Джерело: The Insider
Оглядачка РІА «Новости» Олена Савельєва у статті під заголовком «„І вам прилетить“. Європа шокована зухвалими планами Трампа» пише:
«Новий спірний пакет „пекельних“ санкцій застряг у конгресі. Широкі можливості, які документ надає Трампу, обіцяють втрати американському бізнесу. Але занепокоїлися й у Європі, де добре знайомі із „торговельною агресією“ президента США. <…>
Документ, ініційований сенатором Ліндсі Гремом, дозволяє главі держави вводити мита розміром до 500 відсотків на імпорт із Росії та до ста — із країн, які закуповують у Москви ресурси (нафта, уран, природний газ). Це може спричинити великі проблеми з Індією та Китаєм — великими партнерами американського бізнесу — і сплеск інфляції.
В ЄС, здавалося б, мають бути задоволені: останні півтора роки у Брюсселі закликали Вашингтон до ще більшої жорсткості з Москвою. Однак зараз насторожилися: законопроєкт ризикує надати Дональдові Трампу потужний інструмент для впливу як на противників, так і на союзників.
У розділ 113 сказано: президент США має право підвищувати мита до ста відсотків на „всі товари“ з країн, що входять або до п’ятірки найбільших імпортерів російських нафти та газу, або до п’ятірки тих, що „сприяють“ обходу санкцій. Потенційно під ударом усі, хто здійснює „нові закупівлі“ енергоресурсів у Росії.
ЄС же тут попереду багатьох. Так, на 2027 рік план колишній: повна заборона на російський СПГ за довгостроковими контрактами. А поки що запасаються про запас.
За перше півріччя імпорт зріс на 17 відсотків – майже десять мільйонів тонн. В основному за рахунок Франції, Бельгії та Іспанії. Закупівлі трубопровідного газу також збільшилися на сім відсотків. Стільки закачали по „Турецькому потоку“ до Центральної Європи, насамперед — Угорщини та Словаччини.
Сукупне збільшення оцінюється в 10-15 відсотків. Більш ніж достатньо до стовідсоткових мит».
У статті Савельєвої не згадується жоден європейський політик, який висловлює занепокоєння щодо закону Грема. Єдиний, кого вона цитує, – російський підприємець, голова інвестиційної компанії Lender Invest Дмитро Ісаков. І такі голоси в Європі справді не чути, ставлення до законопроєкту загалом схвальне. Урсула фон дер Ляєн написала в соцмережі X:
«У світлі ухвалення 21-го пакету санкцій ЄС я вітаю схвалення Сенатом США законопроєкту Грема.
Цей законопроєкт названий на честь людини, яка твердо вірила у здатність скоординованих санкцій послабити воєнну машину Росії.
Від російських олігархів до експорту енергоресурсів та „тіньового флоту” — усі джерела доходів, які живлять агресію Кремля, мають зазнавати санкцій з усіх боків.
Давайте разом позбавимо Росію коштів на продовження війни, яку вона не може виграти.
За допомогою жорстких і взаємодоповнюючих санкцій Європа та Сполучені Штати можуть знову продемонструвати, чого здатні досягти історичні партнери, коли діють спільно».
Справа в тому, що реальної загрози для країн ЄС законопроєкт не створює. Дійсно, стаття 113 законопроєкту зобов’язує президента США протягом 30 днів після набрання чинності законом збільшити до 100% розмір мит на всі товари, що імпортуються з країн, які входять до числа 5 найбільших імпортерів російських нафти і газу (мається на увазі сукупний експорт трубопровідного та скрапленого газу). Але є застереження: підвищені мита не застосовуються до країн, імпорт якими російського газу не перевищує 15% всього російського експорту газу. 2025 року частка найбільшого в ЄС імпортера російського газу — Франції — становила не більше ніж 6,7% російського експорту, тобто стовідсоткові мита їй не загрожують, якщо тільки російський експорт раптово не зменшиться у два з половиною рази. Крім того, сама Савельєва визнає, що 2027 року імпорт російського СПГ до країн ЄС має повністю припинитися і залишиться тільки трубопровідний газ, найбільший імпортер якого — Угорщина — 2025 року купила лише 4,6% всього експортованого Росією газу.
З імпортерами російської нафти ситуація складніша: тут винятків не передбачено, а Словаччина та Угорщина, які отримують її нафтопроводом «Дружба», займають у списку імпортерів 3-е та 4-е місця після Китаю та Індії. Крім того, у законі є формулювання про 5 країн, які найбільше сприяють ухиленню від санкцій; тут мають на увазі змішування і реекспорт російської нафти, підтримка «тіньового флоту», проведення платежів в обхід банківських санкцій навіть Заходу. Тобто під підвищені мита формально мають підпадати Словаччина, Угорщина та ті країни, які будуть визнані такими, що сприяють роботі «тіньового флоту».
Але за президентом США, хоч у законопроєкті багато разів повторюється категоричне формулювання the President shall («президент зобов’язаний»), зберігається право відмови від запровадження будь-якої передбаченої санкції. Для цього він повинен лише надати Конгресу письмове підтвердження того, що звільнення від санкцій відповідає національним інтересам Сполучених Штатів, та звіт із поясненням підстав для такого підтвердження. Жодне голосування в Конгресі за цими документами не передбачається, наполягти на введенні підвищених мит він не може, тож останнє слово залишається за президентом. Але за чинним законодавством він і так може запровадити будь-який тариф, що неодноразово робив. За законопроєктом Грема, йому для введення вторинних санкцій щодо торгових партнерів Росії не буде потрібна згода Конгресу, але право на власний розсуд не вводити санкції у нього залишається, тобто для європейських країн мало що змінюється.
Власне, саме в цьому причина того, що законопроєкт може, як висловлюється Савельєва, «підзастрягти» у Палаті представників: низка впливових демократів, зокрема, старший демократ у Комітеті із закордонних справ Грегорі Мікс та член Об’єднаного економічного комітету Дон Бейєр, вважають, що він надає президентові надмірно широкі повноваження. У їхній спільній заяві сказано:
«Санкції, передбачені цим законопроєктом, як і раніше, містять максимально широкі повноваження щодо надання винятків для президента Трампа, який уже має повноваження вводити ці санкції щодо росії відповідно до законодавства США, але відмовляється це робити. Проте законопроєкт надає президенту нові широкі повноваження у сфері запровадження тарифів, які він може без обмежень використовувати як зброю, як неодноразово робив у минулому».
Втім, палату контролюють республіканці, які законопроєкт підтримують. Те, що голосування щодо нього досі не призначене, пояснюється перебуванням палати на канікулах, які закінчаться на початку вересня.
Джерело: The Insider
