юрисдикції у відкритому морі. Судно не може змінити свій прапор під час плавання або стоянки під час заходу до порту, крім випадків дійсного переходу права власності або зміни реєстрації.
2. Судно, що плаває під прапорами двох або більше держав, користуючись ними, виходячи зі зручності, не може вимагати визнання жодної з відповідних національностей іншими державами і може бути прирівняне до суден, що не мають національності.
Іншими словами, Конвенція ООН з морського права (UNCLOS) гарантує судам під державним прапором право на мирний прохід, проте відсутність прапора або фіктивна реєстрація є приводом для затримання. У квітні 2025 року цим правом скористалася Естонія, затримавши танкер Kiwala (IMO: 9332810), що йшов під хибним прапором Джибуті. Це ж судно, але вже під новою назвою Boracay, 27 вересня 2025 року затримала Франція — на тій самій підставі хибного прапора.
Після інцидентів з Kiwala та Jaguar у Міноборони Естонії повідомили The Insider, що «якщо є обґрунтовані підозри, що судно не має державної приналежності — тобто не має права ходити під прапором якоїсь країни, — Конвенція надає будь-якій державі право вжити таких заходів».
Втім, російська влада заявляла про «незаконне втручання у вільне судноплавство» або «піратство» щоразу після таких інцидентів. Так, наприклад, у випадку з танкером Boracay Путін звинувачував французьку владу в «піратстві»:
«Ну це піратство [зупинка судна]. Цей випадок мені відомий. Танкер захоплений у нейтральних водах, без жодної підстави. Там, мабуть, шукали якісь, можливо, військові вантажі, безпілотники, ще щось таке. Нічого там цього не було і не може бути».
А у випадку з перехопленням нафтового танкера GRINCH (IMO: 9288851) у січні 2025 року, який так само йшов під хибним прапором, постпред Росії при ОБСЄ говорив про «абсолютне беззаконня».
Говорячи про Tagor, варто зазначити, що, крім іншого, капітан Tagor, як стверджують у французькому відомстві, відмовився виконувати законні вимоги військових:
«Капітан танкера, який заявляв, що є громадянином Росії, неодноразово відмовлявся виконувати розпорядження Військово-морських сил Франції, тому виникла потреба взяти судно під контроль», — пояснив прокурор Бреста Стефан Келленбергер.
Крім того, Tagor перебуває під санкціями США, Євросоюзу та Великої Британії і, згідно з даними відкритої бази Opensanctions.org, підозрюється у перевезенні російської або іранської нафти в обхід міжнародних обмежень.
При цьому судно афілійоване з нафтотранспортним магнатом Мохаммадом Хоссейном Шамхані (Mohammad Hossein Shamkhani) — сином представника силових структур Алі Шамхані, який був радником колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї.
Усе це і стало підставою для подальшого розслідування та направлення судна до порту.
Тепер повернімося до тези МЗС щодо неправомірності згаданих санкцій як таких. Захарова стверджує, що «міжнародними є лише ті санкції, які затверджені Радою Безпеки ООН», а всі односторонні нібито незаконні та «суперечать міжнародному праву». Це дуже зручна, але зовсім не реалістична картина світу, яка, схоже, існує лише у свідомості представниці МЗС.
Санкції РБ ООН справді є єдиними універсальними заходами, обов’язковими для всіх держав-членів ООН. Це прямо випливає з Глави VII Статуту ООН (стаття 41). Однак це не означає, що односторонні санкції знаходяться поза правовим полем — суверенні держави мають право запроваджувати автономні (односторонні) обмежувальні заходи.
Генеральна Асамблея ООН дійсно ухвалила кілька резолюцій, які засуджують такі заходи. Ці документи, що просуваються Росією, Китаєм, Іраном та низкою інших країн, містять жорсткі формулювання. Наприклад, у резолюції A/RES/78/202 «Human rights and unilateral coercive measures» від 19 грудня 2023 р. прямо говориться, що такі заходи: «<…> порушують принципи суверенної рівності держав, невтручання у внутрішні справи інших держав та Статут ООН».
Але тут важливо чітко розуміти правову природу цих документів. Резолюції Генасамблеї мають виключно рекомендаційний характер і не створюють обов’язкових норм міжнародного права. Це прямо випливає зі статті 10 Статуту ООН:
«Генеральна Асамблея уповноважується обговорювати будь-які питання чи справи в межах цього Статуту або пов’язані з повноваженнями та функціями будь-якого з органів, передбачених цим Статутом, і […] робити рекомендації Членам Організації Об’єднаних Націй чи Раді Безпеки або Членам Організації та Раді.
На сайті ООН у матеріалі під назвою «Як в ООН ухвалюються рішення», прямо сказано:
«Іншими словами, резолюції, ухвалені Генеральною Асамблеєю, не мають юридичної сили для держав-членів. Єдиними резолюціями, які потенційно можуть мати юридичну силу, є резолюції, ухвалені Радою Безпеки».
Станом на 4 червня танкер, як і раніше, стоїть на якорі біля берегів Франції, на його борту проводять слідчі дії. Капітана танкера допитано і відпущено з-під варти; його ім’я не називається, відомо лише, що він є громадянином Росії.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
