Джерело: Маргарита Ситник, «Голка», для Главком
У 2025 році в дезінформаційній антиукраїнській війні в Польщі сталося кілька «вперше»
Поки Україна бореться на фронті, в інформпросторі наших сусідів-поляків триває війна інформаційна, мета якої – розпалювання ворожого ставлення до українців. 2025 рік став випробуванням на міцність українсько-польських відносин: кількість вкидів та маніпуляцій зросла в рази. Громадська ініціатива «Голка» в рамках проєкту «Мости України» зібрала десять найбільш резонансних фейків року від крінжових, як от про те, що українські чоловіки за кордоном нібито мають наказ запліднювати польок, до небезпечних, серед яких – Україна нібито готує напад на Польщу, але звинуватить у цьому Росію.
Минулоріч в дезінформаційній війні в Польщі сталося кілька «вперше». Вперше антиукраїнський хейт використовували як одну з виборчих тем на президентських виборах весною. Уперше російські дрони долетіли і впали у Польщі, але у польських соцмережах вину за це покладали на Україну. Вперше за фейками почалися диверсії на залізничних коліях як неправдивими замінуваннями, так і реальною вибухівкою, яка дивом не вбила кілька тисяч людей.
Масовані атаки фейків спричинили не тільки зростання хвилі ненависті у соцмережах, а й до «виходу емоцій» на вулиці, де українців стали атакувати у громадському транспорті та інших публічних місцях.
Найчастіше, за цією купою фейків легко побачити руку Кремля і їхніх посіпак. Генштаб Збройних сил Польщі минулого тижня опублікував попередження про ескалацію російської дезінформаційної операції у польському сегменті інтернету для розпалювання антиукраїнських настроїв у Польщі та підрив польсько-українських відносин. Військові чиновники назвали дії Росії когнітивною операцією.
Натомість серед акаунтів у соцмережах, що публікують підбурливий контент поляків проти України та українців, є численні профілі польських правих політиків – свідчить дослідження польської організації Demagog, що з 2014 року займається перевіркою і протидії дезінформації. Дані Лабораторії цифрових криміналістичних досліджень при The Atlantic Council також доводять, що у соцмережах існує мережа маніпулятивних польськомовних акаунтів, які діють скоординовано та налаштовують поляків проти українців.
Фейк 1. «Україна готує напад Польщу і звинуватить Росію»
Свіжий фейк «під ялинку» – Україна готується напасти на південно-східні землі Польщі. Поширило її ну дуже «достовірне джерело» – російські спецслужби. Мовляв, Україна нападе на Польщу, а провину покладуть на Росію. Інформацію швидко понесли по соцмережах. Її підхопив один з радикальних політиків Яцек Вільк, який страшив поляків «зеленими чоловічками» з України. МВС Польщі цю дезінформацію назвало спробою «відрізати Україну від підтримки Польщі та країн НАТО».

скріншот зі сторінки Міністерства внутрішніх справ у Польщі у мережі X
Фейк 2. «Україна хоче поглинути Польщу»
Якщо ви думаєте, що попередній фейк абсурдний, то ось ще один. Вічнозелену теорію змови «Укрполін» розганяли під президентські вибори навесні у Польщі і не тільки. Згідно з нею, Польща має увійти у склад України під протекторатом Німеччини або Ізраїлю.
Для підживлення теорії дезінформатори виривають новини з контексту або ж придумують докази поступового поглинання польського простору українцями. Теорію «Укрполін» активно підтримує один з найскандальніших українофобів Польщі – політик Гжегож Браун. Він вважає, що саме Зеленський – українець з єврейським корінням – ідеальний для її втілення в життя.

Wbrzew Censorze під назвою «Ґжегож Браун: Джерела бунту»
скріншот відео з YouTube-каналу
За даними дослідження Demagog, Гжегож Браун зі своїми дописами очолює рейтинг підбурювачів поляків проти українців. У цьому списку також й інші польські «праві» як
Януш Корвін-Мікке, Влодзімеж Скалік, Конрад Беркович і вцілому представники партії KORWiN та Конфедерації Польської Корони (партії Брауна).
Фейк 3. Історична маніпуляція: «Анкети про ставлення до Волині»
Ну і як же без Волині? У соцмережах вірусилися фейкові бланки начебто під час оформлення польського ідентифікаційного номера PESEL українців змушують відповідати на питання «Чи вважаєте ви Степана Бандеру терористом?» та «Чи визнаєте ви геноцид поляків під час Волинської різанини?» У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували цю інформацію. Історична тема улюблена у багатьох польських політиків, починаючи з президента, а також в топі постійних кремлівських «підгонів».

скріншот з Facebook сторінки Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки із фейковою анкетою
Фейк 4. Геополітична провокація: «Українські БпЛА над Польщею»
Вершина цьогорічних маніпуляцій – фейк, який вразив у прямому сенсі і мав на меті вразити по обидва боки україно-польського кордону. Після російської атаки дронами-камікадзе 10 вересня, коли щонайменше 19 БпЛА залетіли на територію Польщі того ж дня польський аналітичний фонд Res Futura оприлюднив спеціальний звіт про наративи в соцмережах. У ньому подали інфографіку: 38% користувачі соцмереж покладають вину на Україну. У своєму дослідженні Res Futura проаналізував 179 тис. коментарів у Facebook, X, YouTube та Instagram, які разом отримали охоплення у 118 млн переглядів.
Натомість деякі українські ресурси подали це як «результати опитування поляків», а не аналіз коментарів у соцмережах. Польські дослідники вважають, що інцидент з дроном – це не тільки випробування протиповітряної оборони, а й випробування інформаційної стійкості в Польщі та Україні. У Польщі, аби створити хаос, підірвати довіру до польських державних інституцій та НАТО та вбити клин між Польщею та Україною для послаблення солідарності проти російської агресії. В Україні маніпуляція з даними дослідження Res Futura була використана для посилення негативного ставлення українців до поляків, яке погіршилося на тлі напружених відносин між двома країнами останнім часом.

Атака дронів на Польщу: хто винен? Дослідження коментарів соцмереж Res Futura
Фейк 5. «Вбивство школярки українкою»
Дезінформаційні вкиди стають усе небезпечнішими і можуть напряму загрожувати українцям, які живуть в Польщі. Про це свідчить один з останніх фейків, який розповсюджували радикальні політичні пабліки (зокрема прихильники «Конфедерації»). Вони вибухнули новиною про те, що в місті Єленя-Ґура 12-річна українка нібито жорстоко вбила свою однокласницю-польку. Окремі політики використали трагедію як «залізний доказ» того, що українці привозять із собою агресію, а рівень злочинності в Польщі зростає саме через біженців.
Натомість поліція та прокуратура Польщі виступили з офіційним спростуванням, заявивши, що підозрювана дівчинка є громадянкою Польщі. Трагедія була побутовим конфліктом між місцевими підлітками.
За останній рік було вже кілька випадків, коли польські праворадикальні політики оголошували у соцмережах українців у скоєнні злочинів. Натомість, як з’ясовувала поліція, вони здійснювалися поляками. Але хвилю хейту у соцмережах вже не зупинити.
Фейк 6. «Українка Тимошенко балотується до польської влади»
«Українці намагаються захопити польську владу», – на сполох била польська активістка Годек. Вона поширювала у соцмережах повідомлення, що владу у Ченстохові на місцевих виборах хоче завоювати Анна Тимошенко під жовто-блакитними прапорами. Цю інформацію дуже швидко підхопили медіа та телеграм-канали сумнівного походження.
Що ж насправді? Поцілили в свою. Як з’ясувалося, Анна Тимошенко – полька, яка взяла прізвище чоловіка-українця. Кольори її передвиборчої кампанії відповідають прапору міста Ченстохова, а не України. Активістка Годек, яка провалилася у своєму викритті «агентки впливу» отримала і долю насмішок від земляків у коментарях. Мовляв, розслідування рівня 5-річної дитини. Та, в свою чергу, не здалася, написавши, що і жовто-блакитні кольори Ченстохови і прізвище Тимошенко є «блискучою тактикою для довгострокового знищення Польщі». «No trudno», – як кажуть її земляки, коли розуміють, що нічого не можуть змінити у складній ситуації.

скріншот допису Кайі Годек з мережі X
Фейк 7. «Україна змушує чоловіків за кордоном запліднювати польок»
У 2025 році дезінформація вийшла на рівень «абсурду без меж». Російські пропагандисти почали використовувати ШІ та дивні теорії змови, у які, здавалося б, неможливо повірити, але вони тисячами ширилися в соцмережах. Так, Росія прагне досягнути межі, коли «дикість» фейку сіє сумнів, що не може ж бути брехня бути такою нахабною і якесь підґрунтя існує.
Один з таких найбільш диких фейків року – поширений у соцмережах «наказ» неіснуючого «Міністерства злягання і розмноження». Якщо ви думаєте, що вам привиділося і ви прочитали назву міністерства ще раз, то ви це знову бачите. Так от, згідно з його наказом українські чоловіки за кордоном зобов’язані запліднити якомога більше місцевих жінок для «покращення демографії та поширення українського впливу», а українки зобов’язані спокушати чоловіків.
Джерелом виявився сатиричний профіль з мемами, але на тлі загальних антиукраїнських настроїв і попереднього розігріву «українки відбирають чоловіків у польок» десь там закрадаються сумніви, в якому місці цього «приколу» сміятися.

скріншот Facebook-сторінки Prawdziwe polskie memy
До роздмухування соціальної ненависті, але у гумористичній розважальній манері підключили штучний інтелект. Тіктоком та інстаграмом активно шеряться відео, написані під копірку, як багатосерійний низькопробний сітком. Але висновок має бути один: «У поляків проблеми? В усьому винні українці, хахаха». Наприклад, поляк перечепився через стіл і вдарив палець на нозі? «Єб..ні українці». В іншому відео поляк питає безхатька під смітником: «Чого ти тут бомжуєш?» А той відповідає: «У цьому винні єб..ні українці». Сміх.
Лавина таких «дотепних» відео в соцмережах має посіяти чітку думку: українці – вороги.
Фейк 8. Мобілізаційне залякування: фальшиві повістки українцям
Мішенню вкидів у Польщі обирали й безпосередньо самих українців. Бо ворог полює на кожного українця, де б він не був. Паніка і створення образу Польщі як пастки – ціль таких інформаційних операцій. Торік українських чоловіків лякали ТЦК з повістками у Варшаві, тим паче ця історія мала правдиві проблеми в представництвах ДП «Документ» цьогоріч повістки відправляли нібито через Управління у справах іноземців. У фейкових листах, які отримували українські чоловіки, йшлося, що у зв’язку з українським законодавством про військову службу і мобілізацією в Україні отримувачу слід очікувати на візит представників відомства з подальшим відправленням на пункт мобілізації для служби у ЗСУ. Там також згадують про кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації та загрозу екстрадиції.
Ці «повістки» активно розповсюджували в месенджерах та TikTok.

Копія фальшивого листа, що показало Управління у справах іноземців Польщі
Фейк 9. «Українські військові у польських лікарнях»
«Українці відбирають місця у лікарнях та дитсадочках і паразитують на соцвиплатах» – ну кого таким вже здивуєш? Заїжджений наратив, в який повірила більшість поляків, офіційно підтвердивши, що старання російських пропагандистів і польських політиків спрацювало: 86% поляків висловилося за скасування соцвиплат для непрацюючих українців.
Але цьогоріч маніпулятори випустили «новий сезон» популярного наративу і вкинули фейк про те, що нібито українські солдати мають перевагу над поляками в отриманні медичної допомоги в польських лікарнях. Фейк виник після поширення відео, знятого біля лікарні у Стальовій Волі, де тривали навчання, зокрема з медицини поля бою. Міноборони Польщі, яке у цій програмі задіяне, списало це на російську пропаганду, щоб розпалювати емоції і поляризувати суспільство. Відео лише з однієї сторінки репостнули 11 тисяч разів, воно отримало понад 1 млн переглядів і 4 тисячі коментарів, які чутливим до ненависницьких меседжів краще не читати.

скріншот відео з Facebook-сторінки udostepnij.pl
Фейк 10. «Україні можуть отримати пенсію, пропрацювавши один день в Польщі»
Поляків переконували, що українцю достатньо відпрацювати один день, маючи 25 років стажу в Україні, аби претендувати на польську мінімальну пенсію. А полякам 25 років замало навіть за умови виплат соціальних внесків. І тут мільйонні перегляди, обурення і поширення, де тільки можна. Знову соціальний біль, в який не втомлюються бити пропагандисти. Мовляв, українці «паразитують» на усьому готовому.

скріншот з Facebook-сторінки Tomasz Kudła
Артур Колмодасов, голови правління Альянсу 24/08, яка об’єднує українську молодь для діалогу з польською та аспірант Варшавського університету соціальних та гуманітарних наук, де він займається дослідженням впливу теорій змови на політику, розповідає, що дезінформатори вдало і вміло адаптують свої меседжі та маніпуляції під місцевий політичний контекст.
«Всі ці тенденції показують, що тепер доводиться дивитись за межі фейків та переходити від ДЕбанкінгу (тобто їх спростування) до ПРЕбанкінгу (тобто підсилення спроможності населення їх розпізнавати). Польща усвідомлює силу загрози, починає звертати більше уваги на гібридну агресію, починає вести системну роботу з населенням. Це довгостроковий процес. Замість зловтішання і образ нам варто ділитись нашим досвідом боротьби із дезінформацією з польськими колегами, бо він є унікальним та дуже потрібним у теперішніх обставинах», – переконаний Колдомасов.
Водночас 2025 рік показав і позитивний бік, вважає Владислав Яценко, журналіст польського видання Gazeta pl та редакції Slawa TV. «Попри величезний обсяг російських фейків у соцмережах, польські журналісти й медіа зробили справді велику роботу. Йдеться про оперативне інформування, перевірку фактів, пояснення контексту й спростування дезінформації. Цей вплив був відчутним і важливим для суспільства. Разом із тим залишається проблема, яку ми добре розуміємо: емоційні, неправдиві повідомлення часто працюють сильніше, ніж сухі факти, цифри чи статистика. І це, мабуть, один із головних викликів у боротьбі з фейками – не лише викривати брехню, а й навчитися конкурувати з нею на рівні емоцій та довіри», – вважає Яценко.
У протидії дезінформації ключову роль відіграє співпраця медіа та інституцій обох країн, яка б дозволяла оперативно верифікувати факти та викривати маніпуляції ще на етапі їх виникнення. Проте головним запобіжником залишається медіаграмотність та вміння тримати голову холодною. Це не дозволить зруйнувати довіру між країнами, яку Україна та Польща намагалися побудувати останні роки.
Джерело: Маргарита Ситник, «Голка», для Главком



