Насправді ніхто не вносив такої пропозиції, і влада Києва такої можливості не розглядає.
Російськими джерелами поширилися заголовки про те, що пам’ятник видатному футбольному тренеру Валерію Лобановському в Києві планують знести – через його політичні погляди. «Не пройшов перевірку», саркастично констатують пропагандисти.
Приводом для поширення дезінформації стала стаття спортивного журналіста Івана Вербицького «”Какая разніца”, або Як футбольний тренер Лобановський з українізацією боровся», надрукована у виданні «Український тиждень». У ній він аналізує замітку Валерія Лобановського в газеті «Советский спорт» під назвою «Дивлячись правді у вічі», в якій тренер не тільки відстоює відхід від радянської моделі спорту і орієнтацію на західні практики, а й обурюється політикою українізації: «У Києві несподівано виникло питання, якою мовою розумітися — українською чи російською. За пріоритет української мови деякі борються так, ніби вона колись зазнавала дискримінації. Коли таке було?… Тим, хто вважає, що українській культурі загрожує щось на кшталт асиміляції, я хочу нагадати, що ніхто не забороняв української літератури і мистецтва, шкіл із викладанням українською мовою. Але чи багато у нас НА Україні письменників, які зачіпають теми, актуальні для всього людства?». Вербицький пише, що наприкінці 1980-х — на початку 1990-х футбольні матчі в Україні були політизованим простором національного піднесення, куди глядачі приходили з жовто-синім стягами, і що ця колонка обурила багатьох шанувальників. Автор також розповідає про тісні зв’язки Лобановського з політиком Володимиром Щербицьким та, пізніше, з братами Суркісами.
Загалом стаття має досить поміркований характер і не закликає викреслити Валерія Лобановського з історії українського футболу: навпаки, Вербицький звертає увагу на те, що тренер фактично відсунув російські команди на задвірки, і що завдяки прищеплюваним Лобановським футбольному інтелекту і фізичним даним вітчизняні футболісти були найкращими з-поміж країн колишнього СРСР. А головне, у тексті нічого не згадано про потребу демонтувати пам’ятник Валерію Лобановському — цю частину пропагандисти просто вигадали. Не вдалося нам знайти в мережі і жодних обговорень статті, де читати б закликали до знесення пам’ятника. Навпаки, багато хто критично сприйняв текст і закликав «відчепитися від Лобановського». Так, Сергій Барановський в колонці на спортивному сайті «Трибуна» заявив: «Ми не можемо кпинити всіх українців, які жили в СРСР, за те, що вони не стали йти проти системи до кінця, як Василь Стус або Левко Лукʼяненко. Навіть серед найбільш патріотично налаштованих таких було мало. У часи, коли важко живим героям, які ще можуть самі за себе постояти, давайте вже хоч не чіпати героїв мертвих».
Інші фейки на тему спорту ми вже спростовували у матеріалах Фейк: У Мюнхені з’явилося «образливе графіті після вильоту збірної України з Євро-2024» та Фейк: Румунські вболівальники кричали «Путін» на матчі Україна-Румунія і тримали прапор «ДНР».
