Джерело: The Insider
«Вести» опублікували повідомлення під заголовком «Захарова пожартувала зі знань Макрона щодо географії»:
«Офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова пожартувала зі знання географії президента Франції Емманюеля Макрона.
Вона прокоментувала повідомлення ЗМІ про те, що французький лідер закликав „середні за розміром держави поєднатися і вступити у протистояння з гегемонією США та Китаю”, назвавши при цьому середніми країнами Індію, Бразилію, Канаду і Австралію.
Оце ж я неуважна — пропустила новину про те, коли у Франції географію скасували».
https://t.me/MariaVladimirovnaZakharova/12619?embed=1
Допис Захарової вочевидь є реакцією на виступ Макрона в сеульському університеті Йонсе 3 квітня, де він говорив про необхідність «третього шляху», який дозволить країнам не ставати васалами однієї з двох світових наддержав: США або Китаю. Увечері 3 квітня текст виступу ще не було опубліковано на офіційному сайті Єлисейського палацу, і судити доводиться із викладу тез у різних ЗМІ. Захарова у своєму дописі також посилається на ЗМІ.
Справді, досить дивно називати «середньою за розміром», наприклад найбільшу у світі за чисельністю населення країну — Індію. Але чомусь Захаровій не спало на думку, що не менш дивно в такому контексті взагалі говорити про розміри країн.
У французькій мові існує політологічний термін puissances moyennes, що відповідає англійській middle powers. На російську це зазвичай перекладається як «середні держави» або «серединні держави», і слово «середні» стосується не розмірів, а становища, яке вони займають на політичній арені: це держави, які не мають власних гегемоністських претензій, але й не примикають до того чи іншого полюса, — співпрацюють з різними блоками, здатні виступати як посередники.
На сайті Всесвітнього економічного форуму у статті «Серединні держави: що це таке і чому вони важливі?» (оригінал англійською, там використаний термін middle powers) йдеться:
«Серединні держави перебувають нижче великих держав (great powers), проте впливають на світову політику: це держави, які мають значний дипломатичний, економічний, багатосторонній, а іноді й військовий вплив, як зазначається в аналітичній доповіді Форуму. До них належать країни Глобальної Півночі, включно з Австралією, Канадою та Південною Кореєю, та країни Глобального Півдня, включно з Аргентиною, Бразилією та Індонезією.
Проте точного чи загальноприйнятого визначення серединної держави немає. Цей термін „неточний та суперечливий”, йдеться в аналітичній доповіді Форуму, яка також зазначає, що деякі країни, які називаються серединними державами, сьогодні набирають силу, — наприклад, Індія, яку, можливо, краще було б охарактеризувати як велику державу (major power). Інші „набувають статусу середньої держави завдяки тому, що ‘перевершують свою вагу’ у глобальних справах”, наприклад, Норвегія. В аналітичній доповіді пропонується точніший термін — „держави з глобальним впливом”, хоча його вимір все ще буде складним завданням».
Перед візитами Макрона до Японії та Південної Кореї газета Le Monde писала:
«Південна Корея і Японія прискорюють зближення з іншими серединними державами, такими як Франція, Німеччина та Італія, і співпрацю в оборонному секторі. Візит Макрона у супроводі міністра збройних сил Катрін Вотрен покликаний ще більше зміцнити ці сприятливі зв’язки між двома країнами, які як ніколи скептично ставляться до свого американського покровителя і запитують: що зроблять Сполучені Штати у разі кризи на Корейському півострові або в Тайванській протоці?».
Саме в цьому контексті Макрон у своїй промові в університеті Йонсе говорив про Індію, Бразилію, Канаду та Австралію. Forbes повідомляє:
«Макрон виступив перед студентами Університету Йонсе, де закликав демократичні країни створити так звану „коаліцію незалежності”, щоб протистояти Китаю та США. За повідомленням Bloomberg, французький президент заявив, що ця група країн має прагнути уникнути перетворення на „васалів двох гегемоністських держав”.
Макрон заявив, що серединні держави не хочуть „залежати від домінування” Китаю, але водночас прагнуть не зазнавати „надмірного впливу непередбачуваності США”. Як пропоновані члени такого альянсу Макрон назвав європейські країни, Японію, Південну Корею, Австралію, Бразилію, Канаду та Індію, які, за його словами, мають спільний порядок денний з низки питань, зокрема демократію та міжнародне право».
Тож сенсація не відбулася: Макрон не виявив географічної безграмотності. Він лише вжив політологічний термін, значення якого Захарова не зрозуміла або ж вдала, що не зрозуміла.
Джерело: The Insider
