РЕН ТВ, «Известия», RT, «Вести.ру» і багато інших ЗМІ розповіли про статтю «китайського видання» Baijiahao, в якій ідеться про перемогу російського агропрому: виявляється, Китай і Росія помстилися США за санкції, разом ударивши по американському ринку сої. РЕН ТВ у своєму сюжеті повідомляє:
«На тлі зближення Москви і Пекіна американський ринок сої лихоманить. Про це розповіли у китайському ЗМІ Baijiahao.
“У США незабаром настане сезон збору сої, але зараз цьому абсолютно ніхто не радий, оскільки на складах досі лежить нерозпроданий торішній урожай. Санкції дали зворотний ефект, реальність вдарила Трампа по обличчю”, – сказано в повідомленні.
Тривалий час Піднебесна залишалася головним імпортером американської сої, але черговий раунд “торгових воєн” все змінив. Запроваджені Білим домом мита призвели до того, що фірми КНР різко скоротили обсяг закупівель. Продукція російських фермерів виявилася дуже доречною – китайці оцінили зручну логістику та прийнятну ціну».
Дійсно, оскільки президент США Дональд Трамп постійно підвищує торговельні мита на імпорт китайських товарів, Пекін вживає заходів у відповідь, які передусім вдарили по найважливішому для американських фермерів ринку збуту соєвих бобів. Китай залишається для США найбільшим імпортером сої (на частку Китаю в квітні цього року припадало 48% від загального обсягу продажів американських соєвих бобів), і те, що цей ринок очікує масштабна криза, було зрозуміло відразу після перемоги Трампа на виборах: наприкінці минулого року Китай закупив велику кількість американської сої, побоюючись нового раунду торгових воєн. І справді, вже у першій половині цього року Пекін у відповідь на анонсовані Трампом торгові мита значно знизив закупівлю соєвих бобів, що не могло не вдарити по американському сільському господарству.
Ось тільки за альтернативою американській сої Китай звернувся не до Росії, а до Бразилії – найбільшого постачальника соєвих бобів у світі. Бразилія справді опинилася у виграші ще з часів перших торгових воєн між адміністрацією Трампа та Китаєм у 2017 році – саме тоді Пекін почав скорочувати свою залежність від американської сої, – і тепер Бразилія займає понад половину китайського імпорту. Непогано показала себе ще одна країна Латинської Америки – Аргентина, де Китай тепер закуповує соєвий шрот і соєве борошно.
А що ж Росія? Формально вона посідає четверте місце серед експортерів сої до Китаю після Бразилії, США та Канади, і Пекін якийсь час розглядав можливість збільшення закупівель цієї культури у Росії на заміну американській. Москва, у свою чергу, також дуже хотіла зміцнити співпрацю з КНР у цій сфері. Ось тільки очікуваного збільшення закупівель так і не сталося – навпаки, у першому півріччі 2025 року Китай знизив імпорт сої з Росії майже вдвічі. А у липні міністр сільського господарства Приморського краю Андрій Бронц поскаржився, що Пекін скоротив закупівлі російської сої й переорієнтувався на країни Латинської Америки.
«Сталося багато чого. По-перше, світові запаси сої збільшилися і попит впав. По-друге, Китай інвестував у Бразилію – портову та логістичну інфраструктуру. У них там тепер свої порти, свої ланцюжки. По-третє, після того, як ми уклали угоду на постачання сої, було введено 20-відсоткове мито на її вивезення – щоб забезпечити внутрішній ринок кормами та олією <російський уряд встановив експортне мито на боби сої у розмірі 20% від митної вартості „з метою стимуляції внутрішнього збуту” – The Insider>».
У підсумку, за його словами, ринок сої в Приморському краї втратив рентабельність – переорієнтуватися на Південну Корею та В’єтнам поки що не вдалося. Таким чином, Росія, навіть не вводячи ніяких торгових мит проти Китаю, примудрилася втратити надзвичайно важливий для себе ринок збуту.
Що ж до статті в «китайському виданні» Baijiahao, яке вже неодноразово згадувалося в рубриці «Антифейк», нагадаємо, що це не ЗМІ, а китайський агрегатор новин і блог-платформа на кшталт російського «Яндекс.Дзена». Статтю в ньому може розмістити будь-хто охочий, тож подібні новини російської пропаганди нагадують мем «болгари були в захваті».
Джерело: Іва Цой, для The Insider
