Жодних офіційних заяв чи рішень німецької влади про те, що ФРН нібито збирається розміщувати «тисячі російських військовополонених» у спеціальних таборах на своїй території, не існує. Твердження про це ґрунтуються на вирваних із контексту словах командувача Земельного командування Гамбурга Курта Леонардса та маніпулятивної інтерпретації його виступу на оборонному симпозіумі в Гамбурзі.
У соцмережах та на проросійських ресурсах поширюється твердження, ніби на симпозіумі «Війна і мир на морі» в Гамбурзі командувач Курт Леонардс буцімто пояснював «плани розподілу тисяч російських полонених по Німеччині та Європі». У публікаціях стверджується, що Німеччина «готується приймати російських військовополонених» і нібито вже продумує, де саме їх розмістити. Для посилення ефекту додають розмиті фотографії слайдів з картами Німеччини зі стрілками та проводять паралелі з таборами часів нацизму.
Насправді ці твердження не відповідають дійсності. У ролику капітан Курт Леонардс говорить про гіпотетичний сценарій великої війни і необхідність заздалегідь продумати загальнодержавну готовність — так звану «gesamtstaatliche Verteidigung». Він розмірковує про те, що у разі масштабного конфлікту можуть з’явитися тисячі військовополонених, яких доведеться десь утримувати і розподіляти по Німеччині та інших країнах Європи. Це типове оборонне сценарне планування: обговорення того, які завдання держава повинна буде вирішити у разі війни (зокрема і щодо поводження з військовополоненими), а не оголошення про те, що Німеччина вже ухвалила політичне рішення тримати на своїй території тисячі російських полонених.
В уривку з розповсюджуваного ролика, який ми переклали за допомогою інструментів Google Pinpoint і Deepl, йдеться про таке:
«Бо якщо прибудуть тисячі військовополонених, їх потрібно буде десь розмістити. Їх потрібно розподілити по Німеччині, їх потрібно розподілити по Європі. Можливо, спочатку вони прибудуть до Німеччини, а потім будуть розподілені по Європі, але нам зараз потрібні концепції, які ми повинні розробити, щоб у найближчі три-чотири роки забезпечити таку переконливість у сфері загальної державної оборони — тобто не в плані військового потенціалу, а в плані загальної державної оборони — за якої ризик для Путіна, що його напад не матиме успіху, буде дуже високим».
Важливо, що Леонардс не називає жодної національності військовополонених – він говорить просто про «тисячі військовополонених» як про категорію міжнародного гуманітарного права. Його основний акцент — не на розміщенні полонених як такому, а на необхідності розробити протягом трьох-чотирьох років концепцію загальнодержавної оборони, аби зробити ризик для Путіна настільки високим, щоб напад на Німеччину та її союзників був би для нього свідомо невигідним. Тобто мета обговорення – стримування можливої агресії, а не підготовка «таборів для росіян».
Правила поводження з військовополоненими для Німеччини, як і для інших країн ЄС та НАТО, визначаються Женевськими конвенціями і національним законодавством. Ці норми забороняють дискримінацію за національною ознакою і вимагають гуманного поводження з військовополоненими незалежно від їхнього громадянства. Гіпотетичний сценарій, про який говорить Леонардс, вбудовується саме у цю правову рамку: у разі війни держава повинна мати плани з розміщення та забезпечення військовополонених відповідно до міжнародного права, а не зі створення спеціальних «таборів для росіян».
StopFake вже неодноразово фіксував схожі кейси, коли реальні чи частково реальні висловлювання західних політиків та військових використовуються для створення спотвореної картини «підготовки до війни». У цьому разі використовується та сама схема: нейтральне обговорення військової логістики перетворюється на доказ неіснуючих агресивних планів.
