Твердження російських пропагандистських ресурсів про те, що по сховищу відпрацьованого ядерного палива біля Чорнобиля нібито вдарив «дрон Зеленського» — тобто український дрон — не підтверджено жодними доказами. Навпаки, українська сторона повідомила про знайдені на місці фрагменти російського БПЛА «Герань-2», а СБУ опублікувала фото цих уламків. 

Російські пропагандистські ресурси поширюють повідомлення про те, що по об’єкту зберігання відпрацьованого ядерного палива під Києвом нібито вдарив «дрон Зеленського». У таких публікаціях стверджується, що внаслідок удару було пошкоджено технічну споруду на території Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива біля Чорнобильської АЕС, а пожежу загасили. При цьому автори повідомлень заявляють, що за «провокацією» нібито стоїть сама Україна. 

Скриншот – t.me

Насправді це бездоказове звинувачення. Російські публікації не наводять жодних доказів українського походження безпілотника: ані даних про маршрут польоту, ані результатів експертизи, ані посилань на незалежні джерела.  

Відомо, що в ніч проти 7 червня 2026 року безпілотник атакував майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. Як повідомляв «Енергоатом», удар стався приблизно о 02:10. В результаті було частково зруйновано будівлю прийому контейнерів. Відпрацьоване ядерне паливо у пошкодженій будівлі не зберігалось. Пожежу площею майже 40 кв.м було ліквідовано, постраждалих серед персоналу немає, радіаційний фон на майданчику залишався в межах норми. 

Генеральний штаб ЗСУ уточнив, що пряме влучання російського ударного БпЛА було зафіксовано у будівлі прийому контейнерів Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива АТ «НАЕК «Енергоатом» біля населеного пункту Буряківка Київської області. Об’єкт розташований приблизно за 15 км від Чорнобильської АЕС і призначений для довгострокового безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива з реакторів типу ВВЕР українських атомних електростанцій. 

Служба безпеки України кваліфікувала удар як воєнний злочин. У повідомленні СБУ йдеться, що слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни. За даними слідчо-оперативної групи СБУ, російські збройні сили завдали удару безпілотним літальним апаратом типу «Герань-2» о 02:05 7 червня. Окремі елементи дрону знайшли на місці ураження. 

Важливо, що СБУ не лише заявила про знайдені фрагменти дрону, а й опублікувала фото двигуна та інших деталей, які свідчать про їхню приналежність до російського ударного БпЛА «Герань-2». Правоохоронці вилучили на місці удару залишки безпілотника, яким атакували будівлю Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива в районі ЧАЕС. Ці фото є матеріальним свідченням, яке прямо спростовує російську версію про нібито «український дрон». 

Скриншот – ssu.gov.ua
Скриншот – ssu.gov.ua

, внаслідок вибуху було пошкоджено будівлі, в яких здійснюється прийом та перевантаження відпрацьованого ядерного палива, а також адміністративний корпус Міжнародного агентства з атомної енергії. Українська прокуратура розпочала розслідування за фактом чергового акту ядерного тероризму держави-агресора та порушення законів і звичаїв війни. 

Міжнародне агентство з атомної енергії також повідомило про інцидент. До цього українська влада поінформувала МАГАТЕ про атаку безпілотника на Центральне сховище відпрацьованого ядерного палива в Чорнобильській зоні відчуження. За даними агентства, удар завдав значних пошкоджень будівлі прийому палива, включно із  фасадом, вікнами та дверима; сусідні будівлі також постраждали від вибухової хвилі. Водночас радіаційний фон на об’єкті залишався в межах встановлених норм. 

Як пише Reuters із посиланням на МАГАТЕ, інспектори агентства зафіксували значні структурні пошкодження частини будівлі прийому палива, зокрема й офісу гарантій МАГАТЕ, що розміщений там. Фахівці відзначають пошкодження фасаду, стін і сходів, розбите скло, цеглу та інші уламки на землі. Радіаційні рівні залишалися нормальними, що свідчить про відсутність радіоактивного забруднення. 

Незважаючи на те, що цього разу підвищення радіаційного фону не відбулося, сама атака по об’єкту ядерної інфраструктури є вкрай небезпечною. Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що інцидент викликає глибоке занепокоєння, оскільки він стався на об’єкті, де поблизу місця удару зберігаються великі обсяги ядерних матеріалів. МАГАТЕ також надіслало команду на об’єкт для оцінки наслідків удару. 

Міністерство закордонних справ України у своєму коментарі наголосило, що удар по сховищу відпрацьованого ядерного палива є черговим свідомим нападом Росії на ядерну інфраструктуру України і створює загрозу ядерній та радіаційній безпеці не лише для України, а й для Європи. 

Це не перший випадок, коли Росія атакує об’єкти, пов’язані з Чорнобильською АЕС, а потім заперечує свою відповідальність або намагається перекласти її на Україну. У лютому 2025 року безпілотник пошкодив Новий безпечний конфайнмент – захисну арку над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. МАГАТЕ пізніше повідомляло, що пошкодження не призвело до викиду радіоактивних речовин, проте завдало істотних структурних ушкоджень і вплинуло на функцію конфайнменту. Тоді Кремль також заперечував причетність до удару і називав звинувачення України «провокацією». 

Докладніше про це можна прочитати у матеріалі StopFake «Фейк: Україна “атакувала саркофаг Чорнобильської АЕС, щоб звинуватити в цьому Росію”».