Методологія

Наш метод MAD (monitoring, archiving and debunking) поєднує моніторинг, архівування та спростування дезінформації. Ми відстежуємо потенційно неправдиві твердження в медіа й соціальних мережах, зберігаємо їх і перевіряємо за допомогою незалежних джерел і доказів. Результати перевірки публікуємо з вердиктом, поясненням висновків і посиланнями на використані джерела.

Відбір інформації

З метою виявлення неправдивої або сумнівної інформації здійснюється регулярний моніторинг повідомлень у традиційних та онлайн-медіа, а також у соціальних мережах.

StopFake спеціалізується на виявленні та спростуванні російської дезінформації. Твердження для перевірки відбираються за їхньою суспільною значущістю, поширенням, потенційною шкодою та відповідністю тематичній спеціалізації проєкту, незалежно від політичної орієнтації чи особи автора або поширювача. До всіх перевірюваних тверджень застосовуються однакові вимоги до джерел і доказів.

Ознаки неправдивої інформації

  • емоційно-забарвлена подача
  • образність представленості інформації без конкретних даних, цифр, аргументів
  • відсутність балансу думок (матеріал побудований з точки зору однієї позиції)
  • відсутність підтверджень фактів (посилань, свідчень офіційних осіб або реальних свідків, фото або відео підтверджень)
  • сумнівний ресурс, який розповсюджує інформацію
  • анонімність або сумнівність авторства тексту
  • ознаки цифрового фальшування візуального контенту (фото, відео)

Перевірка

Перевірка інформації здійснюється шляхом пошуку:

  • підтверджуючої інформації у відкритих джерелах
  • пошук свідків та свідчень
  • запитів до офіційних органів за роз’яснювальною інформацією
  • запитів до експертів в спеціалізованих галузях на теми, які маніпулюються та на які розповсюджуються фейки в медіа (медицина, екологія, економіка, технології, наука тощо)
  • аналізу ресурсів, які публікують неправдиву інформацію (сайтів, акаунтів у соціальних мережах)
  • збір інформації про організації та авторів неправдивої інформації
  • аналіз фото- та відеоматеріалу

Джерела та неупередженість перевірки

  • Для перевірки основного твердження StopFake використовує щонайменше два незалежні джерела, які не запозичують інформацію одне в одного й не спираються на спільне першоджерело
  • Перевага надається оригінальним документам, офіційним даним, повним записам заяв та інтерв’ю, оригінальним фото й відео, а також безпосереднім свідченням
  • Публікації, що відтворюють інформацію з одного першоджерела, не вважаються окремими підтвердженнями. Винятки з вимоги щодо кількості джерел пояснюються в матеріалі
  • Редакція перевіряє фінансові, професійні, організаційні та політичні зв’язки залучених експертів і джерел, якщо вони можуть вплинути на неупередженість перевірки. Для цього аналізує відкриту інформацію та, за потреби, запитує додаткові пояснення

Аналіз правдивості та редакційна перевірка

  • На основі перевірених фактів, відповідей офіційних установ, коментарів експертів, свідчень очевидців і результатів аналізу медіаресурсів, фото- та відеоматеріалів редакція готує аналітичний матеріал і формулює вердикт
  • Кожну публікацію обов’язково перевіряє щонайменше один редактор, який не є її автором
  • Якщо виникають сумніви щодо достовірності даних або обґрунтованості висновків, до перевірки залучають щонайменше двох членів редакційної колегії StopFake
  • Матеріал оприлюднюють лише після редакторського схвалення

Висновки

За результатами перевірки редакція StopFake виносить два типи вердиктів — «Фейк» або «Маніпуляція».

Фейк – це інформація, побудована на викривленому факті або вигаданій інформації, що підтвердилася під час перевірки з кількох джерел.

Маніпуляція — напівправда, повідомлення, яке частково правдиве, але подане так, щоб підштовхнути аудиторію до хибного висновку.

Також маніпуляцією може бути інформація, у якій відсутні будь-які докази, що можуть підтвердити або спростувати її достовірність.

Інструменти, які використовуються для аналізу

Передусім, наші фактчекери під час аналізу текстів керуються здоровим глуздом і скептицизмом. Google допомагає нам перевірити походження новини, про яку йдеться. Щоб перевірити, хто зареєстрував домен сайту, який поширює новини, про які йдеться, ми використовуємо Who.is. Web.archive.org може допомогти перевірити, чи було змінено статтю. Для перевірки фотографій команда StopFake використовує пошук зворотного зображення Google, TinEye, FotoForensics, RevEye, Exif.regex.info тощо. Для перевірки відео ми зазвичай використовуємо Youtube DataViewer та InVid.

Огляд програм та можливостей для перевірки інформації представлений у розділі “Інструменти”.