Джерело: Іва Цой, для The Insider
РИА «Новости», «Вести.ру», «Российская газета» та інші ЗМІ заявили про інтриги, які Велика Британія і Євросоюз плетуть проти Москви, нібито не бажаючи закінчення війни Росії з Україною. Джерелом цієї інформації виступило словацьке видання Slovo.
«Британці планують змінити Зеленського на Залужного, щоб у Києві була своя людина. У такому разі Україна залишиться джерелом постійної загрози для Москви, Москви, чого й домагається Лондон. Це буде перша диверсія проти миру», – йдеться у матеріалі.
Інший удар, на думку видання, готує Євросоюз, який уже давно не є мирною економічною спільнотою рівних держав.
«Якщо Україна вступить до ЄС, який тим часом зможе повністю відкрито проголосити себе військовим альянсом, то Києву не доведеться вступати до НАТО. Росія отримає старого ворога на своїх західних кордонах, тільки в новому вигляді», — цитує РІА «Новости» словацьке видання.
Стаття з назвою «Дві з серії запланованих диверсій проти миру та безпеки в Україні» авторства Іво Шебестика написана своєрідно: автор, який роздобув такий гучний ексклюзив про «диверсії», не каже, звідки у нього ця інформація, не наводить жодного джерела на підтвердження своїх слів. Насправді тон статті нагадує публіцистичні матеріали на сайті російської Служби зовнішньої розвідки, яка регулярно публікує розвіддані про підступи Заходу.
Про це свідчить, наприклад, фраза зі статті Шебестика: «Вороги Росії на Заході зараз готують Москві кілька сюрпризів, про які Кремль знає і до яких готовий». Вже виходячи з цієї пропозиції, можна припустити, що джерелом словацького видання є російська розвідка.
Зміст статті також збігається з публікацією, що з’явилася на сайті СЗР наприкінці липня. Тоді російські розвідники повідомляли, що “в одному з курортних альпійських містечок нещодавно представники США та Великої Британії організували таємну зустріч”, на якій “повідомили про рішення висунути Залужного на пост президента України”.
За одним цікавим винятком: СЗР повідомляла про підступи «американців і британців», у версії ж словацького видання залишилися лише британці, що цілком зрозуміло – після теплої зустрічі на Алясці президентів США і Росії, а також явних спроб американського лідера Дональда Трампа нав’язати Україні умови мирної угоди, висунуті Кремлем, звинувачувати в чомусь Вашингтон крмлівським пропагандистам, очевидно, заборонили.
Що ж до другої «провокації», то не дуже зрозуміло, чому бажання України вступити до ЄС прирівнюється до підступів проти Росії. Автор прагне довести, що ЄС — це військовий альянс, а це абсолютно суперечить істині: Євросоюз є економічним і політичним об’єднанням, і навіть Кремль називає вступ України до ЄС її «суверенним правом» (на відміну від категоричного неприйняття приєднання країни до НАТО).
Однак у автора статті готовність Євросоюзу прийняти Україну в члени викликає прямо-таки лють: «Європейські „еліти“, можливо, і не в змозі відновити втрачену гідність, але продовжують зберігати свій єдиний талант – винаходити підступні трюки. Жодної честі, зате хитрість, гідна оплесків. Існує безліч хитрощів та підривів миру та безпеки, покликаних підтримувати і розвивати нинішній мілітаристський тренд західної половини європейського континенту», – пише він. Загалом стаття схожа більше на публікацію в блозі, ніж на журналістський матеріал: надто вже багато в ньому суб’єктивних характеристик британців і європейців.
Словацький ліворадикальний тижневик «Слово» є ідеологічним наступником старого журналу «Нове слово», заснованого ще 1944 року під час Словацького національного повстання – озброєної боротьби словаків проти німецького Вермахту та авторитарного режиму президента Йозефа Тисо, який співпрацював із нацистами.
Учасники повстання виступали на боці СРСР і його союзників. Повстання було придушене, проте за рік журнал знову почали випускати. Хоча журнал був органом Центрального комітету Комуністичної партії Словацької республіки, в останні роки режиму та під час перебудови він намагався зберегти незалежність і часто виступав із критичних позицій по відношенню до правлячого ладу.
Порталом «Слово» формально також керують словацькі комуністи — громадське об’єднання «Клуб нового слова», через його лідерів пов’язаний зі Словацьким союзом борців-антифашистів. Словацькі дослідники у 2020 році стверджували, що це об’єднання, як і інші важливі словацькі культурні інституції, було захоплене «особами, які зловживають добрим іменем цих установ та історичною легітимністю, яку вони мають, щоб поширювати дезінформацію, теорію змови та проросійську пропаганду».
Словацький союз, який формально є лівим об’єднанням, також критикували за його зближення з членами ультраправої партії «Республіка». Партію звинувачували в антисемітизмі, її члени поширювали дезінформацію про вакцинацію від COVID-19, а також – у цьому словацькі ліві та праві радикали якраз зійшлися – підтримували Росію у війні з Україною та поширювали проросійську пропаганду.
Словацька спілка борців-антифашистів також організовує спільні заходи з російським посольством: наприклад, у 2021 році він ініціював встановлення пам’ятника радянському маршалу Родіону Малиновському. На відкритті пам’ятника був присутнім, зокрема, посол Росії Ігор Братчиков. Хоча більшість словацьких ЗМІ свого часу навіть не помітили цієї церемонії, російські пропагандистські ЗМІ приділили їй багато уваги, писала словацька газета Denník N.
Проект Konspiratori.sk, що займається відстеженням сайтів, які поширюють хибну інформацію, писав про те, що сайт «Слово» систематично поширює російську дезінформацію та пропаганду. «Низка текстів на сайті порталу „Слово“ справляє враження, що у війні в Україні винні дії Заходу, особливо США. Цей наратив також поширюється кремлівською пропагандою, яка прагне перекласти провину за війну на Захід і відвернути увагу від того факту, що саме російська федерація порушила міжнародне право, вторгнувшись на територію суверенної України», – пишуть автори Konspiratori.sk.
Що ж до автора статті про «диверсії Британії та ЄС», чеського журналіста Іво Шебестика, то в минулому він був радником професора Яна Келлера, який на той час був депутатом Європарламенту. Келлер – лівий соціолог, який у 2020 році заявив про те, що розчарувався в Євросоюзі, оскільки той не здатний захистити своїх членів від «тиску світового капіталу, транснаціональних корпорацій та великих фінансових інституцій». Зараз він роздає інтерв’ю, в яких передбачає крах чеської економіки через запровадження санкцій проти Росії.
Джерело: Іва Цой, для The Insider
