Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
У програмі «Время» вийшов сюжет Юлії Ольховської щодо чергового передвиборного скандалу в США. Газета The New York Post опублікувала витяги з нібито перехопленого листування Гантера Байдена, сина кандидата в президенти від Демократичної партії. У сюжеті йдеться:
«В Америці, де президентські перегони вийшли на фінішну пряму, ані дня без скандалу або викриття. Цього разу атака спрямована проти кандидата в президенти від демократів Джо Байдена. Після матеріалу, опублікованого газетою New York Post, американці дізналися багато інтригуючих подробиць із життя сім’ї людини, яка претендує на найвищу посаду в країні. Тут і відверта брехня, і тиск на керівників інших країн, і прямий шантаж.
Це Гантер Байден, син Джо Байдена. Той самий, кому українська газова компанія “Бурісма” платила 50 тисяч доларів на місяць, коли його батько був віце-президентом в адміністрації Обами.
Фотографії злили в пресу разом із електронними листами Гантера з комп’ютера, який ремонтували в майстерні штату Делавер. Там мешкає родина Байденів. Із листування Гантера випливає: один з керівників української “Бурісми”, Вадим Пожарський, зустрічався з Джо Байденом у Вашингтоні.
З листа Вадима Пожарського: “Дорогий Гантер, дякую, що запросив мене до Вашингтона і надав можливість зустрітися з твоїм батьком і провести певний час разом”.
Сам Джо Байден до цього категорично заперечував свою залученість у бізнес сина: “Я ніколи не обговорював із ним його справи”. <…>
“Ми проаналізували офіційний розклад Джо Байдена того часу. Зустрічі, про яку написала газета New York Post, не було “, – заявив спікер передвиборного штабу Джо Байдена Ендрю Бейтс.
З опублікованого листування очевидно: топ-менеджери “Бурісми” дуже хотіли налагодити зв’язки у Вашингтоні. Пожарський цікавився, як Гантер може використовувати свій вплив, щоб допомогти компанії. <…>
Більшість американських ЗМІ скандал проігнорували. А Facebook і Twitter взагалі пішли на безпрецедентний крок – обмежили розміщення публікації газети на своїх платформах. <…>
Цікавим є пояснення цензорів – вони не дозволяють поширювати матеріали, отримані від хакерів. Навряд чи так можна назвати господаря ремонтної майстерні, з яким вже поговорили журналісти телеканалу Fox.
“Я переймався за власника ноутбука, за людей, які залучені в історію, за зміст файлів. І я не хотів, щоб все це зберігалося в моїй майстерні”, – сказав Джон Пол Мак Ісаак».
Те, що американська преса проігнорувала скандал, – відверта неправда. Публікації про так зване листування Гантера Байдена є не тільки в протрампівських виданнях, але й у найбільш авторитетних газетах, що симпатизують демократам, – The New York Times і The Washington Post. А ось програма «Время» явно намагається приховати обставини появи викривальної статті в The New York Post і причини, через які адміністрації соцмереж визнали цю інформацію недостовірною.
Кореспондент Ольховська розповіла, що листування було виявлене на ноутбуці, який здали в ремонт, і навіть включила до сюжету маленький фрагмент інтерв’ю з власником майстерні. Але так і не прояснює, хто ж приніс злощасний комп’ютер.
Американська ж преса повідомляє: людина, яка принесла в ремонт три залитих водою ноутбука, назвалася Гантером Байденом. Власник майстерні Джон Пол Макайзек знає, хто такий Гантер Байден, але не може його впізнати, оскільки «офіційно вважається сліпим» (legally blind, як він сам висловився). За його словами, він «на 99,9% впевнений», що його клієнтом був саме Гантер Байден, але «через свої проблеми із зором не хоче брехати». Остаточно ж його переконало в цьому те, що на одному з ноутбуків був стікер Фонду Бо Байдена (фонд названий на честь померлого старшого сина Джо Байдена).
За твердженням Макайзека, він кілька разів намагався зв’язатися з Байденом, але безуспішно. Той так і не забрав комп’ютери і не заплатив $ 85 за відновлення даних. За умовами договору з клієнтом, не затребуваний протягом 90 днів комп’ютер переходить у власність майстерні. Макайзек поцікавився вмістом комп’ютерів, подумав, що зберігати цю інформацію небезпечно для життя, і вирішив поділитися знайденим із трьома конгресменами, імена яких не називає, та з ФБР через посередника, якого знову ж таки не називає.
Історія з ноутбуками із потенційно небезпечною інформацією, які Гантер Байден здає в ремонт (від свого імені, не довіряючи це помічникам) і забуває про них на три місяці, вже виглядає досить підозрілою. Те, що власник майстерні виявляється людиною зі слабким зором і не може під присягою підтвердити, що отримав комп’ютери саме від Байдена, хоча і переконаний в цьому, робить історію ще більш сумнівною. А те, що він зміг оцінити листування як небезпечне і, зокрема, пов’язати ім’я Вадима Пожарського зі скандалом навколо «Бурісми», в якій той займав досить скромний пост радника при раді директорів, змушує замислитися, чому власник ремонтної майстерні є настільки поінформованим.
Макайзек щодо своїх поглядів висловився так: «у фінансових питаннях консервативні, в громадських – ліберальні». Він називає себе неполітизованою людиною, але в соцмережах активно підтримує Трампа.
Про те, як він зв’язався з ФБР, Макайзек дає суперечливі відомості: спочатку сказав, що зробив це з власної ініціативи, потім – що «з ним зв’язалися», а на прохання уточнити відповів «без коментарів».
Історія з появою в кінці минулого року комп’ютерів з викривальною інформацією, яку завбачливо вирішили притримати до останніх тижнів перед виборами, вже дуже схожа на цілеспрямоване вкидання. Але до неї виявилися залученими ще й хакери, і це зовсім не Джон Пол Макайзек, як намагається переконати глядача програма «Время».
У січні 2020 року The New York Times повідомила, що сервери «Бурісми» зазнали хакерської атаки, причому по почерку вона була аналогічна атакам пов’язаної з ГРУ хакерської групи, відомої як Fancy Bear. У вересні, як пише та ж газета, американській розвідці стало відомо, що викрадену переписку «Бурісми» збираються використовувати в якості «жовтневого сюрпризу».
Таким чином, листування, справжність якого неможливо підтвердити (опубліковані тільки тексти листів, але не метадані, які могли б прояснити, коли і з якого сервера відправлені листи і де вони отримані), за обставин, які також неможливо підтвердити, потрапила до власника майстерні, прихильника Трампа, а через нього до ФБР і юриста Трампа Руді Джуліані. Її притримували майже рік і оприлюднили перед самими виборами. Причому, за даними розвідки, якраз у цей час очікувалася публікація викрадених хакерами листів. Неважко зрозуміти, чому американська преса в цілому поставилася до цієї історії скептично, а соцмережі визнали дезінформацією. Але програму «Время» це не бентежить, і вона без тіні сумніву, як про доведений факт, розповідає, що віце-президент Байден використовував своє службове становище в інтересах іноземної компанії, де працював його син.
Джерело: Юрія Бершидський, для The Insider
