Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider
Дмитро Кисельов у програмі «Вести недели» розповідає:
«Точні удари по українських військових тилах та взяття Костянтинівки довели київського узурпатора до істерики. Викликали медиків.
У турецькій Анкарі відбувся саміт НАТО, якому надавалося особливого значення. Зеленський та європейські розпалювачі війни зі шкіри пнулися, щоб переконати Трампа в необхідності посилити підтримку України. Проте дуже недоречними виявилися нищівні російські удари по українських військових тилах та взяття найважливішого рубежу на шляху до повного звільнення Донбасу — Костянтинівки. У Зеленського на цьому тлі трапилася істерика — довелося буквально викликати санітарів. Італійське L’AntiDiplomatico з посиланням на оточення мера Києва Кличка, щоправда, говорить про лікарів.
Далі наводиться цитата із статті:
“Глава київського режиму був вражений не стільки жертвами ударів, скільки раптовою зміною стратегічної обстановки навколо України просто перед самітом НАТО 7-8 липня. Кличко повідомив, що Зеленський зривався до хрипу і страшенно лаяв головкома Олександра Сирського і міністра оборони Михайла Федорова. Схоже, через істерику Зеленському довелося навіть викликати лікарів, оскільки він задихався від люті”».
До цього новину розтиражували російські ЗМІ. Газета.ru, Комсомольська правда, Life.ru та інші, зокрема, посилалися на «джерела» «військового експерта» Владислава Шуригіна, який вів авторську програму на платформі пропагандиста Володимира Соловйова і був частим гостем його ефірів.

Як це не дивно, вся ця історія не залишила жодного сліду в українському сегменті мережі. Те, що в оточенні міського голови Києва Віталія Кличка нібито поділилися інформацією про реакцію Президента України на «захоплення» Костянтинівки не з українськими ЗМІ, а з російським Z-блогером, м’яко кажучи, видається абсурдним. Не кажучи вже про те, що іронічна реакція Володимира Зеленського на цю новину давно відома: у відповідь на заяву Путіна про «взяття» міста Президент України зауважив, що раз Костянтинівка насправді перебуває під контролем Росії, Путін міг би зустрітися там з ним особисто.
За даними DeepState від 13 липня, незважаючи на те, що російські війська продовжують «просочуватися» до міста, більша частина Костянтинівки досі залишається у «сірій зоні»: Сили оборони України продовжують контролювати центральну та північно-західну частини міста. Про це пише і український військовий оглядач Костянтин Машовець, зазначаючи, що російські війська просуваються повільно, і бої за Костянтинівку можуть затягтися на значну частину серпня.
Що ж до італійського онлайн-видання L’AntiDiplomatico, на статтю в якому посилається Кисельов, то воно лише повторило запущену проросійськими ЗМІ новину. Цікавіше те, чим є насправді L’AntiDiplomatico. І його матеріал, і саме видання навряд чи можна назвати «авторитетними» або такими, що заслуговують на довіру, — L’AntiDiplomatico давно відоме як джерело, що поширює проросійські пропагандистські фейки. Дослідники в DisinfoLab включають його до четвірки основних дезінформативних ресурсів Італії – нарівні зі Sputnik’ом.
Та й ЗМІ про Італію його назвати важко: портал публікує переважно статті про війну в Україні, Італії присвячено лише невелику частину публікацій – здебільшого з критикою уряду, інститутів ЄС і НАТО. Навіть матеріал від 13 липня, присвячений припиненню фінансування Венеціанської бієнале, вийшов під заголовком «Венеціанська бієнале. Мистецтво та політика: Росія відкриває павільйон, Брюссель лютує».
У розділі «Хто ми» видання прямо окреслює свою позицію:
«<…> Перечитайте наші статті про Європейський Союз і соціальну несправедливість в Італії; про Лівію, Україну, Сирію, Ємен, Венесуелу та інші театри гібридної (і не тільки) війни, створених НАТО. Історія — наш найнадійніший свідок.
Найближчими місяцями на нас чекає безліч викликів. Чим більше зростає l’AntiDiplomatico, тим сильнішим стає тиск цензури. Наша сторінка у Facebook була заблокована „фактчекерами”, які називають себе незалежними, але сповідують стратегічні інтереси Вашингтона. Крім того, американська організація NewsGuard за допомогою своєї системи «червоної мітки» (red rating) може перешкоджати тому, щоб наші статті поширювали та читали через соціальні мережі, браузери і пошукові системи».
У фейках L’AntiDiplomatico справді викривали неодноразово. Наприклад, італійське видання BUTAC розвінчувало матеріал L’AntiDiplomatico, де йшлося про те, що ніяких масових вбивств мирного населення російськими солдатами в Ізюмі та Бучі не було, а знайдені в Ізюмі могили – це «постановка». L’AntiDiplomatico також поширювало улюблений фейк російської пропаганди про хімічну зброю та біолабораторії в Україні. Зокрема, легендарну заяву начальника військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту ЗС РФ генерал-лейтенанта Ігоря Кириллова про використання круглих черв’яків роду Dirofilaria як біологічної зброї, про що ми вже писали в рубриці «Антифейк».
Втім, певний зв’язок з Італією L’AntiDiplomatico все ж таки має: у 2016 році газета La Stampa з’ясувала, що видання зареєстроване на ім’я Алессандро Б’янки – соратника екс-члена популістської партії «Рух 5 зірок» Алессандро Ді Баттісти, який всіляко підтримує Кремль. Після анексії Криму Ді Баттіста навіть збирався відвідати півострів. А після початку повномасштабної війни Росії з Україною він їздив до Росії і досі продовжує виступати з активною критикою України. У грудні 2025 року Ді Баттіста випустив книгу «Росія – не мій ворог». На сайті «Русского мира» пишуть, що вона “викриває русофобію, яку просувають еліти західних країн».
Отже, L’AntiDiplomatico – не більше ніж черговий ретранслятор «сенсацій» пропагандистських ЗМІ. До того ж увагу Кисельова привернув лише один абзац із великої статті під заголовком «Від Москви до Києва: реакція на саміт НАТО в Анкарі» автора Фабриціо Поджі. У ній, в основному, йдеться про те, що НАТО фактично бере участь у війні проти Росії, а ЄС прагне затягнути конфлікт заради власних інтересів. Історія про те, як Президент України «впав в істерику» через ситуацію на фронті, подана у статті як яскрава деталь, що підтверджує тезу автора про те, що закордонні ЗМІ «перебільшують» успіхи України, тоді як Росія зберігає явну військову перевагу.
Автор статті Фабриціо Поджі відомий своїми ультралівими, проросійськими та антизахідними поглядами. Зокрема, він написав книгу «Історичні вигадки. Хто розпочав Другу світову війну», в якій намагався викрити «західні історичні міфи» про Другу світову. Такими міфами він оголосив співпрацю СРСР із гітлерівською Німеччиною та радянську агресію проти Польщі у 1939 році.
Джерело: Вікторія Пономарьова, для The Insider



