Телеканал RT відзначив 20-річчя з розмахом, що відповідає статусу головного експортера російської пропаганди: Большой театр, інтер’єр у фірмовому зеленому кольорі, авторитетні іноземні гості — від колишнього президента Еквадору Рафаеля Корреа до батька Ілона Маска, Еррола. Особисто привітати працівників приїхав президент Росії Володимир Путін. Його настанови відповідали духу часу: RT не повинен відмовлятися від застосування «секретної зброї високоточної, міжконтинентальної дальності — правди», щоб «голос Росії звучав гучно й переконливо».
Однак голос «правди» від RT готові слухати не всі: у більшості західних країн мовлення каналу заборонене, а у США його навіть охарактеризували як підрозділ російської розвідки. На ювілейному вечорі Маргарита Симоньян зізналася, що 20 років тому не могла й уявити, на яку силу з часом перетвориться телеканал про Росію англійською мовою.
Не виглядати «як ведмеді»
Ідею створення міжнародного інформаційного каналу, який розповідав би про Росію за кордоном, на початку 2000-х запропонував радник Путіна Михайло Лесін. Ще на попередній посаді, міністра у справах друку, він виношував ідею щодо необхідності чіткої державної політики формування іміджу Росії за кордоном. «Ми повинні пропагувати Росію на міжнародному ринку, її позитивний образ. Інакше виглядаємо в їхніх очах як ведмеді: ходимо й ричимо», — говорив Лесін у 2001 році.
Ці задуми матеріалізувалися у 2005 році: було запущено російський англомовний телеканал Russia Today, заснований державним агентством «РИА Новости». Головною редакторкою призначили Маргариту Симоньян, яка очолює його й донині. Спочатку RT здійснював мовлення через супутник на Велику Британію та США, а основу сітки мовлення складали інформаційні випуски, прямі ефіри та оперативні новини з усього світу.
Наразі холдинг RT — це шість новинних телеканалів англійською, арабською, іспанською, французькою, німецькою та сербською мовами. Крім того, існує телеканал з документальними фільмами «РТД» російською та англійською мовами. Також у структурі RT — вісім онлайн-порталів, мультимедійне агентство RUPTLY (постачає відеоконтент для телеканалів) та акаунти в соціальних мережах китайською мовою і гінді.
RT повністю фінансується з бюджету РФ і щороку потребує рекордних сум. Передбачається, що у 2026 році проєкт отримає 350 млн доларів, що співставно з фінансуванням окремих російських регіонів.
З «вітрини» Росії у рупор пропаганди
У 2005 році, коли Russia Today тільки запускали, телеканал транслював цілком безневинний контент — розповідав про культуру й традиції Росії, показував матрьошок, ведмедів, туристичні курорти та Ермітаж.
Переломним моментом у редакційній політиці стала осетино-грузинська війна в серпні 2008 року. Більшість закордонних ЗМІ тоді звинуватили Росію у початку воєнних дій, і Кремлю потрібен був майданчик, щоб представити альтернативний погляд на події. Тоді ж телеканал змінив назву на лаконічне RT і почав просувати політичні наративи російської влади, виправдовувати зовнішню агресію Росії та дискредитувати західні інституції.
Щоб виглядати переконливо в очах іноземної аудиторії, RT почав залучати експертів-неросіян, готових виступати адвокатами Росії на міжнародній арені. Як ведучих і репортерів канал зробив ставку на іноземних журналістів. Їхнє завдання — говорити англійською, французькою та іншими іноземними мовами без акценту, в обмін на що вони отримують високу зарплату та соціальний пакет. Журналіст німецького бюро RT Даніель Ланге, який залишив канал у 2021 році, пізніше писав у своїй книзі, що робота співробітників RT оплачувалася щедро, а величезні кошти вкладалися в обладнання студій.
Ліз Вол, яка пропрацювала в американському підрозділі RT чотири роки, розповіла, що телеканал спеціально наймає молодих журналістів, які бувають наївними й не знають про цілі Москви на Заході. Сама вона звільнилася у прямому ефірі, висловивши особисту незгоду з анексією Криму Росією.
Вол була не єдиною іноземною журналісткою, чиї політичні погляди з часом розійшлися з позицією російського роботодавця. Наступного дня після початку війни у Грузії про звільнення оголосив британський кореспондент RT Вільям Данбар. Він заявив, що керівництво телеканалу заборонило йому розповідати про атаку російських військ на місто Горі. Британська журналістка Сара Ферт у 2014 році подала у відставку, протестуючи проти упередженого висвітлення катастрофи рейсу MH17.
Найбільша кількість журналістів залишила RT після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році. Про закриття своєї авторської програми тоді оголосив колишній перший міністр Шотландії Алекс Салмонд. У березні телекомпанію покинув британець Джонні Тікл, який працював у Москві.
Переорієнтація мовлення: Африка замість Європи
Після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році RT зіткнувся з масштабними санкціями та заборонами в різних країнах. Першим вагомим кроком стала заборона мовлення на теренах Європейського Союзу: у березні 2022 року Рада ЄС призупинила поширення всіх версій RT — англійською, французькою, німецькою, іспанською та іншими мовами — через супутник, кабель, інтернет-платформи та соціальні мережі. Майже одночасно національні регулятори низки країн Європи, зокрема Німеччини, Польщі та Австрії, також заблокували роботу RT.
Санкційний тиск посилився у 2024 році. Міністерство фінансів США запровадило санкції проти медіагрупи «Россия сегодня» та пов’язаних з RT юридичних осіб, заблокувавши їхні активи й обмеживши міжнародні фінансові операції. За кілька днів Держдепартамент публічно заявив, що телеканал перетворився на підрозділ російської розвідки, який таємно керує розгалуженою мережею військових закупівель для постачання російських військ. Згодом Meta оголосила про глобальну заборону розміщення контенту RT на своїх платформах — Facebook, Instagram та інших сервісах компанії.
Після вимушеного виходу з Європи та США телеканал вирішив перерозподілити фінансування і шукати більш «дружні» території для свого мовлення, передусім — в африканських країнах. Наразі RT відкрив щонайменше сім бюро в Африці, підписав контракти на трансляцію своїх матеріалів із понад 30 місцевими телеканалами, а також збільшив кількість щоденних репортажів із країн Африки. На африканському континенті RT мовить не тільки англійською та арабською — французьке відділення каналу, яке раніше працювало для Франції, переорієнтували на аудиторію франкомовних країн Африки.
Крім того, розгорнуто масштабну програму з навчання іноземних журналістів із Китаю, країн Південно-Східної Азії та Африки. Канал також бере участь у програмі «Росспівробітництва» «Нове покоління» і регулярно запрошує молодих медіафахівців із різних країн на стажування до свого російського офісу.
OS
