6 жовтня 2021 року відбулися засідання ЦВК Росії, які завершили процедуру реєстрації депутатів Держдуми РФ восьмого скликання. Цього разу офіційна позиція ЄС і США щодо підготовки до російських виборів та політичних реалій їх проведення дискредитувалася Кремлем ще заздалегідь. З метою заперечення будь-яких заяв про численні порушення під час голосування, відсутність незалежних моніторингових місій та політичної конкуренції загалом, влада РФ звинуватила своїх «західних партнерів» у нібито ретельній підготовці до невизнання результатів виборів. Претензії російської влади також стосувалися і нібито чисельних кібератак на сервери ЦВК з території США та Німеччини у дні голосування. Відтак демонізація «колективного Заходу» стала основним лейтмотивом виборів у РФ 2021.
4 жовтня під час засідання ЦВК, його голова, Елла Памфілова, заявила, що буде «подавати в суд на авторів, які свідомо поширюють і продовжують тиражувати явну брехню і наклеп щодо виборів», — про це пише «Коммерсант». Вона також повідомила, що першим, до кого висунуть позов, стане автор «АПН Северо-Запад» Анатолій Кантор. Він написав про фальсифікації на виборах на користь «Єдиної Росії» за допомогою дистанційного електронного голосування.
Вибори у РФ Кремлю треба було «плекати» від самого початку, адже політичний театр дій, який, хоч і складався з 14 партій, не включав опозиційні партії та кандидатів, які могли б скласти хоч якусь політичну конкуренцію. Використання урядом Росії законів про «екстремістські організації», «іноземних агентів» і «небажані організації» серйозно обмежило політичний плюралізм. Незалежні міжнародні місії також були присутні у достатньо лімітованому обсязі. Заступник Голови Ради Федерації Федеральних Зборів РФ Костянтин Косачов розповів, що на вибори приїхало 14 делегацій — одна міжнародна делегація Міжпарламентської асамблеї СНД (Співдружність незалежних держав), головою якої є Валентина Матвієнко (схоже на конфлікт інтересів, не інакше), і 13 делегацій національних парламентів загальною чисельністю 46 осіб. Їхній поіменний склад у вільному доступі знайти не вдалося. Член ЦВК Росії Павло Андрєєв повідомив про загальну кількість – 245 спостерігачів з 59 країн, що представляють, в тому числі, і 10 міжнародних організацій. Також отримали акредитацію 55 дипломатів, які працюють в посольствах своїх країн у Москві (у справи яких взагалі не входить спостереження за належною організацією виборчого процесу). Місію спостерігачів ОБСЄ Росія фактично усунула під приводом введення епідеміологічних обмежень.
ОБСЄ зазначала, що місія з оцінки потреб, проведена ще в травні – червні цього року, визнала за необхідне направити до РФ місію зі спостереження, що складалася б з 80 довгострокових і 420 короткострокових спостерігачів. Проте згодом Росією допустиму кількість спостерігачів було обмежено до 50. Як наслідок, ОБСЄ взагалі вирішила не направляти спостерігачів на парламентські вибори у РФ через неефективність подібного лімітованого спостереження.
«З метою визначення порядку розгортання місії зі спостереження за виборами в рекомендованому форматі та обсязі БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини,- прим. ред.) ОБСЄ просило пояснити вимоги, що стосуються в’їзду іноземців, в тому числі спостерігачів за виборами. Надані російською владою відповіді не внесли достатньої ясності в питання про те, чому для запобігання поширенню вірусу необхідні саме такі обмеження, коли можна було б прийняти інші профілактичні заходи.»
з пресрелізу ОБСЄ від 04.08.2021
Звичайно ж, подібну відмову російська влада зустріла «з подивом» та повним «нерозумінням». «РИА-Новости» наводять слова Елли Памфілової, якій «важко зрозуміти логіку відмови, оскільки протягом останніх півтора року в більшості країн через пандемію ОБСЄ застосовувала саме такий формат». Для порівняння, на місцевих виборах минулого року в Україні загальна кількість спостерігачів складалася з 41 особи від іноземних держав та 271 від міжнародних організацій. Виходить, маючи у три рази менше електорального населення, Україна дозволила присутність більшої кількості міжнародних спостерігачів, ніж Росія. Тоді, враховуючи всі антиковідні обмеження, Україна все ж змогла прийняти 88 спостерігачів місії БДІПЛ ОБСЄ(Бюро демократичних інститутів і прав людини).
Речниця МЗС Марія Захарова 21 вересня на своєму брифінгу, згадуючи ситуацію з ОБСЄ, зазначила, що взагалі не розуміє критеріїв, за якими визначалася кількість спостерігачів, висунувши тезу про те, що це – європейська «конструктивна невизначеність». А от про що російська влада вирішила не згадувати, так це про зобов’язання Росії в рамках ОБСЄ, якими фактично було знехтувано. Серед них і повага до права громадян обиратися на виборні посади, і можливість для партій змагатися при однаковому ставленні до них з боку закону та державної влади, і проведення передвиборчих кампаній в атмосфері відкритості й чесності, без адміністративного тиску, залякування або страху каральних заходів щодо кандидатів, партій чи виборців тощо.
Для того, щоб росіянам було краще зрозуміло, що вони нічого не втрачають від відсутності місії ОБСЄ, яка послідовно моніторила виборчі процеси у РФ з 1993 року, прокремлівські політологи зазначили, що БДІПЛ має дуже опосередковане відношення до самої ОБСЄ. Саме таку думку на початку серпня висловив у «Известиях» директор Міжнародного Інституту новітніх держав (МІНД) Олексій Мартинов. «БДІПЛ ОБСЄ — це контора, яка має відношення до ОБСЄ дуже опосередковане. Бюро зареєстровано в Варшаві і прямо фінансується з США. Раніше його головним завданням була дискредитація виборів в третіх країнах і на пострадянському просторі». Насправді ж, БДІПЛ є інститутом в галузі прав людини, що підпорядковується ОБСЄ — міжурядовому органу, діяльність якого спрямована на забезпечення стабільності, процвітання і демократії в 57 державах-учасницях Організації.
Тож заява глави МЗС Росії Сергія Лаврова про те, що Захід нібито готує ґрунт, щоб поставити під сумнів результати виборів в Держдуму, зроблена 9 серпня, може фактично бути розцінена як основний лейтмотив російської влади на цих виборах. Елла Памфілова у своєму інтерв’ю «РИА-Новости» на початку серпня також зазначала, що «ряд країн Заходу “призначили” Росію буквально своїм ворогом, противником, від якого, нібито, для них виходить основна загроза. Нас продовжують душити санкціями, НАТО все ближче підступає до наших кордонів, і практично в усьому поганому, що відбувається у світі, звинувачують Росію». Все це говорить про фактичний саботаж російської влади будь-якого співробітництва із західними урядовими та неурядовими установами ще під час підготовки до виборів.
Для того, щоб заяви кремлівських пропагандистів лунали ще більш переконливо, ЦВК Росії в ході проведення голосування повідомляло про нібито безпрецедентну кількість кібератак на сервери ЦВК. За словами Елли Памфілової, половина з них нібито проводилася з території США, чверть — з Німеччини, 10 відсотків — з Росії і 5 відсотків — з Китаю. Але на питання журналіста Deutsche Welle під час брифінгу речниці МЗС Марії Захарової щодо характеру та кількості таких кібератак з території Німеччини, вона лише зазначила, що «будемо готові надати усі матеріали на відповідні запити німецької сторони». Вона також згадала про нібито відверте втручання американських інтернет-платформ в хід підготовки та проведення виборів.
Водночас питання міжнародного контролю за проведенням виборів у РФ було вирішене присутністю лояльних Кремлю «міжнародних моніторингових місій”. Наразі публічно відомо про роботу двох з них: Місії спостерігачів від СНД, очолюваної Ільхамом Нематовим, та Місії спостерігачів Шанхайської організації співробітництва (ШОС), очолюваної Тинчтиком Шайназаровим. До речі, саме ці дві місії свого часу засвідчили, що вибори президента РФ та парламенту Білорусії пройшли без будь-яких порушень. А нещодавно Російське агентство правової та судової інформації (РАПСІ) повідомило, що Місія від СНД ще й спромоглася погодитися із рішенням російської влади про обмеження числа міжнародних спостерігачів на поточних виборах у РФ. Тепер новина на сайті ЦВК РФ із гучним заголовком “Підбито попередні підсумки міжнародного спостереження за виборами депутатів Державної Думи», повідомляє, що Місії СНД та ШОС вважають, що вибори до Держдуми були відкритими і конкурентними, відповідали принципам демократії.
Єдиними спостерігачами від ЄС виявилися представники Місії ПАРЄ, яка на думку Елли Памфілової, відвідавши російські вибори, вчинила дуже відповідально. За її словами, з ними проводилася «дуже докладна і зацікавлена розмова». Слід зазначити, що чисельно Місія складалася аж з… п’яти осіб. У самій заяві Місії, опублікованій на сайті ПАРЄ 20 вересня, не вбачається ніякого оптимізму. Там йдеться про те, що «за відсутності повноцінної Міжнародної місії зі спостереження за виборами, спеціальний комітет ПАРЄ не мав можливості проводити спостереження за виборами. Однак він мав можливість відвідати ряд виборчих дільниць у Москві та Московській області 18-19 вересня 2021 року». Меморандум за результатами візиту на момент написання цієї статті ще не оприлюднено.
«Нова» російська влада відчуває свою вразливість, адже її легітимний статус є дуже заплямованим. Дискредитація реакції західних країн потрібна була Кремлю не тільки, щоб убезпечити власні інтереси, а й для того, щоб заглушити більш гучні заяви представників ЄС та США, які пронизані ганебною для самих пропагандистів правдою. Адже особливо у передвиборчий період в Росії посилився тиск на опозиційних політиків, організації громадянського суспільства, незалежні ЗМІ, журналістів. В результаті цього вибір російських виборців, а також можливість отримувати повну і правдиву інформацію про кандидатів були обмежені. Про це зазначається у заяві від 20 вересня Верховного Представника ЄС Жозепа Борреля щодо виборів у Держдуму. До того ж ЄС та США не визнають проведення Росією виборів на непідконтрольній території України у Донбасі та Криму і підтверджують підтримку територіальної цілісності й суверенітету України. Це 20 вересня зазначив у своїй заяві щодо оцінки російських виборів Держдеп США.
Автор Олександр Замковой
