Джерело: EU vs Disinfo

Протягом останніх кількох тижнів прокремлівські ЗМІ зосередили свою увагу головним чином на поширенні дезінформації про західні країни: намагаючись приховати факти про отруєння Скрипаля чи винаходячи різні хімічні і біологічні атаки (див. тут  і тут). Але минулого тижня російська дезінформація знову зосередилася на своїй цілі номер один: Україні.

Таким чином, із прокремлівських телеканалів ринув потік фейків, відомих ще з 2014 року, про те, що:

Те, що всі ці дезінформаційні повідомлення – брехня, було доведено незліченну кількість разів, але прокремлівські ЗМІ продовжують повторювати їх, намагаючись ввести в оману і поширити ненависть.

Як вказує історик Тімоті Снайдер в своїй книзі «Дорога до несвободи: Росія, Європа, Америка», наратив, що заперечує існування України як держави, був поширений іще фашистським філософом Іваном Ільїним у першій половині ХХ століття і повторювалося пізніше офіційними особами РФ. До 2014 року слово «фашист» стало синонімом фрази «українці, які чинять опір вторгненню Росії» (Розділ 4).

«Шизофашзм був одним із багатьох протиріч, що проявилися навесні 2014 року. За словами російської пропаганди, українське суспільство було повне націоналістів, але не було нацією; українська держава була репресивною, але не існувала; росіяни були змушені говорити українською, хоча такої мови не було», – пише Снайдер.

Твердження про те, що «країна XY більше не є державою», – далеко не нова зброя в арсеналі Кремля. В повідомленні влади СССР послу Польщі  міністр закордонних справ Молотов обґрунтував радянське вторгнення в Польщу тим, що «польська держава перестала існувати».

Покажи мені свої докази! Ну, ЦЕ – не доказ

Але прокремлівські ЗМІ не обійшли своєю увагою й західні країни. Значна частина російських телепрограм минулого тижня була присвячена недавнім відкриттям у справі отруєння Сергія Скрипаля й, зокрема, особам двох залучених у цю справу агентів ГРУ, за даними  спільного розслідування Bellingcat і The Insider. Вони також були присвячені недавньому  вигнанню агентів ГРУ, які намагалися зламати ОЗХО в Нідерландах .

Цього разу розповсюджувачі дезінформації ще не надали жодних «контрдоказів», таких як підроблені документи або фотографії з альтернативною версією розповіді – як це часто робили, наприклад, у випадку з катастрофою MH17. Захист вибудовувалася за двома напрямами: «Захід звинувачує Росію у всьому поганому»; і «жодних реальних доказів немає».

Таким чином, ми побачили досить примітивні спростування представлених доказів, наприклад: «Bellingcat не розслідувала отруєння Скрипаля» ;  «доказів того, що Чепіга і Мішкін є агентами ГРУ, немає»; «агенти ГРУ не були агентами, а просто ІТ-фахівцями»; або ж  «ОЗХО та інші міжнародні організації є русофобськими» .

Минулого тижня чеське радіо опублікувало матеріал про те, що двоє агентів ГРУ, які намагалися отруїти Скрипаля в Солсбері, стежили за ним уже кілька років тому під час його візиту в Чеську Республіку.

І ось знову прокремлівська дезінформація витворила досить дивне спростування: нібито агенти Чепіга і Мишкін їздили в Чехію не для того, щоб стежити за їхньою майбутньою жертвою, а щоб перевірити чеські поставки Новачка (Чеська Республіка спростувала виробництво «Новачка»). Як історія про те, що Чепіга і Мішкін приїхали до Чехії для перевірки поставок «Новачка», допоможе виправдати їх, – залишається загадкою.

Повторення – матір всієї дезінформації

Щоб досягти бажаного ефекту, дезінформацію необхідно постійно повторювати через якомога більшу кількість каналів – наприклад, у звіті  RAND  російська пропагандистська модель «гармата брехні» була описана ще два роки тому. І на цьому тижні деякі з «хітів» дезінформації знову повторили; вони були спрямовані на організації та окремих осіб, які займають  перші місця у списку мішеней російської пропаганди. Отже, ми дізналися таке: «білі каски ввозять контрабандою хлор в Сирію та імітують провокації» ; «Ангела Меркель планує перемістити 500 000 мігрантів у Грузію»; «після проведення кольорових революцій у Грузії та Україні Джордж Сорос планує кольорову революцію у США» .

Всі ці повідомлення демонструють чітку відмінність між реальними засобами масової інформації з одного боку та інструментами кампанії з дезінформації – з іншого. Реальні ЗМІ можуть допускати помилки, але коли вони виявляються, ЗМІ їх виправляють; прокремлівські ж дезінформаційні ЗМІ навмисно повторюють неправдиві повідомлення, незалежно від того, скільки разів їм надають факти.

Джерело: EU vs Disinfo