Джерело: Рикард Йозвяк, для Эхо Кавказа
Минулого тижня дипломати ЄС вперше обговорили пропозицію зовнішньополітичного відомства блоку, Європейської служби зовнішніх зв’язків (EEAS), про введення санкцій щодо двох грузинських проурядових телеканалів – «Імеді» та POSTV – за поширення російської пропаганди, пише «Эхо Кавказа», російськомовний проєкт Грузинської служби Радіо Свобода.
«Імеді» вважається найпопулярнішим телеканалом у Грузії. Його власник, бізнесмен Іраклій Рухадзе, вже перебуває у санкційних списках Литви та України. Крім того, організація Transparency International – Georgia виявила докази, що канал роками фінансував мільярдер, засновник правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі.
Що означають санкції ЄС для грузинських каналів?
Санкції, запровадження яких Європейська служба зовнішніх зв’язків просуває стосовно «Імеді» та POSTV, включають заморожування активів у ЄС, візові заборони для власників каналів та зупинення дії ліцензій на мовлення у ЄС. Наприкінці минулого року Брюссель розробив режим санкцій, спрямований проти гібридної діяльності Росії. Він охоплює «маніпулювання іноземною інформацією та втручання у діяльність інститутів ЄС та його держав-членів, а також його партнерів» (Foreign information Manipulation and Interference).
Це не перша спроба, коли Брюссель намагається запровадити санкції проти Тбілісі; нова спроба відкриває нові можливості.
Чи буде досягнуто угоди про санкції зараз?
EEAS намагалася запровадити санкції проти депутатів від «Грузинської мрії», суддів та співробітників МВС у січні у зв’язку з придушенням протестів у Грузії після спірних парламентських виборів у жовтні минулого року. Угорщина та Словаччина тоді наклали вето на санкції і, мабуть, зроблять це знову.
За словами кількох дипломатів, поінформованих про перебіг обговорень минулого тижня, ще три країни – Бельгія, Італія та Греція також скептично ставляться до нових санкцій.
Під час дебатів вони обґрунтували свою позицію двома аргументами: по-перше, вони були стурбовані тим, що це рішення може бути пов’язане з обмеженнями свободи слова, а по-друге, це може призвести до критики з боку Тбілісі в тому, що ЄС застосовує подвійні стандарти, надає політичну та фінансову підтримку ЗМІ, але водночас намагаючись заборонити критичні голоси.
Хто підтримує нові санкції?
Естонія, Латвія, Литва, Польща та Нідерланди відкрито підтримали ці пропозиції, як і Чехія, яка була одним із головних ініціаторів заходів проти «грузинського режиму» (наприкінці вересня Прага запровадила санкції проти заступника міністра внутрішніх справ Грузії Олександра Дарахвелідзе, а також трьох суддів та одного прокурора. Їхні імена було додано до січневого санкційного списку, до якого увійшли троє високопосадовців МВС).
Болгарія, Франція та Румунія заявили, що підтримують санкції, але їм потрібно більше часу для вивчення очікуваних наслідків, тоді як Фінляндія, Німеччина, Словенія і Швеція висловили політичну підтримку та закликали до зміцнення правової бази.
Чи достатньо правових підстав?
Юридична служба Ради Євросоюзу також висловила певні сумніви щодо правових підстав, зазначивши, що вона ретельно розглядає всі пропозиції щодо санкцій та перевіряє, чи витримають вони можливе оскарження в Європейському суді (ECJ).
Під час обговорення зазначалося, що подані EEAS докази недостатньо підтверджують зв’язок, з одного боку, між телеканалами «Імеді» та POSTV, а з іншого – з урядом Росії.
Дипломатичне відомство ЄС тепер продовжить роботу зі зміцнення та збирання доказової бази.
Чи складно довести зв’язок Кремля із двома грузинськими каналами?
Незважаючи на те, що санкційний «чорний список» ЄС за участь у російській гібридній діяльності, який на сьогоднішній день містить 47 фізичних та 15 юридичних осіб, переважно складається з громадян та організацій Росії, у ньому вже чимало суб’єктів з інших країн. Це може зміцнити позицію тих, хто виступає за запровадження санкцій проти телеканалів «Імеді» та POSTV.
Розглянемо це на прикладі молдавського бізнесмена Анатолія Призенка, щодо якого блок запровадив санкції у 2024 році.
Наприкінці жовтня 2023 року він відправив кількох громадян Молдови до Франції, де вони малювали на вулицях «Зірку Давида» в обмін на фінансову компенсацію. Ця операція широко висвітлювалася у ЗМІ, але, за даними ЄС, кадри цієї «спецоперації» вперше розповсюдила медіамережа Recent Reliable News, афілійована з російським урядом.
Івуарійський бізнесмен Харуна Дуамба також потрапив під санкції Брюсселя за управління мережею з дезінформації в Центральноафриканській Республіці та Буркіна-Фасо, яка, за заявою блоку, «вела кампанію, спрямовану конкретно проти Франції, включаючи звинувачення в змові, тероризмі, операціях із дестабілізації та підготовки державного перевороту проти Європейського союзу або його держав-членів». У цьому випадку юридична служба ЄС задовольнилася доказами зв’язків із Кремлем, як і у випадку санкцій проти стамбульської компанії AFA Medya A.Ş. Ця компанія управляє компанією RED, яка, за даними ЄС, «включає низку медіаплатформ та має тісні фінансові й організаційні зв’язки з російськими державними пропагандистськими структурами та виконавцями. Вона має глибокі структурні зв’язки, у тому числі через співпрацю та ротацію кадрів, з російськими державними ЗМІ».
Крім того, двоє громадян ЄС – німецькі блогери Аліна Ліпп і Томас Рьопер – також були внесені до санкційного списку за «систематичне поширення дезінформації про війну агресії Росії проти України».
Джерело: Рикард Йозвяк, для Эхо Кавказа
