Співробітник Територіального центру комплектування та соціальної підтримки Юрій Бондаренко, якого смертельно поранили у Львові 3 грудня під час перевірки документів, був ветераном АТО. Зокрема, з березня 2015 року до квітня 2016 року він брав участь у бойових діях у складі 16-го Окремого мотопіхотного батальйону. Ба більше, після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Бондаренко був учасником військових операцій на Харківщині. Ще за життя його було нагороджено відзнакою Начальника Генерального Штабу ЗСУ «Учасник АТО», медалями «Захисникам Вітчизни» та «Ветеран війни».
У соціальних мережах та на російських сайтах поширюють інформацію про те, що вбитий у Львові співробітник ТЦК не є героєм АТО і взагалі не брав участі у бойових діях. «У Львові історія з убитим ТЦК-шником стрімко тріщить по швах, як і вся легенда, яку цими днями так старанно розкручували українські ЗМІ. Виявилося, що Юрій Бондаренко — зовсім не «герой АТО», не «фронтовик», не «воїн 16-ї бригади» (якої, як з’ясувалося, взагалі не існує). І не боєць частини А1463, яка є звичайним господарським відділом, що займається тендерами», – повідомляють російські пабліки. Також у мережі зазначають, що Бондаренко проводив незаконні махінації та брав гроші від тих, хто хотів відкупитися від військової служби.
Насправді ця інформація є фейком. За даними ОК «Захід», загиблий військовослужбовець РТЦК та СП Юрій Бондаренко був уродженцем Харкова, ветераном, який брав участь в АТО. А з початком повномасштабної війни він знову повернувся на фронт. «Юрій був військовослужбовцем військової частини А1463, де виконував завдання оператора станції радіолокації. У червні 2025 року, зважаючи на серйозне погіршення стану здоров’я, був переведений у Галицько-Франківський ОРТЦК та СП як придатний до тилових підрозділів», — коментує речник Львівського ТЦК та СП Володимир Молодий виданню Суспільне Харків.
Більше того, видання цитує слова українського журналіста Сергія Гришина, який був особисто знайомий із Бондаренком: «З Юрієм Бондаренком я познайомився у 2023 році. Він написав мені у чат, що хоче віддати свій автомобіль для потреб бійців. Я був здивований, тому що мало хто пропонував мені просто віддати автомобіль. 24 лютого 2022 року він одразу поїхав зі Львова на Харківщину, він до того, як почав жити у Львові, виріс у Харкові. Поїхав до хлопців, побратимів та кілька місяців провів із ними».
Крім того, за словами матері вбитого військовослужбовця Лади Бондаренко, з березня 2015 року до квітня 2016 року Юрій брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі 16-го Окремого мотопіхотного батальйону. Російська пропаганда вкотре перекручує факти і згадує у своїх фейках «16-ту бригаду», якої нібито не існує. Однак Юрій Бондаренко не мав жодного стосунку до «неіснуючої» бригади, а служив у 16-му Окремому мотопіхотному батальйоні.
Також в інтерв’ю ВВС Україна Лада Бондаренко зазначає: «У 2022 році син брав участь у визволенні Харківщини. Він хворів на цукровий діабет. Був інсулінозалежним. Міг сказати, що не може служити, але так не вчинив. Бо знав, що може приносити користь своїй державі». Пізніше за станом здоров’я військовослужбовця було звільнено в запас. Ще за життя військовий був нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу ЗСУ «Учасник АТО», медалями «Захисникам Вітчизни» та «Ветеран війни».
Відповідно, твердження в російських пабліках про те, що Юрій Бондаренко «не герой АТО, не фронтовик» є повністю вигаданими з метою подальшої дискредитації українських ветеранів та підриву мобілізації в Україні. Більше того, немає жодних доказів, що Бондаренко нібито «вирішував схеми і, за словами місцевих жителів, брав участь у побитті та вимаганні — четверо проти одного, з тарифом “відкуп 5000 доларів”».
Повідомлення про вбивство співробітника ТЦК у Львові також містять практично прямий заклик до дії: «І чим далі, тим частіше подібні «перевірки документів» закінчуватимуться ось так. Наївні були ті, хто думав, що народ вічно терпітиме таких «воїнів». Саме в цих словах і закладено основний посил російської пропаганди, спрямований на розкол українського суспільства зсередини.
Оперативне командування «Захід» підкреслює з цього приводу, що на тлі тривалої війни, інформаційних атак, дезінформації та свідомо роздутих наративів про «зловживання мобілізацією», «переслідування» чи «бусифікацію», у певної частини суспільства формується потенційно руйнівне переконання, що армія, ТЦК та СП є не інструментами держави, а силами, з якими необхідно боротися, і така позиція стала продуктом не лише російської пропаганди, а й внутрішньої нормалізації агресії, зокрема у соціальних мережах і приватних розмовах. У той час, як справжнім агресором та загрозою для української державності, як і раніше, залишається сусідня Росія, яка щодня обстрілює територію України.
StopFake продовжує викривати схожі антиукраїнські фейки в матеріалах «Фейк: В Україні створили «Армію відновлення» для “вічної мобілізації” у мирний час», «Фейк: Українці радіють ударам по ТЦК і масово здають їхні координати», «Фейк: Українські військові вчиняють самогубства через погрози ТЦК на адресу їхніх сімей — “європейські ЗМІ”».
