Насправді рекламна кампанія німецького уряду в київському метро відзначає стратегічне партнерство двох країн у сфері оборонної промисловості, хоча пропагандисти одразу ж порівняли цю ініціативу з примусовим вивезенням працездатного населення в нацистську Німеччину, яке відбувалося у роки Другої світової війни.
У мережі поширюються фото інформаційної кампанії, розміщеної в київському метро, яка нібито запрошує українців у Німеччину працювати — на виробництві дронів. На плакаті написано: «Разом. Спільне виробництво дронів. Для ЗСУ».
Та насправді російські пропагандисти повністю спотворили зміст промокампанії, розміщеної у вагонах київського метро та на інших рекламних майданчиках міста. У ній українців інформують про масштаби співпраці партнерів у сфері військової промисловості. Інфокампанія реалізована наприкінці червня — на початку липня урядом Німеччини: на плакатах зображена військова техніка — розвідувальні дрони, танки, система ППО Iris-T SLM — на тлі диму від палаючих об’єктів, а напис «Razom» у поєднанні зі стрічкою в кольорах обох прапорів — німецького та українського — підкреслює двосторонню солідарність. Мета кампанії — виправити, на думку Берліна, хронічний дисбаланс у медійному сприйнятті: у німецькому уряді вважають, що Велика Британія та деякі інші країни значно ефективніше просувають власний внесок в оборону України, попри те, що надають лише частку від німецького обсягу допомоги. Кульмінацією кампанії стала табличка перед посольством Німеччини в Києві з написом «Німеччина — партнер України №1 у світі». Отже, про запрошення, тим паче про примусове вивезення українців за кордон працювати на виробництві, не йдеться. Крім того, наратив, який просувають пропагандисти, абсурдний: у Німеччині уже перебуває понад 1,3 мільйона українських переселенців, з яких близько 219 000 зареєстровані як безробітні. Тож навмисно запрошувати на виробництво дронів працівників саме з України не було б жодної потреби.
Тільки цьогоріч з федерального бюджету Німеччини на допомогу Україні виділено близько дванадцяти мільярдів євро. З початку російського вторгнення у лютому 2022 року Німеччина надала країні військову підтримку на суму 55,5 мільярда євро — майже третину від усієї отриманої міжнародної допомоги. Саме тому перед офісом Національної асоціації оборонної промисловості України німецький прапор майорить поряд із прапорами України та ЄС. «Уряд Німеччини є одним із небагатьох урядів, які не лише надають фінансову підтримку, а й сприяють співпраці між німецькими та українськими збройовими компаніями», – коментує президент асоціації Сергій Пашинський. Він зазначає, що сьогодні в Україні працюють усі великі гравці німецької оборонної промисловості, а також чимало стартапів — і для них це не просто новий ринок збуту, а передусім середовище технологічних випробувань, де бойовий досвід дозволяє вдосконалювати та розширювати власні продуктові лінійки.
Нещодавно ми також спростовували новину про те, що Німеччина планує розмістити тисячі російських військовополонених на своїй території.
