Зображення, що поширюється в мережі, маніпулятивно стверджує, що рівень довіри до поліції нібито становить лише 4% у 2026 році й був лише 7% у 2013 році, проте ці цифри не підтверджуються жодним авторитетним соціологічним дослідженням. Публікація використовує довільно взяті чи вигадані показники без зазначення джерел, створюючи неправдиве враження про критично низький рівень довіри, тоді як офіційні дані демонструють значно вищі показники.
У мережі поширюється публікація з колажем, у якому зіставляються 2013 та 2026 роки і стверджується, що рівень довіри до поліції нібито знизився з 7% до 4%. Зображення подається як наочне свідчення «деградації системи» й активно супроводжується емоційними коментарями. Зокрема, користувачі пишуть: «Тому ця організація (поліція – прим. ред.) абсолютно марна для народу. Проте вона має велику цінність для тих, кого захищає, – тих, хто приватизував цю країну».

Однак наведені на малюнку цифри не відповідають дійсності.
Жодне авторитетне соціологічне дослідження не підтверджує твердження про «4% довіри» у 2026 році. Більше того, останні доступні дані за 2025 рік демонструють зовсім іншу картину. Згідно з опитуванням Центру Разумкова (листопад 2025 року), 48,7% громадян довіряють поліції: 32,1% заявили про повну довіру, ще 13,4% – про те, що швидше довіряють. Опитування Rating Group на замовлення Консультативної місії ЄС (вересень 2025 року) зафіксувало 48% довіри (8% – повністю довіряють, 40% – швидше довіряють). Дослідження КМІС (листопад 2025 року) показало 35% довіри.
Отже, у 2025 році рівень довіри до поліції коливався в межах 35-48,7% – залежно від методології дослідження, формулювання питань та структури вибірки. Новіших офіційних даних на момент публікації немає. Таким чином, твердження про «4% у 2026 році» є бездоказовим.
Для коректного порівняння важливо брати до уваги дані 2013 року. Тоді йшлося не про поліцію, а про міліцію – інституцію, яка функціонувала в зовсім іншій правовій та політичній реальності. За даними Інституту соціології НАН України (2012 рік), 8,8% респондентів довіряли міліції. У травні 2013 року Фонд «Демократичні ініціативи» фіксував 22% довіри. Ці показники також суттєво відрізняються один від одного, що вже тоді свідчило про залежність результату від методології дослідження.
Юрист і науковий співробітник громадської організації «Лабораторія законодавчих ініціатив» Євген Крапивін у своїй публікації у Facebook звертає увагу на те, що такі «порівняльні картинки» ігнорують принципові методологічні відмінності між дослідженнями. Найчастіше вимірюється так звана «абстрактна довіра» – загальне ставлення до інституції, без вимоги наявності особистого досвіду взаємодії. Водночас дослідження, засновані на «персональному досвіді», зазвичай демонструють вищий рівень довіри. Це стосується не лише поліції, а й інших правоохоронних органів.
Крім того, у 2013 році міліція та МВС становили собою фактично єдину структуру, яка була не деполітизована і включала широкий спектр функцій – від дозвільної системи до реєстраційних підрозділів. Це суттєво впливало на суспільне сприйняття інституції. Сучасна Національна поліція функціонує в іншій нормативній та організаційній моделі.
Крапивін підкреслює, що аналізувати варто динаміку показників у межах однієї й тієї ж методології. Наприклад, Центр Разумкова публікує співставні дані щороку. Відповідно до їх вимірів, зниження рівня довіри за останній рік становило близько 3,3%. Саме такі зміни дають підстави говорити про тенденції та можливі проблеми, а не довільно зіставлені відсотки без вказання джерел.
Нагадаємо, що стаття 11 Закону України «Про Національну поліцію» визначає рівень довіри населення як основний критерій оцінки ефективності її діяльності. Однак, як зазначає Крапивін, в умовах повномасштабної війни такі виміри потребують особливої інтерпретації. У суспільному сприйнятті на перший план закономірно виходять Сили оборони та спецслужби, оскільки йдеться про фізичну безпеку держави. При цьому поліція продовжує працювати на всій території країни, включно з прифронтовими регіонами, фіксує наслідки обстрілів, а до 9 тисяч співробітників залучено до виконання бойових завдань, в тому числі у складі підрозділу «Лють».
Експерт також звертає увагу на необхідність розвитку більш інструментальних досліджень – таких як віктимізаційні опитування (crime survey), що дають змогу оцінити реальний рівень злочинності та латентність правопорушень. У грудні 2025 року було опубліковано перше загальнонаціональне дослідження злочинності, проведене InfoSapiens для Проєкту ЄС «Pravo-Justice» та Офісу генерального прокурора. Такі дані дають об’єктивніше уявлення про ситуацію у сфері правопорядку, ніж емоційні зображення без джерел.
Раніше StopFake спростовував фейк про те, що Україна без світла нібито «поринула у Середньовіччя», де мародери «грабують і вбивають на вулицях».



