Джерело: The Insider
Сюжет кореспондента програми «Время» Павла Краснова розповідає переважно про скандал із колишнім послом Великої Британії у США Пітером Мандельсоном, відправленим у відставку через оприлюднення інформації про зв’язки з Джеффрі Епштейном. Але Краснову навіщось знадобилося прив’язати до справи Епштейна ще й президента Франції, і він повідомляє:
«До речі, Британія не єдина країна, над владою якої тепер нависає тінь Епштейна. У Франції обговорюють характеристику, яку фінансист дав Емманюелю Макрону: “Мої [знайомі] німці сказали, що це було ляпасом для Макрона. Втім, знаючи його, думаю, йому таке сподобалося б”. Очевидно, пікантні подробиці особистого життя подружжя Макронів Епштейн знав до того, як це стало відомо широкому загалу.
Ще один французький політик, ім’я якого зараз на слуху, – колишній міністр освіти Жак Ланг; ось він разом із Епштейном позує біля Лувру. З їхнього листування випливає: міністр обговорював із VIP-сутенером сексуальне виховання французьких дітей».
The Insider вже зазначав, що «файли Епштейна» — це величезний масив документів, багато з яких мають лише дуже опосередкований стосунок до його злочинів. Окрім іншого, там містяться всі документи, долучені американським слідством до справи, але відсутні пояснення, на якій підставі долучено той чи інший документ.
У сюжеті Краснова на екрані показано фрагмент листування в месенджері iMessage у травні 2019 року між Стівом Бенноном, на той час старшим радником Дональда Трампа, і невідомою особою, ім’я якої Мін’юст США під час публікації файлів приховав. Це може бути будь-хто, але навряд чи сам Епштейн: ховати його ім’я вже точно не було потреби.
Саме цій неназваній особі належить фраза про ляпас Макрону, яка, до речі, у сюжеті Краснова перекладена неточно. Обговорюючи внутрішню політику Франції, невідомий співрозмовник Беннона не стверджує, що знає Макрона, і не натякає на якісь його мазохістські схильності, а приписує це «своїм німцям». І ось цю невідомо чию шпильку Краснов намагається видати за свідчення близького знайомства Епштейна з Макроном.
Саме після цього Краснов переходить до листування Епштейна з ексміністром Лангом, але при цьому ігнорує одну важливу подробицю: Ланг ніяк не пов’язаний з Макроном. Він із 2013 року обіймає посаду президента Інституту арабського світу — організації радше культурної, ніж політичної. До цього Ланг, представник Соціалістичної партії, був міністром культури в урядах П’єра Моруа, Лорана Фабіуса, Мішеля Рокара та П’єра Береговуа за президента Франсуа Міттерана, а пізніше — міністром освіти в уряді Ліонеля Жоспена за президента Жака Ширака.
Що саме обговорював Ланг із Епштейном, із опублікованих документів не зовсім зрозуміло. Сайт французької радіостанції RTL розповідає:
«Мільярдер 28 січня 2013 року надіслав Жаку Лангу електронного листа із заголовком „Маленький принц”, у якому запитував: „Чи слід знайомити дитину з релігією, з новими сексуальними орієнтаціями, проводити тестування, як часто, стандартизоване тестування, приклад проєкту?”
Це листування — єдина згадка про дітей між французом і американцем. За даними France Info, Жак Ланг спочатку надіслав Джеффрі Епштейну документ, поданий як освітній проєкт під назвою „Маленький принц”, мета якого залишається невизначеною. Натомість Каролін Ланг <донька Жака Ланга. — The Insider> описала його як простий план і уточнила, що він не є повноцінним проєктом.
Зіткнувшись із цим повідомленням, колишній міністр заявив, що не знає, про що йдеться. „Я не знаю, я не можу відповісти вам, я не можу розповідати вам історії, я не знаю”, — наполягав він. І якби французький уряд розпочав розслідування цього конкретного інциденту, Жак Ланг наполягав би, що він у цій справі „чистий як сніг”. Він додав: „Я нічого не боюся”».
Але так чи інак, згадка випадку з Лангом у сюжеті Краснова має створити у глядача враження, ніби це якось пов’язано з Макроном, хоча Ланг пішов із політичної сцени ще до того, як Макрон на ній з’явився.
Сюжет програми «Время» — не єдина спроба кремлівських пропагандистів скомпрометувати Макрона, пов’язавши його зі справою Епштейна. The Insider писав про фальшивки, що розповсюджуються через бот-мережу «Матрьошка»; серед них є кілька хибних тверджень, пов’язаних із Макроном, наприклад, про те, що Епштейн у 2017 році нібито спонсорував 55% його виборчої кампанії, і про те, що актриса Кетрін О’Гара перед смертю буцімто звинуватила Макрона у підтримці «лобі збоченців».
Джерело: The Insider
