Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider

Центральний монолог в недільних «Вестях недели» («Вісті тижня» – укр.) Дмитро Кисельов  присвятив  реакції Заходу на захоплення ірландського пасажирського авіалайнера владою Білорусі. Реакція справила на нього настільки глибоке враження, що він оголосив західні країни «дуркою», а Росію «островом нормальності»:

– На західному порядку денному останнього тижня було дві головні теми: несподівана посадка літака Ryanair в Білорусії та річниця вбивства у США поліцейським негритянського злочинця і наркомана Джорджа Флойда. Обидві події представлялися як надзвичайно важливі і навіть найважливіші від усього іншого. Перша – про літак – дає можливість підвищити градус ненависті щодо Білорусії і навіть Росії. А це для чогось потрібно. Друга подія – річниця Флойда – дає можливість посилити новий расизм, у якого під прицілом насамперед білий чоловік. Чоловік тому, що у білих жінок є пом’якшувальна обставина: вони «гнані» як жінки.

Ненависть щодо Росії і Білорусії – ми тут за великим рахунком в одному човні – пояснюється тим, що наші країни не йдуть на божевілля Заходу – Америки і Європи – які встали на шлях відмови від своєї традиційної культури: від гей-парадів та захоплення зміною статі до повалення пам’ятників батьків-засновників і байдужості до відродження нацизму на Україні. Ми – інші. І в цьому сенсі ми для Заходу – чужинці. Ми занадто нормальні для всіх цих викрутасів. Вони хочуть нас перевиховувати, а ми не просто опираємося, але ще й регочемо над ними. Зрозуміло, що їм від цього боляче. От вони і мстяться, винаходячи все нові приводи.

Коли помста на кшталт санкцій виявляється не дуже дієвою, то їм хочеться винайти щось більш болюче. В результаті собі шкодять, але в безсилій люті зупинитися не можуть.

Аргументи Кисельов знайшов такі:

– Подумати тільки, європейці всерйоз розділилися через «Північний потік-2». Дешеве і чисте паливо від надійного постачальника – здавалося б, очевидна справа. Росія так поставляє газ в Європу понад півстоліття. Але зараз нагромадили навколо стільки, що аж пересварилися всі. Абсурд! Де ця європейська раціональність?

Думки європейців щодо цього проекту дійсно розділилися. Одні, як чинна влада Німеччини, ставлять в основу економічну вигоду і проєкт підтримують. Інші віддають пріоритет стратегічному мисленню; їх не влаштовує, що європейський енергетичний сектор може потрапити в залежність від поставок з Росії. Але якщо цей приклад ще має щось спільне із дійсністю – у німецьких прихильників проєкту дійсно є якісь раціональні підстави, – то далі Кисельов переходить до чистих фантазій:

– Європейська еліта остаточно розлучилася зі здоровим глуздом в 2014 році, якщо точно. Спочатку там підтримали кривавий переворот на Україні, визнавши зміну влади з коктейлями Молотова, привезеними снайперами і розстрілом людей демократією, а потім, демократією не визнавши, – референдум в Криму. І для Європи початок громадянської війни проти Донбасу – це теж демократія?

«Кривавий переворот» коштував життя, за оцінкою МВС України, 19 або 20 співробітникам правоохоронних органів, причому загибель двох із них, швидше за все, ніяк не пов’язана з революційними подіями: двох інспекторів ДАІ  застрелив  пасажир автомобіля, який вони зупинили на виїзді з Києва; найімовірніше, це кримінальна історія. У той же час від рук правоохоронців і прихильників режиму  загинули  104 учасники Євромайдану, відомі як Небесна сотня. Перші жертви серед міліціонерів зареєстровані 18 лютого 2014 року; до цього моменту загинули вже десять прихильників Майдану.

Говорячи про «привезених снайперів», Кисельов, очевидно, має на увазі версію про приїжджих із Грузії, які з провокаційною метою стріляли по обом сторонам конфлікту. Основним аргументом на користь цієї версії були свідчення самих «грузинських снайперів», які, як уже писав  The Insider,  виявилися  грубою  фальшивкою.

Так званий референдум в Криму 16 березня 2014 року було проведено під контролем російських військових, які вторглися на півострів. У 2018 році Володимир Путін на прес-конференції за підсумками зустрічі з Дональдом Трампом  проговорився, що референдум був організований Росією, після чого на його офіційному сайті фразу підправили. Але, схоже, за Кисельовим, демократія – це якраз такі дії на території іноземної держави.

Зате з обуренням Кисельова щодо початку громадянської війни на сході України можна погодитися. Фактично війна  почалася  із захоплення декількох міст збройними формуваннями самопроголошених «народних республік».

– Або ось новий закон, який президент Зеленський вніс нещодавно як терміновий, «Про корінні народи України». Це сильніше від Mein Kampf (заборонена в РФ). У ньому людей ділять на три сорти: українці, корінні народи та інші. У всіх різні права. Росіяни в законі не корінний народ України, оскільки у росіян є своє державне утворення поза межами України. За цим принципом угорці, поляки, румуни і греки теж не корінні народи України, хоча на нинішній території України вони селилися задовго до утворення самої України. А закон такий, що і до вимірювання черепів недалеко. Ось сам Зеленський, наприклад, він представник корінного народу України? Але ж ні. Тобто українці за національністю – вища каста. Далі корінні – кримські татари, караїми та кримчаки, а потім вже інші: росіяни, білоруси, молдавани, євреї … Абсурд, маячня.

Дійсно, абсурд і маячня. Тому що під корінними народами, згідно з російською Великою юридичною енциклопедією 2010 року видання,  маються на увазі  народи, що жили на своїх землях до приходу туди переселенців з інших районів. Татари, кримчаки і караїми дійсно жили в Криму значно раніше, ніж там з’явилися предки нинішніх українців і росіян. Інші народи України, в тому числі росіяни, євреї, угорці, румуни, на цей статус претендувати навряд чи можуть: ті ж росіяни – такі ж, як і українці, нащадки східнослов’янського етносу, що населяв територію сучасної України в середні віки.

Сенс українського закону про корінні народи не в тому, що їм надаються якісь переваги перед усіма іншими, а в тому, що їхній статус повинен  відповідати  Декларації ООН про права корінних народів,  яка гарантує  їхню рівноправність з іншими народами і підтверджує їхні права на збереження мови, національної культури та звичаїв, на самовизначення, автономію і самоврядування.

– Але Європі це все симпатично. Там аплодують. Навіщо? Адже це спрямування в якийсь віртуальний, неіснуючий світ, де можна центральною новиною зробити посадку літака Ryanair в Білорусії. Де можна не помітити закриття на Україні трьох опозиційних телеканалів. Де можна стягувати прибутковий податок з пенсій своїх літніх людей. Де річниця Флойда в європейських теленовинах важливіша від зриву планів щодо вакцинації, драматичного спаду економіки ось уже другий рік поспіль. У розвідці цей прийом називається відволіканням на незначний об’єкт.

У лютому 2021 року, коли за указом президента Зеленського в Україні припинили ефірне мовлення телеканалів «112 Україна»,  NewsOne  і ZIK, про це  повідомляли  всі провідні ЗМІ Європи; ситуації навколо каналів  присвячували  не тільки інформаційні повідомлення, але й аналітичні матеріали. Мабуть, Кисельову хотілося б, щоб лютнева новина залишалася в центрі уваги європейських ЗМІ і в кінці травня, але в цьому випадку Європа дійсно нагадувала б, як він каже, «дурку».

Спад економіки через пандемію коронавірусу ніхто не приховує, але свіжих новинних приводів на цю тему в останні тижні немає. Відставання темпів вакцинації від початково запланованих – це теж новина початку року, яка в той час широко обговорювалася. У квітні  повідомляли  про поступове подолання цього відставання. За даними Google, на кінець травня в Німеччині хоча б одну дозу вакцини  отримали  43,6% населення, а повністю вакциновані 17,6%. У Франції – 37,8% і 16,4%. В Італії – 38,4% і 19,7%. У Латвії, яка відстає за мірками ЄС – 25,5% і 13,3%. Для порівняння, в Росії – на «острові нормальності» – 11,4% і 8,3% (цікаво, що в російській версії Google дані по Росії в абсолютних величинах вказані, а в процентах від всього населення – ні, хоча обчислити це нескладно).

Пенсії в деяких країнах ЄС, наприклад, у Фінляндії і Німеччині, дійсно  обкладаються  податком. Середній розмір пенсії в Фінляндії  становить  1632 євро (за поточним курсом 146 390 рублів) на місяць. У Німеччині податками  обкладаються  доходи тих пенсіонерів, які отримують більше € 6300 на рік (за курсом – 47 093 рубля на місяць); для порівняння, в Росії середній розмір пенсії 15 174 рубля на місяць. На цьому тлі співчуття Кисельова нещасним європейським стареньким, вимушеним платити податки, виглядає дещо дивно і найбільше нагадує якраз те саме відволікання уваги на незначний об’єкт.

– Ось вам літак в Білорусії сів, а те, що французькі військові вже три листи написали з попередженням громадянської війни, це не береться до уваги. До президентських виборів у Франції менше року, Марін Ле Пен з-під Макрона майже стілець витягує. За весняним опитуванням, за Ле Пен у другому турі готові проголосувати 46-47% французів.

Перед нами ще один приклад здивування з приводу того, що Захід цікавиться інцидентом з літаком Ryanair більше, ніж старими новинами. Про рейтинг Марін Ле Пен у 48% повідомляли в  січні  і в  березні; останнім часом великих змін у позиціях претендентів на найвищу посаду немає. Втім, до сенсації тут далеко: всі опитування  показують, що Ле Пен, якби голосування проходило зараз, посіла б перше місце в першому турі, але в другому програла б Макрону.

– Але це не важливо, в топах новин – Білорусія і Флойд. Ось Макрон вже пропонує взяти з собою на збори «великої сімки» білоруську домогосподарку, яка програла вибори, Світлану Тихановську. Французи йому кажуть, що якщо він вже аж так любить опозицію, то нехай запросить на саміт і представників «Жовтих жилетів»: «Відмінна ініціатива! Тоді відразу запрошуй на наступну “велику сімку” ще й “Жовті жилети”, щоб вони представляли Францію. Що таке, ти не згоден? »; «Нехай тоді “велика сімка” запросить на свій саміт замість Макрона Марін Ле Пен і Меланшона. Треба, бачте, і опозиції давати голос».

Французи, які кепкують з приводу представництва «жовтих жилетів» на зустрічі G7, – це один з улюблених прийомів пропагандистів з очолюваного Кисельовим МІА «Россия сегодня»: коли в західній пресі важко знайти публікації, близькі російській позиції, в хід йдуть коментарі нікому не відомих (і незрозуміло, чи вони існують насправді) читачів. Зокрема, уїдливий коментар «Відмінна ініціатива, Маню! Тоді відразу запрошуй на наступну Велику сімку ще й жовті жилети, гаразд? Щоб вони представляли Францію. Що таке, ти не згоден?» на сайті Le Figaro  залишив хтось під ніком Ca18. Авторитетна думка, гідна топу новин, нічого не скажеш. Але взагалі-то Тихановська з точки зору Макрона і ЄС  є не опозиційним кандидатом, який програв вибори, а фактичною переможницею виборів, незаконно відчуженою від влади.

А завершує свій монолог Кисельов такою тирадою:

«Отже, у них там дивні плани. Але ми-то тут до чого? У нас своя пісня. Росія сьогодні – свого роду острів нормальності, якщо дивитися із західної дурки. Зрозуміло, не без труднощів, але зате зі здоровою культурною основою».

Якщо те, про що говорить Кисельов, і є культурна основа «острова нормальності», то ще питання, де ж насправді «дурка».

Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider