Після понад трьох років повномасштабного російського вторгнення в Україну і понад одинадцяти років війни, яку путінська Росія веде не лише проти України, а й проти міжнародного права та глобального порядку, можна було б очікувати, що в правових державах Заходу російську культуру буде ефективно витіснено з публічного простору. Підстави для таких сподівань з’явилися ще 2022 року, коли масово скасовували виступи російських артистів, а російські національні збірні у багатьох видах спорту були відсторонені від участі в змаганнях. Хоча вже тоді проявилися певні ознаки того, що цей процес не такий очевидний, як могло б здатися. У грудні 2022 року на відкритті сезону в знаменитому італійському театрі «Ла Скала», де була присутня голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, поставили оперу Модеста Мусоргського «Борис Годунов». Ця опера – твір глибоко російський і відмінний від італійських та французьких оперних зразків; за своєю тематикою вона також російська, адже розповідає про часи Великої смути, де польська шляхта виступає як колективний лиходій.
Це одразу ж порушило питання: наскільки взагалі можливо витіснити російську культуру із Заходу? Чи повинно це стосуватися лише сучасних російських співаків, музикантів, інших митців і спортсменів, чи також усіх інших, включно з історичними постатями та композиторами класичної й романтичної музики? А як бути з Висоцьким і Окуджавою – тими, хто свого часу виступав проти радянської влади? А що, зрештою, з тими росіянами, які сказали «ні» Путіну, сказали «ні» злочинному вторгненню в Україну, відмежувалися від злочинної системи й виїхали?
Звичайно, чимало з цих питань кожен має вирішувати на власній совісті. Однак інша справа – присутність російського мистецтва та культури в публічному просторі, особливо у місцевих і державних установах. 22 лютого 2024 року в Національній філармонії у Варшаві мав відбутися концерт російського піаніста Миколи Хозяїнова. Однак зусиллями журналістів та неурядових організацій (НУО) цей концерт було скасовано. Додатковим аспектом у цій ситуації була й дата проведення концерту: організатори виправдовувалися тим, що, мовляв, Хозяїнов виконує твори Шопена. У цьому випадку рішуча реакція громадянського суспільства дала результат.
11 листопада 2025 року у Варшаві має відбутися концерт, який неможливо виправдати Шопеном – виступ російського рок-гурту «Сплін». Дата проведення також видається невипадковою, адже саме цього дня в Польщі відзначають День Незалежності. Організація концерту російського гурту набуває додаткового відтінку з огляду на те, що у вересні через появу над Польщею російських дронів шотландський гурт Mogwai скасував свій концерт у тому самому клубі, де має виступити «Сплін».
Ще раніше, наприкінці жовтня – на початку листопада, були заплановані зустрічі з Анатолієм Кашпіровським, добре відомим старшому поколінню. Як повідомляють організатори, це перший за останні 25 років візит цього суперечливого цілителя до Польщі. Більше того, ці зустрічі мають відбутися в межах роботи над документальним фільмом про його життя, який на замовлення HBO Max знімає компанія TVN Warner Bros. Discovery.
Візит Кашпіровського до Польщі наразі залишається під питанням, адже на початку жовтня його госпіталізували до московської лікарні через онкологічне захворювання. Цікаво, як ця хвороба вплине на просування його альтернативних методів «лікування», які, зрештою, мали допомагати і при онкологічних захворюваннях.
Не беручи до уваги випадок Кашпіровського, який для більшості поляків, народжених у 90-х роках і пізніше, залишається маловідомим, на початку жовтня з’явилася інформація і про нове автобусне сполучення з Варшави до Кролевця, що почне курсувати вже з 2 листопада. Як зазначають місцеві інформаційні портали, цей маршрут має задовольнити «підвищений попит у період новорічних свят».
Усі ці, на перший погляд, незначні події – лише симптоми значно більшої проблеми. Після рішучого – принаймні декларативного – відмежування від Росії та її засудження, спостерігається поступове повторне звикання до російської культури, нормалізація присутності Росії в публічному просторі. Важко дивуватися таким тенденціям, коли злочинця Володимира Путіна на Алясці з червоною доріжкою зустрічає сам президент США. Німецька культура після Другої світової війни ще довгі роки чекала на нормалізацію. Але війна в Україні триває, російські злочинці продовжують чинити злочини й не несуть за них жодної відповідальності. І допоки цього не станеться, не може бути й мови про будь-яку нормалізацію, про будь-який допуск росіян до міжнародних змагань, про запрошення будь-яких Кашпіровських і Сплінів чи відкриття нових автобусних маршрутів. Це просто елементарна справедливість і пристойність щодо нації, на яку напали.
PMB
