У дослідженні ПРООН наголошується, що для української молоді важливішим є споживання українського контенту, перехід на українську мову у повсякденному спілкуванні, повага до історії та підтримка українських виробників. 

Російський агітпроп із посиланням на дані Програми розвитку ООН в Україні поширив дезінформацію про те, що українська молодь нібито виступила на захист російської мови. Агітпроп запевняє, що Україна «повертається до мовної норми», про що «свідчать» дані ПРООН: 

«Мода на русофобію минає, причому саме серед молодої аудиторії, на яку заперечення всього російського переважно і було розраховане», – запевняє агітпроп.

Скриншот – ukraina.ru

Агітпроп спотворив дані спільного дослідження Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні і українського Міністерства молоді та спорту. Дослідження, опубліковане 17 березня 2026 року, спрямоване на вивчення впливу повномасштабної російської війни на українську молодь.

У доповіді ПРООН наголошується, що рік у рік мовна практика молоді в Україні демонструє поглиблення українізації в усіх сферах комунікації. Згідно за даними, 61% опитаних послуговуються українською у приватному спілкуванні з родиною та близькими, тоді як у публічному просторі цей показник зростає до 75%. Дослідники наголошують, що особливо показовою є динаміка мовного вибору у професійному та освітньому середовищі, де протягом останнього року частка україномовних зросла з 69% до 75%. Паралельно відбувається скорочення білінгвальних практик (з 24% до 17%): молодь, яка раніше рівною мірою використовувала українську та російську мови, частіше робить чіткий вибір на користь української.

Скриншот – дослідження «Вплив війни на молодь в Україні – 2025»

Згідно з дослідженням, в Україні справді збільшилася кількість молоді, яка не підтримує ідею повної заборони російського продукту – ця категорія зросла з 8% до 18%. Водночас переважна більшість опитаних підтримує заборону. Дослідники наголошують, що війна мала істотний вплив на орієнтири ідентичності української молоді, яка прагне зміцнити українську національну ідею, переглядаючи уявлення про «своє» та «чуже». 

Для молодих людей важливішим є споживання українського контенту, перехід на українську мову у повсякденному спілкуванні, повага до історії та підтримка українських виробників. Ці практики поширюються і серед молоді за кордоном, зберігаючи тісний зв’язок із українським культурним середовищем, – резюмують експерти ПРООН.

Більше спростувань аналогічних наративів читайте у матеріалах StopFake «Фейк: В Україні “штрафують дітей за російську мову” на перервах» та «Фейк: П’ять років тому в Україні “заборонили” російську мову та розпочали “мовний геноцид”».