Йдеться про частку учнів, які не досягли базового рівня 2 за шкалою PISA. Головне ж спотворення — у динаміці: падіння відбулося між 2018 та 2022 роками, тоді як між 2022 та 2025 роками результати України статистично значуще не змінилися. Міністерство освіти України і Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) називають це стабілізацією. У той самий період показники країн ОЕСР згідно з дослідженням PISA, навпаки, обвалилися до найнижчого рівня за всю історію спостережень.
У соцмережах і медіа поширюється повідомлення про те, що «майже 45% українських підлітків не вміють критично читати», а результати PISA «показують зниження показників читання, математики та природничих наук з 2018 по 2025 роки». Йдеться про реальне дослідження: результати дев’ятого циклу PISA ОЕСР опублікувала 8 вересня 2026 року, того ж дня національні результати оприлюднили Український центр оцінювання якості освіти та Міністерство освіти і науки. Проте пропагандисти подали викривлену інтерпретацію даних.
Як зазначає Міністерство освіти і науки, базового рівня не досягають 45% українських учнів із читання, 46% з математики та 35% — із природничих наук. Йдеться про рівень 2 за шкалою PISA — це поріг функціональної грамотності, а не «критичного читання». Учень на рівні 2 здатний визначити основну ідею тексту середньої довжини, знайти потрібну інформацію та зробити прості висновки. Справжній критичний аналіз — оцінка достовірності джерел, робота зі складними та суперечливими текстами — відповідає рівням 5–6. В Україні їх досягли 0,7% учнів, але й у середньому по країнах ОЕСР — лише приблизно 6%.
Також пропагандисти заявляють, що такі результати дослідження є наслідком дій української влади та результатом незалежності України, запевняючи, що з 2018 до 2025 року нібито відбувалося безперервне падіння. Насправді провал стався між 2018 та 2022 роками, а далі настала стабілізація. Міністерство освіти формулює це прямо: «Ключовий висновок — стійкість, але поки не відновлення: результати учнів з природничих наук, математики та читання статистично значуще не змінилися між 2022 і 2025 роками, незважаючи на порушення навчального процесу, що пов’язані з тривалою війною». Начальниця відділу досліджень та аналітики УЦОЯО Ганна Бичко, співавторка Національного звіту PISA-2025, підтверджує: «Після різкого падіння результатів у 2022 році порівняно з 2018, у 2025 році не відбулося суттєвого подальшого зниження результатів у жодній із трьох галузей».
Ба більше, пряме порівняння із 2018 роком методологічно некоректне. МОН попереджає: результати 2025 року можна безпосередньо порівнювати з даними 2022 року, наведеними щодо того ж географічного охоплення, «тоді як до порівняння з 2018 роком слід ставитися обережно». Причина в тому, що у 2025 році дослідження вдалося провести лише у 17 із 27 регіонів: з міркувань безпеки тестування не проводилось у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській та Херсонській областях, а також у Криму та Севастополі. Саме тому в міжнародних даних використовується позначення «Україна – регіони» (Ukraine-regions). У дослідженні взяли участь 8 962 підлітки із 297 навчальних закладів.
Цілком проігноровано і загальноєвропейський контекст, без якого українські цифри неможливо оцінити. Як повідомляє ОЕСР, результати з математики та читання в країнах організації досягли найнижчого середнього значення за всю історію спостережень PISA. З 2015 по 2025 рік середній бал з читання в країнах ОЕСР впав на 28 пунктів, з математики — на 22. Лише між 2022 і 2025 роками читання в 35 країнах ОЕСР просіло ще на 14 пунктів, математика — на 9. Частка учнів із низькими результатами одночасно з природничих наук, математики і читання зросла у країнах ОЕСР до одного з п’яти – проти 16% у 2022 році. Зниження результатів з читання між 2018 та 2025 роками зафіксовано у переважній більшості країн-учасниць. Іншими словами, стабілізація в Україні припала саме на той період, коли системи освіти розвинутих країн показали рекордне падіння.
Не згадується й становище України у загальному розподілі. Як зазначає Ганна Бичко, серед 91 країни та економіки учасниць PISA-2025 Україна посідає 39–40 місце, тобто перебуває приблизно в середині міжнародного рейтингу. Серед референтних країн, відібраних за історичною, культурною та економічною близькістю, Україна випереджає Болгарію, Молдову і Грузію, поступаючись Словаччині, Польщі та Естонії. Ці результати не варто сприймати як свідчення того, що українські учні мають надзвичайно низькі результати. Насправді ні», — наголошує вона.
Пропагандисти замовчали і сильні сторони, зафіксовані тим самим дослідженням. У новій галузі «Навчання у цифровому світі» Україна набрала 478 балів за середнього показника ОЕСР у 500 — розрив становить лише 22 пункти проти 30–40 у читанні та математиці, і у 60% учнів результати тут виявилися вищими, ніж можна було очікувати за їхніми показниками в інших галузях. 15% українських учнів належать до категорії академічно стійких — це вище за середнє значення по ОЕСР і більше, ніж майже у всіх референтних країнах. Українські підлітки частіше за ровесників із країн ОЕСР використовують ШІ в навчанні: 54% користуються чат-ботами для навчання як мінімум раз на тиждень проти 46% у середньому по ОЕСР. Сильними сторонами названо також відчуття приналежності до школи, підтримка вчителів та дисциплінарний клімат, за яким Україна випереджає всі референтні країни, а рівень булінгу (14%) помітно нижчий за середній по ОЕСР.
Зрештою, з російської інтерпретації повністю зник контекст війни, який в офіційних документах винесено на перший план. Як зазначає МОН, це покоління прийшло до школи у 2016 році, у п’ятому класі пережило пандемію COVID-19, а з сьомого класу навчається в умовах повномасштабної війни. З цієї причини PISA-2025 не є оцінкою реформи «Нова українська школа»: зазначена когорта пішла в базову середню школу до системного впровадження НУШ на цьому рівні. Директор з питань освіти та навичок ОЕСР Андреас Шляйхер прокоментував українські результати так: «Цих результатів не було досягнуто випадково. Їх заробили вчителі, які продовжують викладати, допоки уроки не переривають сирени повітряної тривоги; керівники шкіл, які відновлюють розпорядок, поки довкола руйнуються будівлі; і сім’ї, які продовжують вірити, що освіта все ще має значення, навіть коли все інше здається невизначеним».
Показово, що українська сторона не намагається пом’якшити проблемні показники. Міністр освіти і науки Андрій Бутенко назвав PISA «насамперед інструментом роботи з даними», який «чітко показує, де сьогодні лежать найбільші виклики: базові навички, читання, нерівність освітніх можливостей, дослідницькі та цифрові навички». В офіційному повідомленні МОН прямо перераховано розрив між сільськими та міськими школами (61 пункт з математики, 65 з природничих наук та 68 за читанням — дорівнює приблизно трьом рокам навчання), брак навчальних матеріалів у школах, де навчаються 61% дітей, дефіцит цифрових ресурсів (54%) та кадровий дефіцит приблизно у третині шкіл. Одночасно повідомляється про вжиті заходи: виділено понад 20 мільярдів гривень на шкільні укриття у 2023–2026 роках (352 укриття збудовано, 126 близькі до завершення), 3,2 мільярда гривень у 2026 році на сучасні навчальні простори та обладнання, пілот нової моделі старшої школи у 160 академічних ліцеях із вересня 2026 року.
Раніше StopFake спростовував фейк про те, що Закон про освіту в Україні нібито «ділить дітей на сорти» та «дискримінує російськомовних» і що з 2027 року в українських школах нібито перестануть вивчати природничі науки.
