Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
Заступник директора департаменту з гуманітарного співробітництва і прав людини МЗС РФ Григорій Лук’янцев, виступаючи на нараді ОБСЄ з прав людини у Варшаві, де Росію піддали критиці за жорсткі дії поліції та Росгвардії під час неузгоджених акцій протесту, заявив:
«На жаль, захід показав, що у низки делегацій зберігається політизований і антиросійський настрій. Прикладом служать виступи США, Канади та країн-членкинь ЄС, які намагалися безпідставно звинувачувати Росію, зокрема, в порушенні свободи зібрань. <…>
Поліція США має право за певних обставин проводити арешти при масовому скупченні людей, у Канаді закріплено заборону на «стихійні» акції та повноваження поліції на жорсткі дії при реальній загрозі заворушень, у Франції передбачено штрафи і тюремне ув’язнення за проведення заборонених маніфестацій, а в Великій Британії за це ж правоохоронцям дозволено застосування фізичної сили і спецзасобів».
У США порядок проведення акцій протесту регулюється не федеральним законодавством, а законами кожного штату. Але Білль про права гарантує всім американцям свободу слова і свободу зібрань; ніякі закони не можуть применшувати ці фундаментальні права.
При цьому поліція може припиняти акції протесту і затримувати протестувальників, якщо їхні дії пов’язані з насильством або створюють перешкоди для критично важливої інфраструктури. Так, у червні цього року нью-йоркська поліція заарештувала 70 активістів екологічного руху Extinction Rebellion, які лежали на бруківці, перегородивши Восьму авеню біля будівлі редакції The New York Times і центрального автовокзалу Нью-Йорка (вони протестували проти недостатньо серйозного ставлення газети до проблеми зміни клімату). Поліція вирішила, що підтримка роботи автовокзалу потребувала саме таких суворих заходів. Про покарання учасників цієї акції ніде, в тому числі й на сайті самого екологічного руху, не повідомляється.
Міжнародна некомерційна організація ICNL (International Center for Non-Profit Law) заснувала проект US Protest Law Tracker – зведення американських законодавчих актів, що обмежують право на протест. За останній рік у різних штатах прийнято 16 таких законів; вони стосуються протестних акцій поблизу важливих інфраструктурних об’єктів (зокрема, трубопроводів), вторгнення на приватну територію, носіння масок, що закривають обличчя.
Ці обмеження неможливо порівняти з жорстоким розгоном акцій протесту в Москві та кримінальним переслідуванням їхніх учасників, які в більшості випадків навіть не виходили на проїжджу частину (за винятком епізоду з чотирихвилинним перекриттям Садового кільця після розгону акції на Тверській вулиці 27 липня) і дотримувалися правил вуличного руху .
У Канаді, як і практично в усіх країнах Заходу, діє повідомний порядок організації масових акцій. У 2012 році в провінції Квебек під час масових протестів, викликаних підвищенням плати за навчання в університетах, було введено тимчасовий надзвичайний закон, який вимагав попереднього сповіщення поліції про акцію за 8 годин до її початку і забороняв проведення акцій у безпосередній (до 50 м) близькості до навчальних закладів і встановлював високі штрафи за порушення. В підсумку почалися масові заворушення, сутички з поліцією і арешти. Це призвело до політичної кризи, внаслідок якої змінився уряд провінції; новий уряд видав декрет, що фактично припиняє дію надзвичайного закону.
У Франції законодавство передбачає кримінальне покарання за «важкі порушення громадського порядку». Точного визначення цього поняття в законі немає, але на практиці влада зазвичай утримується від застосування суворих заходів. Так, після акцій «жовтих жилетів» навесні цього року, що супроводжувалися вандалізмом, реальні тюремні терміни отримали всього 18 осіб, які не мали у Франції постійного місця проживання. А в 2016 році за правильні дії нагородили двох поліцейських, які в той час, коли учасники акції протесту закидали їхню машину «коктейлями Молотова», вийшли з неї і спокійно спостерігали, як вона горить.
У Великій Британії поліція може застосовувати силу тільки в разі масових заворушень, учасники яких самі застосовують насильство. У разі ненасильницьких акцій, що створюють перешкоди для руху транспорту, як у випадку з тим же рухом Extinction Rebellion, який перекривав вулиці не тільки у США, а у кількох британських містах поліція може заарештувати порушників, але силу не застосовує, якщо ті не чинять опору.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider