Джерело: Вікторія Пономарьова
Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков на брифінгу прокоментував ситуацію в окупованому Росією місті Олешки на лівому березі Дніпра у Херсонській області. Його слова наводить ТАСС:
«Обстановка в Олешках Херсонської області, куди через обстріли та безпілотні атаки з боку Києва неможливо підвезти ні продукти, ні медикаменти, “справді критична”: “Там справді є проблеми з доставкою продуктів харчування, медикаментів. Київський режим буквально робить все, щоб перешкоджати цим поставкам. “Дрони постійно висять у повітрі, вбивають людей”.
Російська армія працює над тим, щоб вирішити гуманітарну кризу в Олешках: “Наші військові продовжують працювати, щоб цю ситуацію вирішити”».
В одному Пєсков цілком має рацію: ситуація в Олешках справді катастрофічна: немає світла, газу та питної води, постачання продуктів і ліків майже припинилося, а виїзд із міста вкрай небезпечний через постійні обстріли та заміновані дороги. Однак Олешки перебувають під російською окупацією з перших днів повномасштабного вторгнення; Україна не контролює цю територію і жодним чином не може блокувати постачання продовольства всередині зони, яку утримує Росія.
Більше того, починаючи з весни 2026 року українська влада неодноразово закликала міжнародне співтовариство допомогти в евакуації жителів Олешок і прилеглих населених пунктів. Зокрема, ще на початку травня Україна спільно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста почала розробляти план організації гуманітарного коридору. 15 травня, за словами уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубинця, відбулися переговори з Росією, де сторони обговорили евакуацію приблизно шести тисяч цивільних, з яких близько 200 – діти. При цьому йшлося не лише про Олешки, а й про Голу Пристань, Стару і Нову Збур’ївку.
Передбачалося, що спочатку жителів вивезуть в «умовно безпечне місце» на окупованій території, а потім їх прийме українська сторона і доставить на територію, підконтрольну Києву. Українська влада очікувала від Росії дату припинення вогню, необхідного для початку операції, проте її досі так і не призначили. У липні Лубинець запропонував організувати «режим тиші» 3 липня з 9:00 до 18:00 і направив відповідний лист до Червоного Хреста для сприяння.
12 серпня на брифінгу він знову нагадав про ситуацію в Олешках, зазначивши, що Україна виконала всі необхідні умови, і тепер подальший процес залежить від російської сторони:
«Міжнародний комітет Червоного Хреста не допускають. Ми стукаємо у всі двері, у всі міжнародні організації надсилаємо листи, ведемо окремі переговори з росіянами. Але весь цей час росіяни просто блокують цей виїзд. <…> На сьогодні я все ще продовжую сподіватися, що російська сторона виконає домовленості, яких ми досягли».
На 16 вересня підтверджень від Росії так і не надійшло. У свою чергу, Центр національного спротиву України зафіксував, що російські війська замінували дороги та підходи до міста, на блокпостах розвертають автомобілі з продуктами і не допускають повноцінні гуманітарні місії:
«Паралельно російська пропаганда поширює іншу версію: нібито саме ЗСУ не дозволяють ввозити допомогу, атакують автомобілі БпЛА і прирікають жителів Олешок на голод».
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) також вказують, що відповідальність за блокаду міста лежить на окупаційній владі:
«Ситуація в Олешках, яка дедалі погіршується, є прямим наслідком російської окупаційної політики – поєднання навмисного позбавлення людей базових ресурсів, що використовується як зброя, і бюрократичного хаосу, що призвів до блокади, яка поставила тисячі людей під загрозу хвороб, голоду і жорстокого поводження з боку російських військ».
У липні 2026 року експерти також зазначали, що російське військове командування перекинуло в Олешки загін російських військових, сформований із ув’язнених. Це призвело до насильства щодо цивільного населення, включаючи випадки сексуального насильства над жінками та неповнолітніми. Ці відомості поки що не пройшли незалежної верифікації.
Голова Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко тоді ж наголошувала, що російські війська перешкоджають виїзду жителів Олешок, і вказувала на те, що Росія досі не пристала на пропозицію України щодо локального режиму припинення вогню, який би дозволив міжнародним організаціям сприяти евакуації.
За словами Лубинця, через ситуацію, яка склалася в місті, люди почали самостійно пробиратися через мінні поля, щоб залишити Олешки:
«За останні тижні мене просять прокоментувати критичну ситуацію у місті. Скажу чесно: хотілося б коментувати результат, але росія вкотре проігнорувала норми міжнародного гуманітарного права та елементарну людяність.
Ми мали домовленості з російською стороною, вибудували чіткі алгоритми. Окремо я заручився підтримкою Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який висловив готовність відповідно до свого мандату взяти участь в евакуації людей. Ми погодили список осіб на евакуацію з Олешок. Провели відповідну роботу із Силами безпеки та оборони для забезпечення режиму тиші під час гуманітарної місії.
Також кілька місяців тому я поінформував про критичну ситуацію в Олешках низку міжнародних організацій, серед яких ООН і штаб-квартира МКЧХ у Женеві. Я закликав міжнародні організації надати відповідну допомогу людям, щоб уникнути масових смертей.
Що ж зараз відбувається? Російська сторона після проведених переговорів уже тривалий час не підтверджує своєї готовності провести гуманітарну місію з евакуації людей. Але наш офіс продовжує збирання та верифікацію інформації, а також комунікацію з МКЧХ, міжнародними організаціями, відповідними державними органами України. Крім того, ми продовжуємо наполягати перед російською стороною на терміновій евакуації людей, які фактично залишаються у сірій зоні. Це цивільні люди, які щодня перебувають під загрозою обстрілів і атак дронів, залишаються без продуктів харчування, питної води, медикаментів та іншої необхідної допомоги.
Цих людей треба рятувати. Тому що місто перетворилося на смертельну пастку.
Я одержав 176 звернень щодо гуманітарної ситуації на тимчасово окупованій території Херсонщини. Ми вже перевірили 358 осіб, які терміново вимагають допомоги, щоб безпечно залишити ці території. І це лише ті, про кого нам вдалося дізнатися. Загалом, виходячи із чисельності населення Олешок та району, там можуть залишатися понад 6 тисяч осіб, серед них близько 200 дітей.
А найстрашніше — люди вже самостійно йдуть через заміновані поля, бо не бачать іншого способу вибратись із цього пекла. Вони ризикують підірватись на міні або потрапити під удар дрона, але все одно йдуть, бо залишатися в Олешках для них іще гірше». Тим часом в ООН із червня 2026 року фіксують критичне погіршення гуманітарної ситуації в окупованих Олешках та сусідніх населених пунктах на лівому березі Дніпра. Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (HRMMU) на основі інтерв’ю з жителями прямо назвала становище у місті «розпачливим»: з 26 травня в Олешки не було здійснено жодного постачання продуктів. Про критичну ситуацію в Олешках розповідають і місцеві жителі, які зуміли виїхати за підтримки волонтерів.
