Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Верховна Рада України 19 серпня проголосувала за призначення Євгенія Хмари на посаду міністра оборони України. Його кандидатуру підтримали 312 народних депутатів.
Центр стратегічних комунікацій фіксує російську інформаційну атаку, спрямовану на дискредитацію цього кадрового рішення та персонально Євгенія Хмари. Засобами моніторингу виявлено близько 1 тис. публікацій, розміщених протягом 19-20 серпня на пов’язаних з РФ ресурсах, задіяних в інформаційних операціях та зловмисних втручаннях у медіаполе інших держав.
Ключові меседжі
Російські та пов’язані з РФ ресурси обрали головним напрямком атаки таврування Євгенія Хмари як «терориста». Цей меседж вписується у наратив «Україна ‒ терористична держава», яку кремлівська пропаганда просуває щонайменше з 2015 року. Цей наратив доволі швидко трансформувався від зображення України як «транзитного хабу» та «прихистку» для іноземних терористів під «дахом» українських спецслужб до прямих звинувачень у «терористичних методах» ведення війни та пошуку «українського сліду» у будь-якому теракті.
Перші матеріали про Євгенія Хмару як «очільника терористичної структури» з’явилися на одіозних пропагандистських ресурсах «православного» медіахолдингу «Царьград».
Машстабування «вкиду» здійснювалося через його миттєве поширення різними мовами та на сайтах мережі Pravda/ZOV. Перші публікаціх містили прямі гіперпосилання на «Царьград» та пов’язані ресурси.
Після первинного розгону до кампанії підключилися офіційні рупори Кремля. Серед ключових державних ресурсів, які забезпечували медійну легалізацію та масштабне охоплення цієї атаки, зафіксовано RT, Sputnik та РИА Новости.
В якості «доказів терористичної діяльності» українського міністра оборони наводилися три епізоди:
- вибух на Керченському мосту;
- теракт у концертному залі Crocus City Hall;
- підрив автомобіля пропагандистки Дар’ї Дугіної.
Примітно, що вибух на Керченському мосту, так само як і інші диверсії, російська пропаганда вперто називає «терактом». Ця термінологічна підміна, так само як і безапеляційні твердження про наявність українського сліду у теракті у Crocus City Hall (відповідальність за який взяла на себе «Ісламська держава»), є інструментами просування згаданого наративу про «Україну ‒ терористичну державу».
Інформаційна атака також включає наскрізні меседжі, спрямовані на посилення інших наративів пропаганди: про «зовнішнє управління» та «тотальну українську корупцію». Які, своєю чергою, є складовими стратегічного наративу про «неспроможну державу» (failed state).
Наратив про «тотальну корупцію» просувається через позиціонування Хмари виключно як підконтрольної та «зручної» Офісу Президента України фігури, та псевдоаналітичні «пояснення» кадрового рішення виключно бажання Володимир Зеленського замкнути всі фінансові та кадрові потоки Міністерства оборони на собі.
Збіг у часі дати призначення Євгенія Хмари на посаду міністра з операцією Національного антикорупційного бюро подається не як свідчення незалежності НАБУ, а як черговий «доказ» «тотальної корупції» та «зовнішнього управління». Українські політики, чинні та колишні урядовці традиційно зображується як «західні маріонетки».
Географія та канали поширення
Основний масив виявлених публікацій припадає соціальні платформи та веб-ресурси, що забезпечує високу швидкість поширення та охоплення.
- Telegram (~65% публікацій). Платформа виступає головним оперативним майданчиком для вкидання зловмисних меседжів, тестування реакцій, формування та поширення наративу через мережу анонімних та відкрито афілійованих з РФ ресурсів.
- Веб-ресурси (~30% публікацій). Слугують базою для фабрикування «першоджерел», поширення псевдоаналітики, що надалі цитується у соцмережах, а також для «отруєння» великих мовних моделей (LLM-грумінг).
- Інші соцмережі (VK, X, TikTok, Facebook тощо). Використовуються для вторинного перепостингу та створення ілюзії «масового обговорення» зловмисних меседжів користувачами.
Глобальне охоплення досягається за рахунок агресивного перекладу матеріалів та їхньої адаптації під мовні сегменти цільових країн.
У масиві домінує російська мова. Ключові меседжі ще потрапляння в інфопростір іноземних країн сформульовані саме нею. Публікації орієнтовані на внутрішню російську аудиторію, населення тимчасово окупованих територій України, російськомовну аудиторію в країнах Центральної Азії, діаспори у країнах Європи та Північної Америки тощо.
Серед іншомовного контенту найбільший масив складають публікації англійською, французькою та іспанською. Вони спрямовані на викривлення сприйняття подій в України у країнах Європи, Африки та Північної та Південної Америки.
У масиві також виявлено публікації італійськлю, німецькою, португальською, китайською, корейською, румунською та іншими мовами.
Навіщо росіяни атакують українського міністра
Зафіксована атака є зразком інформаційної спецоперації РФ, що демонструє чітку мету ворога ‒ максимальне послаблення України через посилення внутрішніх протиріч, дискредитацію державних інституцій та міжнародної підтримки.
Атакуючи кадрове рішення та персональну міністра, росіяни прагнуть:
- деморалізувати українців та підірвати довіру до сектору безпеки та оборони;
- превентивно дискредитувати управлінські рішення та ініціативи новопризначеного міністра;
- дискредитувати Українську державу та її інституції через звинувачення у тероризмі, корупції та самостійності;
- використати деструктивні меседжі для подальших атак на військову допомогу Україні та міжнародне співробітництво у галузі безпеки та оборони, спільні проєкти військово-промислового комплексу
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
