Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Запровадження міжнародних санкцій проти РФ за агресію проти України змусило Кремль шукати шляхи їх обходу. Важливим інструментом став так званий тіньовий флот. Це сотні суден, які оформлені у третіх країнах і транспортують російські нафтопродукти до Індії, КНР та на інші ринки. Згідно з оцінками аналітичної компанії S&P Global, що базуються на даних OSINT, на початку 2025 року тіньовий флот РФ складався з 940 танкерів, що становить 17% від світового флоту суден цього типу. За даними S&P тіньовий флот забезпечує перевозить 80% експортної російської нафти в обхід санкцій. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував інформаційну стратегію Кремля щодо тіньового флоту та потенційні напрямки її розвитку та пов’язані з цим ризики.
«Західні фейки» і «незалежна логістика»: тіньовий флот в офіційній риториці
Дії російських державних і підконтрольні Кремлю ЗМІ, а також представників влади спрямовані на мінімізацію присутності теми тіньового флоту у російському медіаполі. Водночас тема використовується для дискредитації міжнародних санкцій.
Офіційна риторика Кремля та публікації у державних ЗМІ РФ представляють тіньовий флот або як чергову «антиросійську вигадку» і «фейк» Заходу, або як «незалежну логістичну систему» транспортування енергоресурсів.
17 червня 2025 року «РИА Новости» оприлюднило інтерв’ю посла РФ у Данії Владіміра Барбіна, у якому той назвав дії з забезпечення санкційного режиму «спробами піратства» і пообіцяв, що вони «жорстко присікатимуться».
2 жовтня 2025 року речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що «ЄС вигадав неіснуюче поняття тіньового флоту», і назвала санкції «протизаконними».
2 жовтня речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив про готовність «вживати заходів» і ризики «непередбачених наслідків для світових енергетичних ринків».
Найбільш активно питання висвітлюються у виданнях «Известия«» (інструментами моніторингу проіндексовано 140 публікацій від початку 2025 року зі згадкою терміна «тіньовий флот»), «Иносми» (15 публікацій), «Коммерсантъ» (9 публікацій), ТАСС, EADaily (по 6 публікацій), «Нефтегаз.ру», «Комсомольская правда», РБК (по 4 публікації).
Інструментами моніторингу проіндексовано 1,7 тис. публікацій у російському сегменті соцмереж і російських ЗМІ, в яких згадується термін «тіньовий флот». Сумарне охоплення публікацій ‒ 8,5 млн переглядів. Більшість згадувань ‒ реакція на запровадження чи анонсування міжнародних санкцій проти тіньового флоту та / або републікацій матеріалів з іноземних медіа.
Рекомендації щодо обходу міжнародних санкцій дають російські науковці. Зокрема ще у 2022 році у науковому виданні «Бюллетень результатов научніх исследований» було опубліковано статтю доцента Петербурзької академії шляхів сполучення Оксани Покровської «Ответы российской логистической системы на вызовы западных санкций: обход или нивелирование». У статті не використовується термін “тіньовий флот”, однак доволі докладно описано деякі схеми обходу західних санкцій за допомоги третіх країн, а також надано прогнози та рекомендації щодо підвищення ефективності таких дій.
Ключові наративи і маніпуляції
Представники влади та державні ЗМІ у контексті висвітлення проблеми тіньового флоту одночасно просувають кілька паралельних наративів та використовують маніпулятивні техніки, спрямовані на зміщення фокусу. Зокрема:
- Кремль офіційно не визнає існування тіньового флоту і одночасно неформально визнає наявність у РФ «альтернативних» логістичних механізмів, вдається до бюрократизації риторики (активне використання евфемізмів та професійної термінології є складовою путінської новомови);
- міжнародні санкції подаються як незаконні і спрямовані на «економічне уярмлення Росії» в рамках змови глобалістів / західних урядів / транснаціональних компаній (посилення загального антизахідного, антиєвропейського і антиглобалістського наративів, зокрема меседжу «санкції несуть загрозу світовій енергетичній безпеці»);
- конфлікт навколо тіньового флоту зводиться до юридичної площини (звинувачення ЄС у порушення норм міжнародного права, принципів вільного судноплавства);
- МЗС РФ, Кремль та інші офіційні структури періодично транслюють «силову» риторику (наратив про захист суверенітету, прогрози «вживати заходів», що призведуть до «непередбачуваних наслідків»);
- поширеними є маніпуляції темою екологічних ризиків та перекладання відповідальності за них на країни, що запроваджують санкції.
Серед меседжів російської пропаганди можна виділити:
- «Росія захищає власний суверенітет і світову енергетичну безпеку від зазіхань Заходу / глобалістів»;
- «санкції проти тіньового флоту несуть загрозу глобальній екологічній безпеці» (включно зі звинуваченнями України і західних розвідок у диверсіях і гібридній агресії);
- «»санкції проти тіньового флоту не пов’язані з агресією проти України, їхня мета ‒ монополізація ринків і енергетичний диктат Заходу / глобалістів».
З огляду на це існують ризики інтеграції згаданих меседжів до загальних антиглобалістських (антизахідних, постколоніальних) наративів, популярних на Заході і країнах Глобального Півдня. А також інтеграція російських маніпуляцій до екологічного наративу, що є важливою складовою політичного дискурсу у країнах Заходу.
