Джерело: Іва Цой, для The Insider
Агентство «РИА Новости» випустило інтерв’ю із членом Російсько-німецької зовнішньоторговельної палати Вальдемаром Ебергардтом, якого представили як керівника будівельної компанії Bavaria-Bau. У ньому він розповів про переваги китайського автопрому над німецьким, про те, що по всій Німеччині підприємства банкрутують через втрату російського ринку, а також про те, що в Росії, на відміну від Німеччини, «комфортно і безпечно». Крім самого інтерв’ю, російське агентство присвятило висловлюванням Ебергардта п’ять окремих новин із заголовками на кшталт «У Німеччині оцінили наслідки втрати російського ринку».
За словами бізнесмена, німці дедалі частіше переїжджають до Росії, тому що, на відміну від Німеччини, тут вони «мають можливість вести більш гідний спосіб життя». Він стверджує:
«У Росії до того ж комфортно та безпечно. Чого не скажеш про Німеччину. Візьміть, наприклад, ту саму, скажімо, Ruhrgebiet, Рурську область, де вже ввечері на вулицю без побоювання не вийдеш. Москва — не Берлін, де постійно відбуваються якісь сутички між усіма, хто приїхав до країни, та поліцією».
Що характерно, у Німеччині ні про якого Вальдемара Ебергардта та його компанію Bavaria-Bau не чули: німецькою мовою про нього немає ніякої інформації, за винятком однієї статті в Moskauer Deutsche Zeitung — російській газеті, яка має німецьку версію. У матеріалі викладена біографія «Вальдемара Ебергардта», який у статті названий «Володимиром Ебером». Виявляється, він народився Новосибірську в сім’ї російських німців і у віці 14 років переїхав до Пфорцхайма на південному заході Німеччини.
При цьому, коли він приїхав погостювати до тітки в Новосибірськ, «комфортна і безпечна» Росія його вжахнула: «Невже війна закінчилася тільки вчора? Все тут зруйновано, на вулиці жодної квіточки, у квартирі дуже тісно», — відверто розповідав він Moskauer Deutsche Zeitung у 2021 році. Щоправда, потім він побував у Санкт-Петербурзі та Москві й побачив іншу росію. Особливо йому сподобалася кількість дорогих автівок на вулицях Москви.
З матеріалу також зрозуміло, що весь трудовий шлях бізнесмена був пов’язаний із Росією, і його компанія також російська, хоч він і намагається переконати клієнтів у «німецькій якості» своєї роботи.
Справжнє ім’я «Вальдемара» — саме Володимир: так його представляють у всіх російськомовних джерелах (1,2,3,4).
Відповідно, висловлювання Ебергардта про те, що відбувається в Німеччині, слід сприймати з чималою часткою скепсису. Його висновки про те, що втрата російського ринку призвела «до банкрутств підприємств по всій країні», «люди опиняються на вулиці» і переходять на допомогу з безробіття, ніякими конкретними прикладами не підкріплені. Росія справді була одним із найважливіших партнерів Німеччини, проте не найважливішим: у 2021 році вона була на 12-му місці за обсягом товарів, що імпортуються до Німеччини (зараз на 59-му), за обсягом німецького експорту вона займала 15-те місце (зараз 36-те).
Як приклад того, що західні виробники потерпають від виходу з російського ринку, бізнесмен чомусь навів не німецькі, а польські продукти — польські яблука, «які Варшава до 2022 року активно постачала до Росії»:
«Де ці яблука тепер? Згнили. У Європі вони нікому не потрібні, а поляки стільки яблук не з’їдять».
У цьому вся висловлюванні практично все неправда. По-перше, Росія ще у 2014 році сама відмовилася від польських яблук, запровадивши продовольче ембарго нібито у зв’язку з «порушенням польською стороною вимог до сертифікації, а також виявленням у продукції карантинних об’єктів». При цьому було зрозуміло, що ембарго на європейські продукти було введено у відповідь на західні санкції через анексію Криму. Але й до 2014 року російська влада регулярно «карала» таким чином польських фермерів. Для них ембарго 2014 року справді стало серйозним ударом, оскільки на російський ринок припадало близько 55% всього польського експорту яблук. Полякам терміново довелося шукати іншого покупця — у країнах Східної Європи, ОАЕ, Єгипті, Китаї та Індії.
Однак до 2022 року ситуація більш-менш вирівнялася, насамперед тому, що польські яблука так само поставляють до Росії, але вже через Білорусь і Казахстан. За словами польських аналітиків, російські контролюючі органи просто заплющують на це очі, а Росія всіляко заохочує «сірий імпорт».
Крім того, Ебергардт говорить про те, що в Росії ніхто більше не захоче купувати німецькі автомобілі, тому що ринок уже завоював Китай.
«Дійсно, що може запропонувати російському споживачеві німецький автопром? Лише двигун внутрішнього згоряння. В електромобілях він взагалі не конкурентоспроможний. Китайці не тільки роблять автомобілі кращими, вони роблять їх ще й дешевшими. Тому німецький автопром для росіян, повторюся, сьогодні не такий цікавий, як був раніше. Так, китайці вже зайняли російський ринок. Вони мають ім’я, мають марку».
Насправді ж при порівнянні залишкової вартості автомобілів (тобто судячи з того, наскільки дешевшає та чи інша модель за кілька років, потрапляючи на вторинний ринок) стає ясно: росіяни поки що не дуже довіряють китайським автомобілям. Керівник дилерського напрямку автомобільного маркетплейсу FRESH Євгеній Житнухін розповів агентству «Автостат», що китайські автомобілі у віці до 3 років найчастіше можна придбати приблизно за ту ж вартість, що і 5-річні іномарки брендів, які вже пішли з ринку. При цьому німецькі автомобілі все ще поставляють до Росії через «паралельний імпорт».
А щодо електромобілів, вони й зовсім непопулярні у росіян, багато в чому через те, що поза великими містами для них просто немає зарядок. Як писали «Ведомости», у 2025 році продажі електрокарів у Росії впали майже втричі й у травні становили всього лише 786 проданих машин. Для порівняння: того ж місяця в Росії було куплено 91,2 тисячі нових легкових автомобілів.
Джерело: Іва Цой, для The Insider
