ИДжерело: The Insider
Оглядач РІА «Новости» Дмитро Бавирін у матеріалі під заголовком «Тепер ще й Корея. Зеленський продовжує втрачати друзів» пише:
«Президент Республіки Корея Лі Чже Мьон – мудра людина, як і годиться лідерові з лукавого Сходу. Навіть подарунок, який він зробив високому гостю — президенту США Дональду Трапу, сповнений мудрості, а заодно і тролінгу. Це копія золотої корони періоду Сілла – корейського артефакту з І тисячоліття нашої ери. Трамп обожнює все золоте, блискуче та королівське, тому буде задоволений як республіканський слон. <…>
Це корисний талант — вибрати подарунок, щоб усі були задоволені. Усі, хто потрібний. Хто не потрібен, тих спитати забули, як, наприклад, Володимира Зеленського. На тлі візиту Трампа президент Лі Чже Мьон дав інтерв’ю виданню Politico, в якому назвав українського головнокомандувача «політиком-початківцем». Тут і образливий виклик, і парадокс, помітний навіть із Росії: воєнний конфлікт із величезною державою (тобто з нами) Зеленського не прикрашає, але досвід начебто дає.
Якщо взяти до уваги его Зеленського, образа на Корею буде люта. Він навіть не зрозуміє, про що йдеться, за що його так і за яким правом, хоча Лі Чже Мьон розставив акценти, як це робить зазвичай, по-мудрому – через риторичне запитання, щоб опонент сам усвідомив непевність своїх позицій. „Чому ми повинні вплутуватися в чужу війну?” – запитав президент кореспондента Politico, який явно співчував Києву».
Дуже цікаве інтерв’ю. І про кореспондента Politico, який явно співчуває Києву, тонко підмічено. Але найцікавіше те, що ніякого інтерв’ю президент Південної Кореї виданню Politico не давав. Найімовірніше, за інтерв’ю Бавирін прийняв написану спеціально для Politico статтю журналістки Анчал Вохри, яка співпрацює з різноманітними виданнями – від Foreign Policy до Al Jazeera. Стаття має назву «Південна Корея дедалі менше цікавиться своїми європейськими союзниками». Там йдеться про те, що за нового президента Лі Чже Мьона Сеул зосереджений на зміцненні відносин зі США, які вимагають від нього інвестицій у $550 млрд в обмін на зниження мит, а також значного зростання оборонних витрат, щоб зберегти присутність американських військових у країні. Про Україну в статті сказано ось що:
«Лі, як повідомляється, застерігав від прийняття будь-якої сторони в російсько-українському конфлікті. Він також назвав Президента України Володимира Зеленського «політиком-початківцем», поставивши запитання: «Навіщо нам втручатися у чужу війну?».
Якось мало схоже на інтерв’ю із президентом. Але найцікавіше інше. Анчал Вохра не пише, коли і за яких обставин Лі зробив цю заяву. А це було 25 лютого 2022 року, під час дебатів перед президентськими виборами, які Лі, кандидат від Демократичної партії, яка правила на той час, програв Юн Сок Йолю. Питання про «чужу війну» було адресоване не кореспондентові, а опоненту в дебатах.
І головне: за те некоректне висловлювання Лі давно вже перепросив. 27 лютого 2022 року південнокорейська англомовна газета The Korea Times писала:
Лі Чже Мьон, кандидат у президенти від правлячої Демократичної партії Кореї, попросив вибачення за свої висловлювання на адресу Президента України Володимира Зеленського під час теледебатів у п’ятницю, присвячених причинам вторгнення Росії в Україну. Ці висловлювання викликали негативну реакцію як у країні, так і за кордоном.
“У мене не було таких намірів; якщо мої слова викликали нерозуміння в українців, мені не вистачило вміння грамотно висловити свої думки”, – написав Лі у Facebook у суботу, додавши, що його висловлювання були спрямовані головним чином на те, щоб вказати на необґрунтовані дипломатичні та військові погляди свого головного суперника Юн Сок Йоля із Партії народної влади, а не на те, щоб принизити українського Президента.
Під час теледебатів у п’ятницю Лі заявив, що лідером країни став політик-початківець із шестимісячним політичним досвідом, що викликало серйозний конфлікт: Росію спровокувала поспішна обіцянка прийняти Україну в НАТО.
Колишній губернатор провінції Кьонгідо додав, що він був кандидатом у президенти, який швидше за всіх розкритикував російське вторгнення і став на захист українського уряду та народу».
Очевидно, що новачком у міжнародній політиці на той час був не Зеленський, а Лі, який до цього обіймав лише посади мера і губернатора. Про Україну він тоді майже нічого не знав – ні того, що Зеленський на той час був президентом уже майже три роки, ні того, що «поспішну обіцянку» прийняти Україну в НАТО дали ще 2008 року, і з того часу жодних ознак пришвидшення процесу не було.
На наступний фрагмент статті в Politico Бавирін взагалі не став звертати увагу:
«Але це не обов’язково означає, що Лі має намір припинити оборонну співпрацю з Європою. Південна Корея продовжуватиме продавати зброю, що дозволить Україні отримувати зброю з Європи. Крім того, постачання Сеулом боєприпасів до США, які дали змогу переправити американські боєприпаси в Україну, також мали вирішальне значення для воєнних дій України.
«”Південна Корея хоче зберегти можливість відновлення відносин з Росією в майбутньому, коли дозволять обставини. Саме тому допомога навмисно спрямовувалась побічно, в основному через європейських партнерів та промислові контракти, а не шляхом прямих поставок летальної зброї в Україну”, – зазначив Арно Лево, президент дослідницького інституту громадянського суспільства “Азійський центр.
“У перспективі непряма підтримка залишиться найбільш реалістичним сценарієм. Контракти з Польщею та Чехією збережуться, і це дасть можливість Європі вивільнити ресурси для України”, – додав він.
Проте, є відчуття, що політика нового президента Південної Кореї все ще формується. Навіть якщо внутрішні обставини і той факт, що Трамп часто висловлював теплі почуття до свого російського колеги, могли вплинути на розрахунки Лі, не все втрачено.
„Для НАТО і ЄС спосіб зберегти залучення Сеула – це практична, малопомітна співпраця”, – пояснив Лево, перерахувавши кібербезпеку, стійкість, промислове партнерство та конфіденційні діалоги розвідки з морських питань Південно-Східної Азії як можливі напрямки співпраці.
„Ці конкретні напрямки важливіші за гучні політичні гасла”, – сказав він. І вони можуть стати ключем до збереження підтримки одного з найважливіших партнерів Європи в Азії».
Джерело: The Insider
