Джерело: The Insider
Представляючи сюжет про парламентські вибори в Молдові, ведучий вечірнього випуску новин на «Первом канале» Андрій Ухарєв заявив:
«Фінал парламентської кампанії в Молдавії, яку вже називають найбруднішою в історії. ЦВК країни сьогодні надвечір оголосила: після обробки всіх бюлетенів партія влади отримала трохи більше 50% голосів. Опозиція – трохи менше. Але це той випадок, коли важливо, як рахувати.
У себе в країні режим Санду вибори програв. І тут йому додали голоси із Європи. При цьому тих, чия позиція Кишиневу невигідна, наперед із цієї формули викреслили. Мова про сотні тисяч молдавських громадян у Росії. І ще жителів Придністров’я. Те, що їхні права було грубо порушено, визнали навіть у Парламентській асамблеї Ради Європи».
Проєвропейська партія «Дія та солідарність» (PAS) справді набрала 50,2% голосів і справді виявилася популярнішою серед діаспори, ніж усередині країни. Але ситуація докорінно відрізняється від тієї, що склалася на минулорічних президентських виборах, коли Майя Санду, яка балотувалася на другий термін, поступилася своєму супернику Олександру Стояногло і перемогла за рахунок голосів, поданих за кордоном.
Якщо розглядати лише виборчі дільниці на території Молдови, то PAS отримала 44,13% голосів, проросійський «Патріотичний блок» — 28,29%, блок «Альтернатива» — 9,2%, «Наша партія» (Partidul Nostru) Ренато Усатого — 6,35%, партія «Демократія вдома» — 5,72%. Решта списків, які не подолали електоральний бар’єр, у сумі набрали 6,2%. Якби місця в парламенті розподілялися лише за результатами, показаними на цих дільницях, PAS отримала б 48 місць зі 101, «Патріотичний блок» — 30, «Альтернатива» — 10, «Наша партія» — 7, «Демократія вдома» — 6.
Говорити про поразку правлячої партії за такого співвідношення місць щонайменше некоректно. Вона не змогла б самотужки сформувати уряд, їй потрібно було б створювати коаліцію, але це виглядало б вірогіднішим, ніж об’єднання всієї дуже неоднорідної опозиції, серед якої і прокремлівський «Патріотичний блок», і проєвропейська «Альтернатива», і уніоністи (прихильники об’єднання з Румунією). А PAS для формування більшості достатньо було б залучити на свій бік будь-яку фракцію.
Бі-бі-сі у своєму аналітичному матеріалі напередодні виборів зазначала, що PAS у разі нестачі голосів для формування однопартійного уряду, судячи з усього, була готова створити коаліцію з «Нашою партією». На це вказує те, що прихильники Санду під час виборчої кампанії не критикували Усатого та його партію, а влада не заважала йому привозити на свої передвиборчі заходи російських зірок шоу-бізнесу.
Як ми тепер знаємо, все це не знадобилося завдяки голосам діаспори. Але абсолютно некоректно говорити, що молдавани, які живуть за кордоном, якось відірвані від країни. Багато хто з них працює за кордоном, але у них у Молдові залишаються сім’ї; одні їдуть, інші повертаються. Діаспора — це майже третина громадян Молдови, хоча на виборах закордонні дільниці дали лише 17,5% усіх голосів.
Щодо молдаван, які живуть у Росії, справді, частина з них не змогла проголосувати, оскільки в країні працювали лише дві виборчі дільниці (за офіційною версією, облаштовувати їх десь, окрім будівлі посольства, вважалося небезпечним). Втім, на відміну від президентських виборів, коли на двох дільницях у Москві було використано 4999 бюлетенів із 5000 наявних, цього разу в Росії було подано лише 4204 голоси, тобто, схоже, інтерес до виборів там був меншим.
Після президентських виборів The Insider вже підраховував, який вплив могли б спричинити молдавани, які живуть у Росії, на загальний результат, і дійшов висновку, що вони навіть за необмеженої кількості виборчих дільниць не мали б реального шансу перешкодити перемозі Санду над Стояногло. При підрахунку за тією ж методикою виходить, що навіть якщо за найвигіднішою для опозиції оцінкою чисельності громадян Молдови в Росії, такому ж, як на двох московських дільницях, розподілі голосів по партіях і такій самій електоральній активності, як у середньому по всьому електорату (що в реальності навряд чи можливо, частка тих, хто голосує серед діаспори завжди менша, ніж всередині країни), результат PAS все одно склав би 50%. З урахуванням голосів, відданих за списки, що не подолали бар’єр, це в будь-якому разі дозволило б PAS отримати більше половини місць у парламенті.
У ПАРЄ справді визнали певні недоліки у процедурі виборів у Молдові, але не зовсім ті, про які говорить «Первый канал». ПАРЄ на своєму сайті повідомляє:
«Парламентські вибори у Молдові були конкурентними та надали виборцям чіткий вибір між політичними альтернативами. Однак, незважаючи на зусилля влади з реагування, цей процес був затьмарений серйозними випадками іноземного втручання, незаконного фінансування, кібератак та поширеною дезінформацією, зазначили міжнародні спостерігачі у своїй сьогоднішній заяві.
Спільна спостережна місія Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ), Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) та Європейського парламенту (ЄП) встановила, що правова база забезпечує надійну основу для проведення демократичних виборів. Нещодавно ухвалений закон вніс важливі покращення, включно із більш чітким визначенням корупції на виборах, суворішими покараннями та ефективнішим регулюванням фінансування виборчих кампаній. Однак часті зміни у законодавстві, особливо незадовго до цих виборів, підірвали його ефективне застосування та правову визначеність.
“Учорашні парламентські вибори в Молдові продемонстрували високий рівень прихильності до демократії на тлі безпрецедентних гібридних загроз, що походять з Росії, — заявила Паула Кардозу, спеціальний координатор і керівник короткострокових спостерігачів ОБСЄ. — Від незаконного фінансування, що спрямовується через тіньові мережі, до безперервних кампаній з дезінформації, спрямованих на підрив громадської довіри, і зухвалих інцидентів у сфері кібербезпеки, покликаних посіяти хаос, — ці методи були спрямовані на маніпулювання демократією та суверенітетом Молдови. Пори це демократична стійкість країни взяла гору і допомогла забезпечити чесність голосування”.
Ці вибори відбулися на тлі безпрецедентних гібридних атак, включаючи незаконне фінансування, дезінформацію та кібератаки, на тлі глибокої політичної поляризації щодо геополітичної орієнтації країни. У цьому контексті виборчі органи професійно підготувалися до виборів та забезпечували прозорість своєї роботи на всіх рівнях. Їхня компетентність та ефективність були на високому рівні. Однак низка рішень, ухвалених з партійних мотивів щодо деяких спірних питань, поставила під сумнів їхню неупередженість та незалежність. День виборів пройшов гладко і отримав позитивну оцінку на переважній більшості виборчих дільниць.
Хоча виборці мали реальний вибір політичних альтернатив, деякі нові вимоги до кандидатів були надмірно обтяжливими і неясними. Водночас рішення про позбавлення двох партій права брати участь у виборах в останні дні кампанії обмежило їхнє право на ефективний засіб правового захисту. Виборчі суперечки загалом розглядалися ефективно, проте деякі судові рішення продемонстрували різне тлумачення нового законодавства щодо права партій на участь у виборах».
Дві зняті з виборів партії, про які йдеться у заяві, — це пов’язана із олігархом-втікачем Іланом Шором «Велика Молдова», що зареєструвалася в останній момент, і «Серце Молдови». В обидвох партій знайшли порушення правил фінансування. «Серце Молдови», втім, влилося до складу «Патріотичного блоку» і у таким спосіб все ж взяло участь у виборах. Зважаючи на всі опитування громадської думки, реальних шансів подолати електоральний бар’єр у обох партій не було.
Джерело: The Insider
