Імені командира 138-ї зенітної ракетної бригади ЗСУ Миколи Дзямана немає в базі Інтерполу розшукуваних осіб. Після 2022 року Інтерпол припинив в односторонньому порядку міжнародний розшук на запит російських правоохоронних органів. Українське національне бюро Інтерполу моніторить спроби РФ неправомірно використовувати інформаційну систему організації щодо громадян України та оперативно повідомляє про такі порушення.

Низка прокремлівських ресурсів поширила інформацію про те, що Слідчий комітет (СК) РФ встановив, хто наказав у січні 2024 р. збити російський Іл-76, на борту якого нібито були українські полонені, — нібито це був командир 138-ї зенітної ракетної бригади ЗСУ Микола Дзяман і він «оголошений у міжнародний розшук» за «вчинення теракту». У своїх публікаціях видання посилаються (часто не містять прямого посилання) на пресслужбу СК.

Скриншот — ТАСС

24 січня 2024 року в Білгородській області РФ впав військовий літак Іл-76. Тоді українські ресурси стверджували, що він перевозив ракети для ЗРК С-300, а російські ЗМІ заявили, що на борту нібито було 65 українських військовополонених, яких везли на обмін.

Російський Слідчий комітет розпочав розслідування інциденту і майже через півтора року «встановив», що наказ збити Іл-76 віддав полковник Дзяман. При цьому в повідомленнях СК із цього приводу не написано, що українського полковника «оголошено у міжнародний розшук», — йдеться лише про те, що «організовано його міжнародний розшук».

Раніше СК РФ вже розслідував справу Миколи Дзямана у зв’язку із катастрофою літака А-50У над Краснодарським краєм (23 лютого 2024 року). І хоча цей інцидент стався пізніше за катастрофу Іл-76, у цій справі вже є рішення суду, який заочно засудив українського військовослужбовця до довічного позбавлення волі з відбуванням у виправній колонії особливого режиму. У повідомленнях СК із цього приводу було прямо сказано, що Дзямана оголошено в міжнародний розшук.

Міжнародний розшук здійснює Інтерпол – найбільша поліцейська організація (195 країн-членкинь). Але всупереч заяві росіян, перевірка в базі Інтерполу осіб, що розшукуються, не дала результату. Серед людей, яких розшукують на запит РФ, – 21 громадянин України, але імені Миколи Дзямана там немає.

Невідомо, на чому ґрунтуються заяви Слідчого комітету, оскільки, за твердженнями самих росіян, Інтерпол останніми роками в односторонньому порядку припинив міжнародний розшук обвинувачених та засуджених у Росії. Про це, наприклад, заявив заступник начальника головного управління міжнародно-правового співробітництва – начальник організаційно-правового управління Генеральної прокуратури РФ Сергій Плохов у лютому цього року.

Варто зазначити, що з 2014 року і до початку 2025 р. Україна теж не могла використовувати інструменти Інтерполу — Генеральний секретаріат організації не опрацьовував запити від української сторони щодо розслідування воєнних злочинів, посилаючись на статтю 3 свого Статуту, яка забороняє Інтерполу втручатися у розслідування справ воєнного характеру.

Лише у лютому 2025 р. було оголошено, що Інтерпол розблокує для України шляхи використання його інструментів у розслідуванні воєнних злочинів. Таке принципове для України рішення було оголошено під час зустрічі Генерального секретаря Інтерполу Вальдесі Укрізи з начальником Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України Віталієм Касапом.

Показово, що раніше Росія намагалася обійти міжнародні обмеження, оголошуючи у розшук українців нібито за скоєння загальнокримінальних, а не воєнних злочинів. Наприклад, у 2019 році на території Польщі на запит РФ до Інтерполу було затримано 19 громадян України. У тому ж році Інтерпол затримав на російський запит навіть головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного під час його візиту на саміт НАТО у Брюсселі. У жовтні 2022 року під час в’їзду до Туреччини було затримано журналістку кримськотатарського телеканалу ATR Гульсуму Халілову на запит РФ через Інтерпол. Це при тому, що ще 2017 року Центральне бюро Інтерполу розіслало попередження всім країнам-членкиням міжнародного поліцейського союзу, щоб ті ігнорували запити на розшук із РФ. Так організація відреагувала на спробу російської влади використовувати Інтерпол для переслідування неугодних.

Українське Національне центральне бюро Інтерполу (НЦБІ) постійно відстежує спроби РФ неправомірно використовувати інформаційну систему Інтерполу щодо громадян України та оперативно повідомляє про такі порушення Генеральному секретаріату організації. «Ми це питання постійно відстежуємо, але не бачимо підтвердження того, що Росія неправомірно використовує інструменти Інтерполу для того, щоб шукати, знаходити чи заарештовувати громадян України. І не тому, що Росія не намагається це робити, а тому, що з самого початку повномасштабної війни на РФ накладено обмеження. Тепер всі російські запити на публікацію в розшук, з якими вона звертається до Генерального секретаріату, проходять скринінг створеного спеціально з цією метою підрозділу. Цей скринінг проводять навіть у тих випадках, коли йдеться про загальнокримінальні справи», — заявляють представники українського бюро Інтерполу.

Що ж до авіакатастрофи, яка сталася в січні 2024 року, то російська сторона так і не надала доказу, що на борту літака Іл-76 справді перебували українські військовополонені. Через два дні після катастрофи РФ надала список українських військових, які, за її версією, перебували на борту Іл-76. Але в ньому виявилося й ім’я військового, якого обміняли раніше. Крім того, на кадрах з місця падіння літака немає ознак того, що внаслідок катастрофи загинули понад 70 людей.

Росія так і не допустила  до місця авіакатастрофи ні міжнародних експертів, ні слідчих, і лише у грудні 2024 року росіяни повернули 62 тіла, на основі яких українські слідчі органи встановили близько 50 збігів останків із ДНК родичів українських захисників. «Ми отримали від російської сторони, за їхньою легендою, останки тіл, які нібито були в літаку, але доказів того, що вони були саме там, Координаційний штаб на сьогодні не має», — заявив керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.

Раніше StopFake спростовував фейки, які російські пропагандисти поширювали після ракетного удару по СІЗО з українськими полоненими в Оленівці.