Ролик, що шириться мережею, не підтверджує ані напад, ані його мотив, ані навіть місце зйомки. Головне управління Національної поліції у Львівській області повідомило StopFake, що жодних звернень щодо такого інциденту не отримувало. Про ймовірний напад також не писали українські ЗМІ, а в соцмережах немає свідчень відвідувачів закладу. Сукупність цих обставин, зміст відео та характер його розповсюдження дозволяють припустити, що ролик міг бути постановним і використовуватися як інформаційне вкидання.
У соціальних мережах та на деяких новинних сайтах поширюється відео, на якому офіціант львівського закладу нібито напав на двох громадянок Молдови через те, що ті говорили російською. У публікаціях стверджується, що жінкам відмовили в обслуговуванні, побили та силою вивели з бару «Золотий колос».
Аналіз цього відеоролика, а також характер його поширення свідчить про те, що відеоролик, найімовірніше, є постановним. Автори цих повідомлень не називають потерпілих, не наводять їхніх прямих заяв та не надають жодних доказів того, що зйомка справді велася у вказаному закладі. Єдиним «підтвердженням» історії є короткий запис екрана з Instagram Stories.
Перша публікація, яку вдалося виявити StopFake, з’явилася 20 серпня у молдовському Telegram-каналі «WTF Moldova?!». Канал назвав ролик «підгоном від підписника», але не повідомив, хто його надіслав і звідки ця людина отримала запис. Жодної інформації про ймовірних потерпілих також не наводилося. При цьому вже перший допис містив антиукраїнські узагальнення: його автори стверджували, що громадянам Молдови небезпечно відвідувати Україну, особливо її західні області.
Того ж дня відео підхопили проросійська група «Россия-Молдова: история, политика, дружба», Telegram-канал «Украина.ру» та сайт Ukraine Analytic Club.
Із часом та подальшими поширеннями історія обростала подробицями, яких не було у початковому повідомленні. Формулювання «силою вигнав» перетворилося на «побив», а пізніше Telegram-канал «Абзац» додав, що в однієї з дівчат нібито залишилися синці та що офіціант також відмовився розмовляти з ними румунською.
Вже 21 серпня портал «Русский мир» використав цей неперевірений ролик як ілюстрацію нібито систематичних нападів на російськомовних в Україні.
На записі видно інтерфейс Instagram Stories та ім’я профілю kristy_brd. Ролик складається з трьох Stories, опублікованих, судячи із позначки 3h, приблизно за три години до того, як хтось записав їх з екрану.
У першій Story на темному тлі стверджується, що події сталися у Львові в ресторані «Золотий колос», де офіціант нібито побив громадянку Молдови та відмовився обслуговувати її стіл через російську мову. Друга містить короткий запис конфлікту за підписом «Ось так нас зустрів Львів…». У третій демонструється жіноче плече з подряпинами та синцем.
Важливо зазначити, що доказів того, що власниця облікового запису «kristy_brd» знімала конфлікт, брала участь у ньому або є однією з передбачуваних потерпілих, немає.
StopFake написав власнику профілю і попросив підтвердити справжність відео, місце зйомки та обставини його появи. Відповіді не було отримано. Незабаром після звернення акаунт змінив ім’я з kristy_brd на ltv_yanochka.
Згідно з розділом Instagram «Інформація про обліковий запис», профіль був створений у червні 2020 року і змінював ім’я користувача п’ять разів. Наразі він закритий, тому встановити особу власника, його місцезнаходження чи зв’язок із Молдовою неможливо.
Як аватар використовується портрет дівчини, візуально схожий на згенероване зображення. Сервіс Sightengine оцінив можливість його створення за допомогою штучного інтелекту як 99%. Результати автоматичних детекторів самі собою не є остаточним доказом, проте разом із закритим профілем, неодноразовими змінам імен і відсутністю особи, яку можна перевірити, це додатково знижує довіру до акаунту як до джерела інформації.
Запис передбачуваного конфлікту триває приблизно 25 секунд. Спочатку камера показує поверхню столу, після чого спрямовується на стелю. Майже всі подальші дії залишаються за кадром. Глядач не бачить ймовірного нападу, двох потерпілих чи того, як жінок виводять із закладу. У кадрі немає вивіски, меню, форми персоналу чи особливих деталей інтер’єру, які підтверджують зйомку саме у барі «Золотий колос».
Сумніви викликає й мова чоловіка. Він говорить на суміші російської та української, використовуючи українські слова у спотвореній формі. Водночас чоловік розуміє відвідувачок і фактично відповідає їм російською мовою. Це погано узгоджується із твердженням, що причиною конфлікту стало використання російської мови. Навпаки, після перегляду відео складається враження, що українська мова не є рідною для «офіціанта», і йому складно нею розмовляти. Сама ж розмова має театральний, постановний характер.
У фіналі ролика демонструється фотографія жіночого плеча з подряпинами, синцем та пошкодженою бретелькою одягу. Зображення виглядає неприродно обробленим. Перевірка посилила сумніви щодо його походження.
Сервіс Detect Video AI оцінив ймовірність наявності згенерованого контенту у всьому файлі як 87%, тоді як Hive Detect дав більш стриманий загальний результат – 40%. При цьому Hive не виявив ознак штучно створеної мови або дипфейку, але оцінив ймовірність ШІ-генерації кадру з фінальною фотографією як 99,6%.
Ці показники не можна вважати доказом того, що увесь конфлікт було створено штучним інтелектом. Детектори аналізували не оригінальну зйомку, а запис екрана з кількома Stories, текстовими накладаннями, переходами та повторним стисненням. Однак покадровий результат Hive дає додаткові підстави припускати, що саме фотографія, подана як підтвердження тілесних ушкоджень, могла бути створена або суттєво оброблена за допомогою ШІ.
Отже, сам відеоролик із конфліктом виглядає постановним, а фотографія подряпин, найімовірніше створена за допомогою ШІ, лише посилює ці підозри.
StopFake звернувся до адміністрації бару «Золотий колос» із проханням підтвердити, чи справді відео було знято у цьому закладі і чи працює там показаний чоловік. На момент підготовки матеріалу відповіді не було отримано.
Редакція також зв’язалася із начальницею відділу комунікації Головного управління Національної поліції у Львівській області Аліною Подрейко. Вона відповіла StopFake, що жодних повідомлень про таку ситуацію в поліцію не надходило.
Це обґрунтовано ставить під сумнів версію, що розповсюджується. Автори публікацій описують не звичайну словесну суперечку, а напад на іноземних громадян із тілесними ушкодженнями. Проте немає даних ні про звернення потерпілих, ні про виклик поліції адміністрацією закладу, ні про заяви свідків.
StopFake також не виявив згадок про цей інцидент в українських і львівських ЗМІ чи українському сегменті соцмереж. Немає публікацій відвідувачів, очевидців або працівників закладу. Пошук приводить переважно до пропагандистських російських та проросійських ресурсів, що переказують один і той самий анонімний запис.
На записі чути гучні крики, які з високою ймовірністю мали привернути увагу інших відвідувачів та персоналу. Незважаючи на це, у мережі не з’явилося ані додаткових відео, ані оповідань очевидців, ані будь-яких відомостей про потерпілих.
Імовірна мета такого інформаційного вкидання – не лише дискредитувати Україну, а й посіяти недовіру між громадянами України та Молдови. Емоційна історія про напад на громадянок Молдови одночасно формує образ України як небезпечної та «русофобської» країни і дозволяє звинувачувати проєвропейську владу Молдови у тому, що вона нібито ігнорує безпеку власних громадян заради підтримки Києва. У такий спосіб аудиторію підштовхують до антиукраїнських і антиєвропейських настроїв.
Раніше StopFake аналізував неправдиві повідомлення про те, що в Україні хочуть у 10 разів підвищити штрафи за російську мову.
