Весна 2025 року принесла шокуючий поворот у риториці Вашингтона. На тлі дописів президента Дональда Трампа, що натякають на можливість визнання російських претензій на Крим, а також жорстокого ракетного удару по українських містах, що став їхнім наслідком, голос підняли єдині законні господарі півострова. Послання Меджлісу від 24 квітня є чітким: немає згоди на торгівлю нашою землею, навіть якщо це пропонує господар Білого дому.
Це жахливо, що ми дійшли до моменту, коли очевидні речі доводиться пояснювати найважливішому союзнику. Той факт, що Крим є невід’ємною частиною України в її міжнародно визнаних кордонах, не повинен бути предметом дискусій в Овальному кабінеті. Тим часом вчорашня активність у соцмережах чинного президента США є вершиною політичної зверхності та історичного невігластва.
Слова, що лунають з Вашингтона, у Кремлі сприймають однозначно: як сигнал «робіть, що хочете». Ефект цього заохочення ми побачили миттєво — російські ракети знову впали на Київ та інші міста, несучи смерть цивільним. Відповідальність за цей сигнал лягає безпосередньо на американську адміністрацію.
Коротка пам’ять Білого дому
Президент Трамп, пишучи про Крим і атакуючи адміністрацію Обами, намагається відкинути той факт, що і він сам — під час своєї першої каденції — визнавав очевидне: непорушність кордонів України. Сьогодні, після повернення до влади, він і політики на кшталт Марко Рубіо, здається, втрачають моральний орієнтир. Що так сильно затьмарює їм здоровий глузд?
Вони забувають про один фундамент: господарем у Криму є не «москалі з порту в Севастополі», а корінний народ — кримські татари.
Рішучий голос Меджлісу
Відповіддю на небезпечні ідеї, що линуть з-за океану, є заява, оприлюднена 24 квітня 2025 року Меджлісом кримськотатарського народу. Представники корінного населення категорично відкидають будь-які пропозиції визнання окупації, незалежно від того, чи лунають вони з Москви, чи з Вашингтона.
Цей документ чітко вказує, чим по суті була б реалізація візії Трампа:
- Порушенням міжнародного права: Це було б грубим порушенням Статуту ООН та Гельсінського заключного акту.
- Виправданням злочинів: Визнання російської влади в Криму — це легітимізація переслідувань, що тривають з 2014 року, а також ляпас жертвам сталінського геноциду 1944 року.
- Нищенням світового порядку: Згода Президента США на зміну кордонів силою створила б прецедент безкарності агресора, руйнуючи систему безпеки, збудовану після Другої світової війни.
Меджліс нагадує також про Кримську декларацію 2018 року, оприлюднену Держдепартаментом США (за першого президентства Трампа!), в якій Америка зобов’язалася ніколи не визнавати анексію. Тож сьогоднішні політичні кульбіти є запереченням власної політики минулих років.
Пам’ять сильніша за президентські каденції
Кримські татари пережили значно гірших тиранів, ніж Володимир Путін, і впоралися з ялтинською ганьбою, коли держави вирішували їхню долю за їхніми спинами. Ця історична незламність і стійкість до зрад союзників — це риса, яка міцно поєднує український, кримськотатарський та польський народи.
Можливо, Трамп цього «не осягає», зосереджений на поточних політичних іграх, але це не змінює фактів. Крим — це Україна. Кримські татари є невід’ємною частиною української політичної нації і — незалежно від того, що напишуть у Твіттері чи в дипломатичних нотах — свою землю повернуть.
Єдиним шляхом до тривалого миру, як вказує Рефат Чубаров, є повна деокупація півострова та відновлення кордонів України. Будь-який інший варіант, що його нині підказують союзники, загрожує катастрофою. Заклик з Криму зрозумілий: ми очікуємо від США повернення до ролі вартового свободи, а не поручителя російських завоювань.
PB
