By EU vs Disinfo

Частина 1. ЗМІ, що прикидаються західними

Прокремлівські ресурси публікують конспірологічні роздуми західних блогерів, які симпатизують Кремлю, і видають їх за журналістів із загальноприйнятою на Заході точкою зору.

Раніше ми повідомляли про стандартний прийом дезінформації, який зводиться до створення веб-сайтів і аналітичних центрів, які видають себе за об’єктивні майданчики для аналізу проблем міжнародної безпеки, але насправді просувають вигідні для Кремля ідеї. Ця тактика знайшла цікаве застосування в непідконтрольних Україні окремих районах Донецької та Луганської областей. Російськомовні видання перекладають вигадки західних блогерів, що симпатизують Кремлю, і публікують такі переклади, видаючи ці маргінальні погляди за думки провідних журналістів із найбільших європейських столиць.

Яскравими прикладами можуть бути три франкомовних веб-сайти: «Ле Мутон Анраже»«Резо Інтернасіональ» і «Агоравокс». Веб-інструмент «Ньюз Гард», що оцінює новинні портали за рівнем неправдивої інформації, яку вони видають, дає першому з цих трьох низьку оцінку в 20/100, а другому – й зовсім незначні 7,5/100. Що ж до порталу «Агоравокс», який від самого початку позиціонував себе як «народний ЗМІ», то він перетворився, за влучним зауваженням одного з коментаторів, на «концентратор теорій змови».

«Французькі журналісти»

Проте цілком імовірно, що російськомовна аудиторія уявлення не має про те, наскільки далекі ці джерела від професійної журналістики. ИноСМИ і «РІА Новости», що входять до складу федерального агентства «Россия Сегодня», регулярно публікують статті «французьких журналістів», нібито які пишуть для «французьких ЗМІ», а насправді ведуть блоги на сайтах на кшталт «Ле Мутон Анраже». Після згадування в офіційній російській медіа-агенції стаття, що спочатку була конспірологічних блогом, починає цитуватися на сторінках інших російських ЗМІ як надійне французьке джерело, що славиться високими редакційними стандартами.

Зокрема, прокремлівські ЗМІ часто передруковують блогерів «Агоравокс», багато з яких боролися проти України на боці сепаратистів. Філіп Хальфін був добровольцем у «бригаді «Юніті Континенталь»» у Донецьку. В 2019 році в «ИноСМИ» переклали і опублікували його статтю  про Крим. Після цього кілька російських ЗМІ, наприклад News Front, представили його як «французького журналіста з «Агоравокс», що захоплюється російським Кримом».

Ще один блогер «Агоравокс» Лоран Куртуа у своїй публікації охарактеризував отруєння російського опозиціонера Олексія Навального як «тріумф ідіократії». Цю публікацію переклали для «ИноСМИ», після чого вона згадувалася як мінімум у восьми російськомовних статтях.

Деяких блогерів, виявляється, і зовсім не існує. В одній із попередніх публікацій EUvsDisinfo ми писали про «журналістів, які існують тільки на папері». Аналогічний випадок – «Патріс Браво», що поширює матеріали з «Обсерватор Континенталь». Цей ресурс лабораторія EUDisinfo Lab пов’язувала з російськими спецслужбами.

Неминучий напад

І приклад на завершення. 7 липня таємничий блог «Донбасс Инсайдер» опублікував статтю французькою мовою, в якій стверджується, що українські чиновники зациклилися на думці про неминучий напад Росії (раніше в EUvsDisinfo розповідали про цю тактику дезінформації). В основі цієї публікації лежать вирвані з контексту заяви українських лідерів. Цей блогер серед іншого заявив, що саме країни Заходу нібито вторгаються  на території інших держав, що Росія ніколи такого не робить і що українське керівництво хворе на голову і йому пора у психлікарню.

Через два дні цю статтю переклали англійською і російською мовами і опублікували в ИноСМИ. Статтю відразу ж підхопили як мінімум шість російських видань, включаючи «Російську газету», де точка зору блогера непрямим чином подавалася як поширена у Франції думка. Деякі навіть вказали як місцезнаходження автора Париж. Цього не було в початковому перекладі «ИноСМИ», оскільки автор перебуває на Донбасі.

Видання «RTVi» зауважило, що авторка не є журналістом солідного французького видання, оскільки у неї є паспорт ДНР, а в своїй біографії вона вказує роботу в «DONi» – офіційному пресцентрі донецьких сепаратистів. Один користувач «Твіттера» також зазначив, що в прокремлівських ЗМІ ця авторка, молода жінка із Франції, часто подається як представник французької думки.

В одній зі своїх майбутніх статей EUvsDisinfo запропонує більш глибоке дослідження прикладів того, як прокремлівські ЗМІ маніпулюють думками за допомогою західних авторів.

By EU vs Disinfo