Це неправда. Упродовж останніх тижнів Росія продовжує бити по житлових будинках та цивільних об’єктах: зокрема, 9 серпня у Харкові, 25 липня, 1, 11 та 20 серпня у Києві та 18 серпня у місті Печеніги на Харківщині.
Росіяни масово розповсюджують спекулятивне твердження, нібито щойно в Україні виник дефіцит ракет ППО, удари по житлових будинках припинилися. Цим вони промовисто натякають, що насправді російська армія не обстрілює цивільні об’єкти, а будь-які влучання є виключно наслідком роботи ППО.
Однак інформація не відповідає дійності. Про дефіцит ракет ППО в українському інфопросторі говорять уже кілька тижнів; водночас, протягом цього періоду Росія продовжує активно обстрілювати українську цивільну інфраструктуру та житлові об’єкти. Так, 25 липня, а також 1, 11 та 20 серпня балістикою атакували столицю: влучання були в багатоповерхові житлові будинки, школу та територію дитячої лікарні. Сумарно внаслідок чотирьох атак на Київ загинуло більше двадцяти людей, а постраждало щонайменше 75. Вранці 9 серпня російська ракета влучила у багатоповерхівку на Салтівці в Харкові. З сьомого по дев’ятий поверхи були знищені, повідомляли про одного загиблого та понад 30 постраждалих. А 18 серпня російська армія завдала удару по центру селища Печеніги, що на Харківщині: унаслідок загинуло десятеро людей, а також були пошкоджені 10 приватних будинків, кафе, пошта, магазин і щонайменше сім автомобілів. У наведених прикладах йдеться тільки про удари балістикою, проти яких застосовуються ракети ППО, однак паралельно Росія невпинно обстрілює прифронтові області Україні дронами: наприклад, у ніч на 17 серпня внаслідок російського обстрілу Сумщини загинуло літнє подружжя, були пошкоджені житлові будинки, нежитлові й складські приміщення, гаражі та транспорт. А 9 серпня ударом безпілотника росіяни вбили молоду жінку з 9-річним сином у селі Степанівка Буринської громади. Від тієї ж атаки постраждали ще четверо осіб, які опинилися в лікарні з тяжкими опіками.
Дефіцит ракет ППО загострився влітку 2026 року. Повітряні сили України навіть перестали публікувати щоденну статистику збитих цілей, оскільки в зведеннях навпроти кількості перехоплених балістичних ракет раз за разом стояв нуль — збивати їх просто нічим. За словами Зеленського, цього року Україна має у 2,5 раза менше ракет-перехоплювачів PAC-3, ніж торік, тоді як Росія щомісяця нарощує виробництво балістики — приблизно 60 «Іскандерів-М», 40 ракет С-400 і до 5 «Кинджалів» або «Цирконів». Основна проблема — глобальний дефіцит: у всьому світі щороку виробляється лише 620–640 ракет PAC-3, і потужності виробника, Lockheed Martin, не встигають за попитом через неготовність постачальників комплектуючих. Ситуацію погіршує те, що країни Перської затоки — потенційні постачальники зі своїх запасів — самі активно витрачають ракети через конфлікт на Близькому Сході. За оцінкою українського військового експерта Анатолія Храпчинського, мінімальний запас, необхідний Україні для виживання цієї зими, — близько 300 ракет; Зеленський натомість просить США продати хоча б 5% від їхніх запасів, що в перерахунку становить приблизно 32 ракети на місяць. Серед альтернативних варіантів розв’язання кризи: ураження двох заводів, які виготовляють балістику в Росії, знищення пускових установок «Іскандер» (хоч це вкрай складно через їхню мобільність — на позиції вони перебувають лише 20 хвилин), а також власне виробництво: українська компанія Fire Point обіцяє почати серійний випуск балістичних ракет FP-7 та FP-9 восени 2026 року.
Ще одне спростування на тему українських воєнних потужностей читайте в матеріалі Фейк: Україна збирає радіоактивний матеріал для «брудної бомби» на підприємстві «СхідГЗК».
