Джерело: Центр протидії дезінформації
1. Активізація інформаційних кампаній щодо санкцій ЄС та США
У відповідь на ухвалення нових санкцій з боку США та Європейського Союзу очікується масштабна інформаційна кампанія російської пропаганди, спрямована на дискредитацію обмежувальних заходів і створення враження їхньої нібито неефективності. кремлівські речники та провладні медіа поширюватимуть заяви про те, що санкції «жодним чином не впливають» на російську економіку, а лише «завдають шкоди самим європейцям і американцям».
Основний акцент робитиметься на кількох ключових тезах: санкції буцімто «підривають стабільність світової економіки», «викликають енергетичну кризу в Європі» та «є актом економічної війни Заходу проти росії». У російських інформаційних ресурсах очікується поширення повідомлень про «контрпродуктивність» обмежень і «невдачу політики тиску», зокрема у зв’язку з тим, що росія «адаптувалася» до санкцій і «зміцнила економічний суверенітет».
Ймовірно, пропаганда активно експлуатуватиме меседж про «санкційну істерію Заходу», подаючи її як доказ слабкості США та ЄС і спроби «зірвати мирні переговори». Одночасно розвиватиметься теза, що санкції є «помстою» за відмову москви поступитися «національними інтересами». Паралельно інформаційна кампанія міститиме персональні випади проти керівництва США та ЄС, зокрема звинувачення у «порушенні домовленостей», «зриві дипломатії» та «спробах втрутитися у внутрішні справи росії».
Санкції проти «роснефти» та «лукойла» російська пропаганда представлятиме як «удар по світовому ринку нафти» і «загрозу для енергетичної безпеки Заходу», паралельно запевняючи, що росія нібито має достатні ресурси для перенаправлення експорту до «дружніх країн».
Загалом інформаційна реакція москви матиме подвійний характер: на зовнішню аудиторію буде спрямована риторика про «нелегітимність і неефективність» санкцій, а для внутрішнього споживача — меседжі про «стійкість росії», «економічний прорив» і «чергову перемогу над спробами Заходу зламати країну».
2. Кампанія із залякування Заходу російською ядерною зброєю
Після зриву підготовки саміту в Будапешті кремль перейшов до відкритої кампанії ескалаційних меседжів, у межах якої просувається ідея про нібито «безпрецедентну» військову перевагу росії. Ця інформаційна кампанія розпочалася з ядерних навчань у росії, і продовжиться у найближчі тижні. російська пропаганда задіює максимум ресурсів для висвітлення нещодавнього тренувального пуску міжконтинентальної ракети «Буревестник» та ядерних навчань. Пропаганда розповідає про «унікальність» і «неможливість протидії» цій зброї, що спрямовано на створення образу непереборної загрози для західних громадян.
У такий спосіб росія намагається нав’язати західному суспільству думку, що будь-яке загострення конфлікту ризикує перерости в глобальну катастрофу, якщо Захід продовжить постачання зброї Україні. Головна цільова аудиторія цієї кампанії — громадяни західних країн. Повідомлення про «невразливість нової російської зброї» мають викликати страх. кремль прагне, щоб люди вимагали від своїх урядів знизити військову підтримку України, послабити санкційний тиск або погодитися на політичні поступки кремлю.
3. Кампанія навколо зриву переговорів між росією та США
Очікується, що російська інформаційна машина продовжить масштабну кампанію з дискредитації США та європейських партнерів після зриву підготовки до зустрічі Дональда Трампа і володимира путіна в Будапешті. Центральна теза — Захід нібито свідомо зриває мирні ініціативи, бо «не зацікавлений у завершенні війни». Такий наратив має на меті зняти з росії відповідальність за провал дипломатичних зусиль і перекласти її на Вашингтон і Брюссель.
російська пропаганда намагатиметься виставити позицію лідерів європейських держав головною перешкодою на шляху до миру. Таким чином москва прагне нав’язати думку, що лише російські умови є «мирним планом», а будь-які західні ініціативи — це спроба «зберегти війну». Одночасно з цим російська пропаганда уникає згадок про головну причину зриву саміту — неприйнятні вимоги кремля, які суперечать позиції США.
Мета цієї інформаційної операції — дискредитація американської ініціативи, розкол трансатлантичної єдності, виправдання продовження війни та терористичних ударів по Україні під виглядом «вимушеної реакції».
Частиною цієї кампанії став візит голови російського фонду прямих інвестицій кирила дмитрієва до США, який пропаганда намагатиметься подати як нібито продовження «конструктивного діалогу» між москвою та Вашингтоном. У російських медіа цей візит висвітлюється як «мирна місія» і «дипломатичний прорив», покликаний продемонструвати готовність кремля до перемовин, хоча насправді жодних важливих зустрічей дмитрієв не провів, а його поїздка фактично завершилася провалом.
російська пропаганда, попри це, намагається використати візит для створення ілюзії, що США нібито «визнають» необхідність прямого діалогу з москвою. У такий спосіб кремль прагне приховати дипломатичну ізоляцію, зняти із себе відповідальність за зрив переговорів та просунути наратив, що лише росія виступає «за мир», тоді як Захід «зриває домовленості».
4. Дискредитація зустрічі та роботи Коаліції охочих
Центр прогнозує продовження інформаційної кампанії з боку російських пропагандистських ресурсів, спрямованої на дискредитацію самої ідеї та результатів зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 24 жовтня. Головний наратив — представити зібрання як «військовий клуб» західних держав, який нібито координує ескалацію конфлікту, постачання зброї та підготовку наступальних операцій проти росії. Цей наратив покликаний створити у внутрішньому й міжнародному інформаційному полі образ «агресивної змови», а також звинуватити лідерів Заходу та України у свідомому прагненні «продовжувати війну за будь-яку ціну».
Паралельно пропагандисти просуватимуть тезу про «крадіжку» заморожених російських активів. Завдання цих меседжів — посіяти сумніви щодо легітимності санкцій та обмежень проти росії. Ця інформаційна операція має на меті послабити міжнародну підтримку України, підірвати довіру до західних союзників, спричинити політичний тиск на уряди партнерів і створити всередині України додатковий фактор напруги, який може використовуватися кремлем для політичних та військових маневрів.
5. Маніпуляції довкола проєкту Держбюджету України на 2026 рік
Центр прогнозує, що розгляд проєкту Державного бюджету України на 2026 рік Верховною Радою стане черговою мішенню для російських інформаційних операцій, спрямованих на дестабілізацію внутрішньої ситуації в країні. Основний фокус кремлівських медіа — поширення наративів про загрозу «фінансового колапсу», щоб підірвати довіру до державних інституцій та викликати у населення побоювання, що держава не зможе забезпечити виплати пенсій, зарплат та соціальної допомоги.
Ще один напрям дезінформаційної кампанії — порівняння українських макроекономічних показників із російськими. Пропагандисти демонструють вибіркові цифри без урахування різниці в структурі економік, військових видатках і масштабах зовнішньої допомоги. Такі зіставлення використовуються для створення ілюзії, що «росія стоїть на ногах міцніше», ніж Україна, і зможе ще довго вести війну. Ворожа пропаганда намагатиметься переконати українців, що «держава виснажена» й «допомога Заходу не рятує». У такий спосіб ворог хоче спровокувати соціальну напругу та створити фактор тиску на українську владу.
6. Дезінформаційна кампанія щодо опалювального сезону та підготовки України
Центр прогнозує у першій половині листопада активізацію російської інформаційної кампанії навколо опалювального сезону та підготовки України до зими. Пропаганда посилить поширення наративів про нібито катастрофічні наслідки численних обстрілів енергетичної інфраструктури, які нібито призведуть до масштабних збоїв у теплопостачанні, «енергетичного колапсу», «замерзання міст» і масового відтоку населення. російські медіа акцентуватимуть увагу на «некомпетентності» української влади, поширюватимуть меседжі про «бездіяльність» і нібито неспроможність захистити громадян від кризових наслідків холодного сезону.
Водночас ворог створюватиме ілюзію, що проблеми опалення — це системний провал Української держави, а не наслідки атак на об’єкти енергетики. Метою кампанії є деморалізація населення, підірвання довіри до уряду та державних інституцій, а також створення тиску на владу й міжнародних партнерів із вимогами гуманітарного вирішення конфлікту на «вигідних для росії умовах».
7. Інформаційна кампанія навколо продажу літаків Gripen
Центр прогнозує активізацію російської інформаційної кампанії щодо теми укладання угоди про купівлю понад ста шведських винищувачів Gripen для потреб Збройних Сил України. Очікується масштабне поширення маніпулятивних наративів як у міжнародному, так і в українському інфопросторі.
Основний фокус російських медіа і проксі-ресурсів буде на просуванні меседжів про нібито загрозу неконтрольованої ескалації на Європейському континенті після передачі літаків, а також про «прямі ризики для країн НАТО». Активізується поширення фейків про нібито невдоволення європейських платників податків рішенням шведського уряду, який «змушує пересічних громадян ЄС фінансувати українську війну». Окремий акцент робитиметься на дискредитації західної військово-технічної допомоги — ворог просуватиме меседжі про продаж Україні старої або неефективної техніки, використання України як полігону для випробування озброєнь, а також «наживу західного ВПК на поставках в умовах війни».
кремлівська мережа ботів прогнозовано активізує інформаційні атаки, спрямовані на підрив довіри до рішень українських урядових та військових інституцій у питаннях авіаційної безпеки й модернізації, стимуляцію внутрішніх дискусій щодо доцільності подібної закупівлі та нагнітання занепокоєння у суспільстві. Поширюється також наратив про внутрішні суперечності між країнами-партнерами, що займаються виробництвом озброєнь, ймовірні «розколи» всередині альянсів та ризики втрати міжнародної підтримки.
Подібні дії є складовою російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на послаблення політичної єдності щодо авіаційної допомоги Україні, деморалізацію українського суспільства та вплив на рішення міжнародних партнерів у питанні передачі літаків Gripen.
8. Активізація кампанії про «звірства ЗСУ» у прифронтових районах
Центр прогнозує посилення російської інформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію Збройних Сил України шляхом поширення фейків та маніпулятивних сюжетів про нібито «звірства» українських військових у прифронтових районах. Пропагандистські ресурси і проксі-канали готуватимуть масштабні інформаційні вкиди про «тероризм з боку ЗСУ», «катування мирного населення», «розстріли громадян», «загороджувальні загони», які будуть активно тиражуватися в соцмережах, месенджерах і через підконтрольні медіа.
Основна мета кампанії — підірвати довіру місцевого населення до української армії й влади, викликати розкол і страх у прифронтових громадах, а також використовувати цю інформацію в міжнародних медіа з наміром ослаблення підтримки України в світі. кремлівська пропаганда прагне сформувати образ ЗСУ як «злочинної сили», здатної на вчинення воєнних злочинів, що слугує виправданням російської агресії та деморалізує захисників і цивільних.
Джерело: Центр протидії дезінформації
