Джерело: Денис Кишиневський, Настоящее Время
За даними останніх переписів населення, у країнах Балтії – Литві, Латвії та Естонії сьогодні в сукупності проживають близько 900 тисяч етнічних росіян і понад мільйон тих, хто вважає російську мову рідною. Частка російськомовних цих трьох країнах різна. За даними статистики, російська мова є рідною приблизно для третини населення Естонії, 40% жителів Латвії та 7% людей, що живуть у Литві, пише телеканал Настоящее Время (створений компанією RFE/RL за участю Голосу Америки).
Влада трьох країн ставиться до російськомовної меншини насторожено. Багато російськомовних, особливо пенсіонери, мають паспорти Росії й не дуже добре володіють латиською, литовською та естонською мовою відповідно. Влада Литви, Латвії та Естонії має підстави вважати, що Кремль може використовувати соціальну групу російськомовних громадян як привід для вторгнення росії до країн Балтії під девізом «захисту» тих, хто розмовляє російською.
Але чи так це насправді? І чи становлять російськомовні реальну небезпеку для країн Балтії?
Джошуа Позанер, старший репортер видання Politico з питань оборони, вважає ці побоювання виправданими.
«Кремль – неперевершений майстер використання етнічних відмінностей для того, щоб претендувати на особливу роль в охороні інтересів російської діаспори. Цей підхід був використаний Москвою в Грузії та Молдові, й саме це стало приводом для вторгнення в Україну», – наголошує він.
Спецслужби країн Балтії неодноразово у своїх звітах зазначали, що багато в чому саме російськомовне населення є більш вразливою цільовою групою. Кремль прагне використати їх як інструмент впливу на внутрішню політику сусідів, вважають у естонській поліції безпеки.
«База підтримки Кремля в Естонії, яка в основному складається з літніх людей, скорочується. В підсумку росія зміщує акцент своїх операцій із впливу на молодше покоління російськомовних естонців. Вкрай важливо захистити їх від впливу російської пропаганди», – йдеться в доповіді Департаменту поліції безпеки Естонії, датованої квітнем 2025 року.
При цьому в тій же доповіді сказано, що більшість російського населення Естонії віддає перевагу «інформаційному простору та цінностям Естонії та Заходу», а зовсім не авторитарній росії.
Умовних російськомовних жителів у балтійських державах Москва розглядає як ситуативних союзників, говорить естонський експерт із питань політики безпеки Ігор Грецький.
«Я думаю, що у підривних сценаріях росії щодо країн Балтії існує розрахунок на використання недостатньо лояльного російськомовного населення. Але тут нам слід зробити одне дуже важливе застереження: росія вепонізує (використовує як зброю) абсолютно все, – наголошує він. – Тобто в гібридній активності росії це стосується не лише населення, яке говорить російською мовою. Це і населення, яке говорить якоюсь іншою мовою, але відчуває певну нелояльність до свого уряду».
«Росія вепонізує не лише інформаційну сферу, а й культуру, спорт – абсолютно все», – зауважує Грецький.
Схожої думки дотримується і заступник міністра культури Литви, фахівець з інформаційних війн і протидії пропаганді Віктор Денисенко. За його словами, наративи Кремля близькі для соціально вразливих груп населення, а також людей крайніх поглядів – причому як правих, так і лівих.
«Певні меседжі тієї ж кремлівської пропаганди спрямовані проти ЛГБТ-спільноти, проти сексуальних меншин, і вони можуть знаходити певний відгук серед політичних радикалів, – каже Денисенко. – Тому дуже важко говорити про якусь одну групу (на яку здійснюється вплив).
На думку заступника голови міністерства культури Литви, було б помилкою вважати, що саме росіяни та російськомовні громадяни найбільш вразливі для пропаганди.
«Якщо ми говоримо «російськомовні», то це не означає, що сто відсотків російськомовних схильні сприймати й автоматично сприймають наративи російської пропаганди, сприймають цю інформацію за чисту монету, – пояснює він. – Ми говоримо лише про певний відсоток, який це робить. Але яким є цей відсоток, важко сказати».
Лакмусовим папірцем пропутінських настроїв у середовищі російськомовних громадян у країнах Балтії може бути їхнє ставлення до війни та політики сьогоднішньої росії. У Литві, Латвії та Естонії ці цифри дуже відрізняються.
• У Литовській Республіці, згідно з опитуванням громадського мовника, Росію та її дії негативно оцінюють понад 80% усього місцевого російськомовного населення.
• У Латвії 2022 року, за даними соціологічної компанії Latvijas fakti, росію у її загарбницькій війні підтримували 19% російських латвійців, а майже половина всіх респондентів була за Україну.
• В Естонії, за інформацією Держканцелярії, воєнний напад росіян проти сусіда цього року засуджував 51% неестонців.
За словами латвійського політолога Артура Бикова, оцінюючи такі дослідження та загальну ситуацію, потрібно брати до уваги ще й те, що багато росіян у Балтії не ставлять знак рівності між Путіним і росією. І вони можуть добре ставитися до росії та її культури та мови, але не розділяти агресивні погляди та політику Кремля.
«Підтримка, наприклад, того ж Путіна, не має значення – серед російськомовних чи тих, хто розмовляє латиською мовою, досягла найнижчих показників за весь час, – говорить Артур Биков. – Багато російськомовних кажуть: ми нібито не проти росії як такої, але ми однозначно проти Путіна».
Джерело: Денис Кишиневський, Настоящее Время
