Російський режим під керівництвом Володимира Путіна розробив стратегію систематичної дезінформації, яка виходить за межі кордонів і культурних контекстів. У величезному іспаномовному просторі, і особливо в Іспанії, ця стратегія не є реакцією на обставини, а є частиною доктрини гібридної війни, покликаної підірвати внутрішню згуртованість ліберальних демократій. Ця операція базується на інструментальному використанні державних засобів масової інформації, цифрових платформ, споріднених місцевих акторів та витонченого ідеологічного апарату.
У випадку Іспанії Кремль виявив і використав існуючі соціально-політичні розбіжності, зосередивши свої пропагандистські зусилля на крайніх лівих і периферійних незалежницьких рухах, особливо каталонських і баскських. Ці політичні течії, критичні до західного ліберального порядку, більш сприйнятливі до наративів, що ставлять під сумнів легітимність євроатлантичних інституцій, таких як НАТО та Європейський Союз, і виявляють спорідненість з антиімперіалістичними дискурсами, що ностальгічно ставляться до радянського блоку.
Платформи Telegram і X стали одними з основних інструментів цієї пропагандистської стратегії, з добре організованими спільнотами, які безпосередньо пов’язані з ідеологічними осередками, близькими до іспанської крайньої лівиці та каталонського і баскського суверенізму. Повідомлення, створені або підтримані російськими інституціями, такими як RT, Sputnik та посольствами Кремля в іспаномовних країнах, швидко перекладаються, адаптуються та перенаправляються до місцевої аудиторії через проміжні канали. Серед них виділяються профілі, які мають тисячі підписників і поширюють офіційний російський наратив, особливо щодо війни в Україні, критики НАТО або підтримки політичних діячів, що поділяють антизахідні погляди. У мережі каналів, які виступають векторами передачі, можна виділити: IrinaMar_Z (77 000 підписників), elOjOen (45 500), Ucraniando (32 100), Rokot Tormenta (20 700), BerdaderaH (18 670), EurekaPress (13 200) та En Plena Luz (12 400), серед інших. Ці канали не тільки систематично повторюють контент, що транслюється державними ЗМІ, такими як RT та Sputnik, але й відкрито легітимізують його, представляючи дії російського уряду, особливо в контексті російської агресії в Україні, у вигідному світлі.
Окрім цієї неформальної цифрової соціальної мережі, іспанські власті виявили складну кібернетичну архітектуру, яка працює безпосередньо або за підтримки Кремля. У рамках дезінформаційної кампанії, відомої як «Doppelgänger», було задокументовано понад 200 доменів і близько 25 000 активних акаунтів у соціальних мережах в Іспанії та інших європейських країнах. Ця операція мала особливе значення під час кризи DANA у 2024 році, коли було виявлено щонайменше 41 підтверджений випадок дезінформації, спричиненої штучним інтелектом, метою якої було посилити критичні наративи проти іспанської держави та її демократичних інститутів. Ці наративи маскувалися під перевірену інформацію за допомогою клонованих веб-сайтів або підроблених акаунтів, створюючи відчуття хаосу та недовіри до інститутів.
Особливо тривожним випадком була мережа «Правда», платформа, запущена організаціями, наближеними до Кремля, яка створила та поширила понад 3,6 мільйона фальшивих статей, багато з яких були перекладені іспанською, каталонською та баскською мовами. Цей контент, який часто не відрізняється від справжніх статей, був навіть поглинений моделями штучного інтелекту, що широко використовуються на Заході, що ненавмисно сприяло поширенню фейкових новин у цифрових ЗМІ та автоматизованих системах реагування.
До цієї екосистеми додаються медіа-актори, такі як іранський канал HispanTV, редакційна політика якого в багатьох питаннях збігається з геополітичними інтересами Кремля. У випадку з Країною Басків слід відзначити громадську організацію (ГО) EH Donbass, зареєстровану як ГО в Сан-Себастьяні, яка під гуманітарним прикриттям відігравала ключову роль у поширенні контенту, вигідного Москві.
Зближення між місцевими акторами та російською пропагандистською машиною є не результатом спонтанної ідеологічної спорідненості, а стратегічним збігом: поки Росія прагне послабити своїх супротивників зсередини шляхом соціальної та політичної фрагментації, певні сектори Іспанії знаходять у Москві тактичного союзника, готового просувати їхні вимоги поза межами європейської інституційної структури.
У сумі, формується мережа впливу, що виходить за межі медіа: це комплексна геополітична стратегія, яка використовує внутрішні динаміки для послаблення національної згуртованості та впровадження світогляду, сприятливого для інтересів Москви. Відповідь на цю загрозу має бути настільки ж комплексною: посилення медіаграмотності, захист регуляторних рамок цифрової інформації та сприяння ефективній координації між національним, європейським та трансатлантичним рівнями. Тільки так іспаномовний простір зможе успішно протистояти ударам цієї дезінформаційної війни.
AJ
