Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Голова Верховної Ради восьмого скликання і чинний народний депутат Андрій Парубій загинув у Львові вдень 30 серпня. Вбивця у мотоциклетному шоломі та з наплічником служби доставки кілька разів вистрілив у політика з пістолета та залишив місце злочину на електровелосипеді.
Правоохоронці вийшли на слід підозрюваного протягом 24 годин після скоєння злочину, а затримання відбулося у Хмельницькій області. За даними СБУ, до злочину причетні російські спецслужби.
Президент України, спікер парламенту, голова Уряду висловили співчуття рідним Андрія Парубія.
Однозначне засудження вбивства, заклик знайти і покарати виконавця, організаторів та замовників ‒ ключовий меседж заяв українських політиків, військових, громадських діячів.
Консенсус лідерів думок та здебільшого коректна й адекватна реакція користувачів соцмереж дисонує з інформаційними зусиллями Кремля.
Інформаційний супровід вбивства українського політика спрямовано на:
- внутрішню мобілізацію російської аудиторії та ідеологічний вплив на населення окупованих територій;
- посилення пропагандистських наративів про «український нацизм» і «держпереворот 2014 року»;
- дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в Україні, підрив довіри до державних інституцій та провокування внутрішніх конфліктів.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки пояснює, які інструменти використовують росіяни для посилення ефекту від вбивства українського політика.
Зловтіха через вбивство «укронациста»
Найактивніше російські ЗМІ, включно з державними, згадували про Андрія Парубія протягом 2013-2019 років, старанно формували образ «нациста». Адже політик був комендантом демонізованого кремлівською пропагандою Євромайдану й одним з організаторів не менш демонізованої самооборони. Згодом Парубій став однією з ключових фігур російського фейку про «снайперів Майдану» і наративу про «одеську Хатинь». Імідж «русофоба» було закріплено завдяки його ролі як спікера Верховної Ради в ухваленні Закону про мову та включення до Конституції курсу на інтеграцію до ЄС і НАТО.
Значна частина публікацій про вбивство Андрія Парубія на російських ресурсах 30 серпня ‒ 1 вересня зводиться саме до перерахунку складових образу, сформованого пропагандою у попередні роки.
Протягом двох днів лише у російському сегменті Telegram було розміщено 4,5 тис. повідомлень зі згадкою Андрія Парубія з сумарним охопленням понад 60 млн переглядів. Вбивство російські ресурси, включно з державними, подають як «ліквідацію», «знищення» (рос. «уничтожение») або «усунення» (рос. «устранение»). Тобто, вживають риторику, спрямовану на дегуманізацію загиблого через його урівняння з терористом, злочинцем чи озброєним ворогом на полі бою.
У понад 700 Telegram-публікаціях Парубія звинувачують у пожежі в одеському Будинку профспілок 2 травня 2014 року та загибелі людей. У 300 публікаціях ретранслюється фейк про «снайперів». У 460 ‒ вбитого називають «нацистом», «фашистом», «бандерівцем» тощо.
Меседж про «нациста Парубія» найактивніше транслювався саме на російську аудиторію, але не лише на неї. Інструментами моніторингу виявлено майже 140 публікацій у Telegram, X (Twitter) та інтернет-сайтах, що відтворюють наративи російської пропаганди іноземними мовами.
Понад три чверті цих матеріалів опубліковано англійською.
Конспірологія та провокування конфліктів
Важливим напрямком російських інформаційних втручань в медіаполе України є підрив довіри громадян до державних інституцій, руйнування горизонтальних зв’язків, генерування розколів та внутрішніх конфліктів. Вбивство Андрія Парубія було використано для:
- просування конспірології про причетність влади і персонально президента Володимира Зеленського до вбивства політика;
- посилення наративів про «розгул нацистів» та «неспроможну державу» (failed state);
- підсилення суперечок та конфліктів у соцмережах, демонізацію різних суспільних груп та протиставлення їх одна одній.
Ці зусилля спрямовано на провокування штучних конфліктів та переключення уваги українців на пошук «внутрішніх ворогів» серед власних співгромадян і військово-політичного керівництва.
Уже 30 серпня було зафіксовано активізацію поширення конспірології про те, що нібито Парубій мав підписати «мир» з РФ після «втечі Зеленського до Лондона» із використанням ресурсів, орієнтованих на аудиторії в Україні, включно з тимчасово окупованими територіями, та Росії.
Зокрема, до «розгону» долучився підсанкційний блогер Мирослав Олешко, який перебуває за кордоном.
Перший «вкид» на цю тему було зафіксовано ще до вбивства Андрія Парубія: 20 серпня конспірологію поширив блогер Всеволод Філімоненко за підтримки члена руху Віктора Медведчука «Другая Украина» Руслана Коцаби та підсанкційних блогерів Ігоря Мосійчука і Геннадія Балашова.
У день загибелі Андрія Парубія ресурси, які регулярно беруть участь в інформаційних операціях РФ, зосередилися на поширенні звинувачень президента Володимира Зеленського у причетності до вбивства та превентивному формуванні недовіри до результатів слідства.
Також було зафіксовано розміщення коментарів відповідного змісту профілями з ознаками ботів.
Зокрема X-акаунт Viktor (Ukraine118) розмістив під популярними дописами українських політиків та новинних ресурсів 11 ідентичних коментарів «Парубій мав Стефанчука замінити. Його Зеленський вбив».
Підсанкційний блогер і політтехнолог Костянтин Бондаренко поширив твердження, що вбивцю треба шукати у «радикальному середовищі» і заздалегідь піддав сумніву ще не навіть озвучену слідством версію про «російський слід». Допис Бондаренка поширили російське державне видання «Украина.ру» і псевдоукраїнський ресурс golos.eu, задіяний у втручаннях в інформаційне поле європейських країн.
На посилення версії про «радикалів» також мала спрацювати заява, оприлюднена від імені «неонацистської організації «Білий Фенікс». Яка «взяла на себе відповідальність» за вбивство Андрія Парубія. Так само, як і за вбивство полковника СБУ Ігоря Воронича.
Заяву «Білого Фенікса» найбільш активно поширювали російські ресурси, у тому числі орієнтовані на українську аудиторію та іноземні країни: понад 140 зі 160 виявлених публікацій було розміщено саме на таких ресурсах.
Окремий напрям діяльності фейкоробів ‒ провокування конфліктів у соцмережах. Для цього через ботоферми розміщують радісні коментарі та неетичні жарти з приводу загибелі Андрія Парубія, заяви, спрямовані на знецінення його діяльності, звинувачення в бік влади та опозиції. Мета таких дій ‒ спровокувати в інших користувачів негативні емоції (гнів, ненависть) і спрямувати їх на інших громадян України.
Висновки
Кремль зацікавлений у максимальному послабленні України шляхом втягування українців у штучні внутрішні конфлікти, руйнування взаємної довіри, відволікання ресурсів від боротьби з агресією РФ. Для вирішення цих завдань росіяни використовують будь-яку нагоду, тому вбивство Андрія Парубія не стало винятком. Зусилля Кремля будуть спрямовані на дискредитацію результатів слідства та подальше розхитування українського суспільства шляхом поширення конспірології.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
