Джерело: The Insider
Офіційна представниця МЗС Марія Захарова, відповідаючи на запитання про пропозицію Туреччини запровадити мораторій на воєнні дії в Чорному морі, заявила:
«Якщо йдеться про односторонню схему зразка 2022–2023 рр., більш відому як „Чорноморська ініціатива“, відповідно до якої Москва призупинила бойові дії в Чорному морі, а точніше — кроки у відповідь для захисту російської портової інфраструктури та енергетичних об’єктів, то повертатися до цього варіанту недоцільно. Умовою реалізації домовленості були аналогічні зустрічні заходи іншої сторони, а їх якраз і не було вжито.
Тоді, якщо пам’ятаєте, ми пішли на мораторій в обмін на доступ російської сільгосппродукції на світові ринки. Однак Захід продемонстрував несумлінний підхід: наданий нами гуманітарний коридор став широко використовуватися для терористичних атак проти російських цивільних та військових об’єктів, російська ж сільгосппродукція так і залишилася під санкціями. Це зрештою призвело до згортання „Чорноморської ініціативи“».
«Чорноморська ініціатива», вона ж «зернова угода», складалася з двох окремих документів, підписаних 22 липня 2022 року у Стамбулі.
Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продовольства з українських портів — домовленість між Росією, Україною, Туреччиною та ООН про створення гуманітарного морського коридору для експорту українського зерна, продуктів харчування та добрив із портів Одеса, Чорноморськ і Південний. Діяла до липня 2023 року, коли Росія відмовилася її продовжувати.
Меморандум про взаєморозуміння між Росією і Секретаріатом ООН (на три роки) стосувався сприяння експорту російської продовольчої продукції та добрив. ООН зобов’язалася працювати з державами та приватним сектором, щоб мінімізувати перешкоди, зокрема й через «оверкомплаєнс» — надмірну обережність банків, страховиків і перевізників. Це не було юридичним зобов’язанням Заходу зняти санкції.
Росія пов’язувала участь в українській частині угоди з «нормалізацією» свого сільгоспекспорту та неодноразово погрожувала виходом, вимагаючи конкретних кроків, зокрема підключення Россільгоспбанку (Россельхозбанк) до SWIFT. Захід та ООН стверджували, що прямих санкцій на російське продовольство і добрива немає, а проблеми мають вторинний характер. Як результат Росія у липні 2023 року вийшла з угоди, заявивши про невиконання зобов’язань щодо меморандуму.
Ключовими зобов’язаннями були: з боку Росії — продовжувати комерційні постачання продовольства та добрив нужденним країнам, інформувати ООН про перешкоди, сприяти безперешкодному експорту з українських портів (тобто брати участь у «Чорноморській ініціативі»). З боку ООН — продовжувати зусилля щодо сприяння прозорому і безперешкодному доступу російської продовольчої продукції та добрив на світові ринки (включно з роботою щодо усунення перешкод у сферах фінансів, страхування та логістики), прагнути взаємодіяти з компетентними органами влади і приватним сектором, щоб забезпечити виключення для продовольства та добрив із санкційних заходів, консультувати російські компанії стосовно роботи з ООН.
ООН не брала на себе зобов’язання домагатися підключення Россільгоспбанку до SWIFT, повного скасування обмежень на страхування, відновлення постачання сільгосптехніки, розблокування всіх активів або відновлення аміакопроводу Тольятті — Одеса. Ці пункти Росія формулювала як свої очікування та «системні завдання», але в тексті меморандуму їх як конкретних зобов’язань ООН немає.
Виконуючи свої зобов’язання з меморандуму, ООН створила спеціальну групу на чолі з генсеком Конференції ООН із торгівлі та розвитку Ребеккою Грінспан, яка взаємодіяла з владою США, ЄС та Великої Британії, домагаючись роз’яснень і виключення із санкцій, працювала з приватним сектором (банками, страховиками) зі зниження оверкомплаєнсу, сприяла розблокуванню частини добрив, що застрягли, створенню спеціальних платіжних механізмів, зокрема пропозицій щодо дочірніх структур Россільгоспбанку.
Заява Захарової про те, що «російська сільгосппродукція так і залишилася під санкціями», є очевидною неправдою: таких санкцій не існує. Ба більше, Євросоюз прямо пояснював, що торгівля цими товарами дозволена; у регламенті Ради ЄС 2022/1269 від 21 липня 2022 року сказано: «санкції ЄС жодним чином не спрямовані проти торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, включно з пшеницею і добривами, між третіми країнами та Росією». Росія залишалася одним із найбільших світових експортерів зерна, по низці позицій експорт навіть зростав; так, експорт пшениці в сезоні 2022-2023 років досяг рекордного рівня 44,5 млн тонн.
Формулювання Захарової про «терористичні атаки на військові об’єкти» — очевидний оксюморон: тероризмом називається насильство, спрямоване переважно проти цивільних осіб чи цивільних об’єктів з метою залякування населення або примусу держави.
Росія стверджувала, що Україна завдала кількох ударів по російських об’єктах, користуючись гуманітарним коридором як прикриттям. Зокрема, такі заяви стосувалися удару безпілотними апаратами по Севастополю 29 жовтня 2022 року, а також атак на Кримський міст у жовтні 2022 і липні 2023 років. Звинувачення не підтверджені незалежними джерелами і ООН. Вони будувалися лише на збігові атак у часі з роботою коридору, припущеннях про розвідку та логістичну підтримку через порти Одеси і Чорноморська, твердженнях, що безпека, гарантована Росією суднам у коридорі, знижувала ризики для українських операцій у регіоні. Твердження, ніби зерновози використовувалися для запуску дронів, нічим не підтверджені.
На засіданні Ради безпеки ООН 31 жовтня 2022 року координатор надзвичайної допомоги ООН Мартін Гріффітс прямо спростував ключові тези Росії. За його словами, у ніч на 29 жовтня в зерновому коридорі не було жодного судна, яке брало участь в ініціативі, і жодне судно не повідомляло про інциденти. Як пояснив Гріффітс, коридор — це «просто лінії на карті», і коли суден ініціативи там немає, він не має особливого статусу і не дає ані прикриття, ані захисту для будь-яких військових дій, наступальних чи оборонних. Військові судна, літаки або активи сторін ніколи не брали участі у підтримці ініціативи і не повинні наближатися ближче ніж на 10 морських миль до торгових суден.
Росія не надала ні в ООН, ні до Спільного координаційного центру в Стамбулі переконливих доказів, які б підтверджували запуск дронів саме з суден зернового коридору або використання коридору як прикриття.
Джерело: The Insider
